- •Методичні вказівки
- •1. Основи загальної геології
- •1.1. Передмова.
- •1.2. Загальні відомості про Землю.
- •1.2.1. Походження Землі.
- •1.2.2. Форма і будова Землі. Геосфери Землі.
- •1.2.3. Тепловий режим Землі.
- •2. Мінерали та гірські породи
- •2.1. Мінерали, їх походження та класифікація
- •2.1.1. Загальні відомості
- •2.1.2. Походження мінералів
- •2.1.3. Фізичні властивості мінералів.
- •2.1.4. Класифікація і характеристика основних породотворних мінералів
- •2.1.5. Характеристика породотворних мінералів.
- •3. Гірські породи
- •3.1. Магматичні гірські породи
- •3.1.1. Походження та класифікація
- •3.1.2. Структура і текстура
- •3.1.3. Форми залягання
- •3.1.4. Види окремостей порід
- •3.1.5. Будівельні властивості
- •3.2. Осадові породи.
- •3.2.1. Походження осадових порід.
- •3.2.2. Особливості осадових порід
- •3.2.3. Структура і текстура
- •3.2.4. Класифікація уламкових порід
- •3.2.5. Хімічні та змішані породи
- •3.2.6. Органогенні (біохімічні) породи.
- •3.3. Метаморфічні гірські породи.
- •3.3.1. Особливості метаморфічних порід
- •4. Геохронологія.
- •4.1. Відносний та абсолютний вік гірських порід.
- •4.2. Геологічна хронологія.
- •4.3. Характеристика геологічної історії.
- •Список використаної літератури
3.1.2. Структура і текстура
Властивості порід в значній мірі залежать від внутрішньої будови та складу їх. В зв’язку з цим виникає необхідність у вивченні структури та текстури гірських порід.
Структура інтрузивних магматичних порід завжди кристалічно-зерниста; вона буває:
- рівномірнозерниста: крупнозерниста (розмір зерен більш ніж 5 мм), середньозерниста (1...5 мм), та дрібнозерниста (менше 1мм)
- порфироподібна - коли серед маси дрібних чи середнього розміру зерен зустрічаються значно крупніші (порфирові вкраплення).
Структура ефузивних порід буває:
- порфирова - серед аморфного вулканічного скла зустрічаються окремі зерна мінералів;
- прихованокристалічна, коли вкраплені у вулканічне скло зерна дуже малі за розміром;
- склувата - зерна мінералів відсутні, порода складена вулканічним склом.
Текстура магматичних порід буває:
- масивна – рівномірне, щільне розміщення зерен мінералів в масиві гірської породи;
- смугаста - чергування смуг із різним мінеральним складом, кольором або різною структурою;
- шлакова - порода містить в собі великі пори, пустоти, залишені пухирцями газів, що виділялися з лави;
- плямиста - на фоні однорідної маси вирізняються плями іншого кольору;
- очкова - плями мають округлу форму;
- флюїдальна - зерна зорієнтовані в напрямку потоку.
3.1.3. Форми залягання
Ефузивні магматичні породи залягають у вигляді різноманітних потоків, покривів та куполів залежно від рельєфу місцевості та складу магми.
Форми залягання інтрузивних порід розподіляються на січні та згідні. До січних відносять батоліти, жили, штоки, дайки і гарполіти. До згідних - лаколіти, лопотіти (див. рис. 5).
Батоліт - це велика магматична інтрузія, площа якої перевершує 100 км2, в плані батоліт має овальну форму, подекуди з нього можуть виступати куполи.
Гарполіт у розтині має серпоподібну форму, у плані - овальну.
Шток – частіше невеликого розміру інтрузія стовпоподібної або неправильної форми.
Дайка - плитоподібна за формою, стрімкопадаюча інтрузія, має невелику товщину і значну протяжність.
Лаколіт - це інтрузія грибоподібної форми, розміром до 10 км2; магматичний розплав проникає в міжшаровий простір, злегка підіймаючи верхні шари гірських порід.
Лополіт - блюдцеподібне магматичне утворення, що залягає узгоджено із тими породами, що вміщують його.
Сіл – жила пластова, утворена внаслідок проникнення магми між шарами осадових порід таким чином, що підошва жили є покрівлею нижнього шару, а покрівля являє собою підошву верхнього шару. Особливістю сілу є зберігання постійної потужності - від кількох см до десятків метрів.
Рис.4. Форми залягання магматичних гірських порід
3.1.4. Види окремостей порід
При охолодженні магми зменшується її об’єм, що призводить до виникнення тонких тріщин в масивах гірських порід. Такі тріщини розділяють породу на блоки певної форми, які називаються окремостями. Приміром, гранітам притаманна матрацеподібна окремість, діоритам – кульова, базальтам – стовпчаста (рис. 5).
Вид окремостей має значення при розробці гірських порід, він в деякій мірі полегшує видобуток, розколювання та обробку матеріалу. Стовпчаста окремість базальту, приміром, сприяє видобутку та застосуванню його для брукування шляхів.
|
|
Рис.5. Види окремостей. а - матрацеподібна, б – стовбчаста.