- •Методичні вказівки
- •1. Основи загальної геології
- •1.1. Передмова.
- •1.2. Загальні відомості про Землю.
- •1.2.1. Походження Землі.
- •1.2.2. Форма і будова Землі. Геосфери Землі.
- •1.2.3. Тепловий режим Землі.
- •2. Мінерали та гірські породи
- •2.1. Мінерали, їх походження та класифікація
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Походження мінералів
- •2.1.3. Фізичні властивості мінералів.
- •2.1.4. Класифікація і характеристика основних породотворних мінералів
- •2.1.5. Характеристика породотворних мінералів.
- •3. Гірські породи
- •3.1. Магматичні гірські породи
- •3.1.1. Походження та класифікація
- •3.1.2. Структура і текстура
- •3.1.3. Форми залягання
- •3.1.4. Види окремостей порід
- •3.1.5. Будівельні властивості
- •3.2. Осадові породи.
- •3.2.1. Походження осадових порід.
- •3.2.2. Особливості осадових порід
- •3.2.3. Структура і текстура
- •3.2.4. Класифікація уламкових порід
- •3.2.5. Хімічні та змішані породи
- •3.2.6. Органогенні (біохімічні) породи.
- •3.3. Метаморфічні гірські породи.
- •3.3.1. Особливості метаморфічних порід
- •4. Геохронологія.
- •4.1. Відносний та абсолютний вік гірських порід.
- •4.2. Геологічна хронологія.
- •4.3. Характеристика геологічної історії.
- •Список використаної літератури
3. Гірські породи
Гірські породи - це природні об’ємні утворення, з яких складається земна кора (літосфера). Породи виникають як закономірні сполучення одного або декількох мінералів; у першому випадку вони мають назву мономінеральних (гіпс, мармур), у другому - полімінеральних (граніт, гнейс). Кожна порода має більш-менш сталий мінералогічний склад, будову (структуру та текстуру) та форми залягання.
Структура – це внутрішня будова гірської породи. Вона залежить від форми, розмірів та кількості зерен мінералів.
Текстура - це склад породи, обумовлений взаємним розміщенням зерен у просторі.
За своїм походженням гірські породи поділяються на магматичні, осадові та метаморфічні утворення.
3.1. Магматичні гірські породи
3.1.1. Походження та класифікація
Налічується близько 600 видів та різновидів магматичних порід. Вони виникають при охолодженні розплавленої магми, що утворюється в земних надрах і являє собою силікатну за складом масу, насичену різноманітними газами та водяною парою. Розплавлена магма тріщинами та розломами проникає у напрямку поверхні землі. В одних випадках вона захолоняє в надрах і таким чином утворюються глибинні (інтрузивні) магматичні породи, в інших випадках вона досягає поверхні землі і таким чином утворюються виливні (ефузивні) магматичні породи; останні є аналогами глибинних.
Умови охолодження магми на глибині та на поверхні (чи близько до поверхні) Землі різні. Глибинні порода утворюються в умовах високого тиску, повільного та рівномірного охолодження. В цьому разі відбувається повна розкристалізація магми, утворюються щільні, масивні, повнокристалічні породи, що залягають великими масивами (граніт, габро).
Ефузивні магматичні породи формуються в умовах низького тиску і температури, при швидкому охолодженні та виділенні газових компонентів. Магма не повністю кристалізується, виникають породи з великою кількістю аморфного скла, нерідко з великою пористістю (базальт, пемза). Ефузивні породи, що утворилися в палеозойській ері і раніше, називають стародавніми (палеотипними), а в більш пізній час – молодими (кайнотипними). В палеотипних породах відбулися вторинні процеси, хімічні реакції, що призвели до появи вторинних мінералів (приміром, хлориту у складі діабазів).
Магматичні породи класифікуються також за вмістом двоокису кремнію SiO2. Якщо у їх складі SiO2 >75% вони ультракислі, 65...75% - кислі, 52...65% - середні, 40...52% - основні, SiO2< 40% – ультраосновні. Цей розподіл магматичних порід за вмістом кремнезему має певне практичне значення: породи з невисоким вмістом SiO2 мають більшу питому вагу, нижчу температуру плавлення, краще поліруються. При зменшенні вмісту SiO2 забарвлення змінюється від світлого до темного, поступово зникає вільний кварц і збільшується вміст піроксенів, підвищується в’язкість порід.
До складу магматичних порід входить велика кількість первинних мінералів (польові шпати, амфіболи, піроксени, кварц, слюди), що утворилися ендогенним шляхом, а також зустрічаються вторинні мінерали (карбонати, глинисті), які виникли з первинних мінералів при їх вивітрюванні. Кількість цих мінералів свідчить про ступінь вивітрилості порід.