Тема № 29

МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ВИПАДКІВ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

1. Навчальна мета

Оволодіти знаннями про харчові отруєння, їх етіологію, клініку, методи розслідування та загальну і специфічну профілактику.

2. Вихідні знання та вміння

2.1. Знати:

1. Визначення поняття “харчові отруєння”, їх класифікацію.

2. Етіопатогенез, клініку та профілактику харчових отруєнь.

2.2. Вміти:

2.2.1. Визначити вид харчового отруєння, забезпечити медичну допомогу постраждалим.

2.2.2. Організувати і провести розслідування та визначити причину (харчовий продукт чи страва) харчового отруєння.

2.2.3. Організувати профілактичні заходи щодо ліквідації причин харчового отруєння та їх упередження (запобігання).

3. Питання для самопідготовки

1. Харчові отруєння, їх визначення та класифікація.

2. Харчові токсикоінфекції: визначення, етіологія, діагностика, клініка, принципи профілактики.

3. Бактерійні токсикози: ботулізм, стафілококові, їх етіологія, діагностика, клініка, профілактика.

4. Мікотоксикози, їх етіологія, діагностика, клініка, профілактика.

5. Харчові отруєння немікробної природи:

• продуктами, токсичними за своєю природою;

• продуктами, які придбали отруйні властивості умовами зберігання;

• продуктами, забрудненими токсичними речовинами (ксенобіотиками) – важкими металами, пестицидами та іншими.

6. Харчові отруєння невстановленої етіології (уровська, гафська хвороби та інші, гіпотези їх виникнення, особливості клініки.

7. Методика розслідування причин харчових отруєнь, участь та обовязки медиків-гігієністів та лікувальників. Документи, які оформляються в процесі та при завершенні розслідування харчового отруєння.

8. Інструктивно-методичні та законодавчі документи, які використовуються при розслідуванні харчових отруєнь та їх профілактиці.

9. Профілактичні заходи щодо ліквідації та запобігання харчових отруєнь

331

4. Завдання для самопідготовки

4.1. У таборі відпочинку в кінці дня захворіло 25 дітей (з загальної кількості 40) зі скаргами на головний біль, біль у горлі, буркотіння в животі. Частина з них (9 осіб) скаржились на нудоту, блювання, періодичні болі в животі, пронос. При огляді спостерігались гіперемія слизової очей, зіву, температура тіла 38-38,5⁰С, при пальпації живота – відчуття болю.

При опитуванні дітей встановлено, що на сніданок вони їли вівсяну кашу з сосискою, чай; на обід – борщ, мясні котлети з картоплею, компот. Санітарний стан харчоблоку задовільний, медичне обстеження персоналу своєчасне. Але одна з поварів була відсутня протягом тижня (“прихворнула”), повернулася на роботу два дні тому.

Визначте, який попередній діагноз можна поставити, підозрюваний продукт, страва, які першочергові заходи зробити, які документи оформити.

4.2. Одночасно захворіли всі члени сімї (5 осіб), у тому числі 2 дітей. Лікар швидкої допомоги виявив: скарги на задишку, болі у серці та животі, слабкість зору (“туман в очах”), подвоєння зображень, косоокість, ністагм, утруднення ковтання та мови, загальна слабкість. Температура тіла не підвищена. Члени сім’ї їли: на сніданок – яєчню, чай; на обід – борщ з свининою, смажену картоплю з сардельками та маринованими грибами, компот.

Визначте попередній діагноз, підозрюваний продукт, які першочергові заходи потрібно зробити, які документи оформити у першу чергу і у подальшому.

5. Структура та зміст заняття

Заняття лабораторне. Після перевірки виконання студентами завдань для самопідготовки, шляхом опитування студентів та пояснень викладача вивчаються теоретичні питання теми, згідно п.3 (питання для самопідготовки) та рекомендованої літератури, розглядаються порядок розслідування харчових отруєнь, інструктивно-методичні та законодавчі документи, які при цьому використовуються і документи, які оформляються в процесі та по закінченні цього розслідування (45 хв.).

На другій половині заняття кожний студент (чи пара студентів) розглядають варіанти ситуаційних задач, розроблених кафедрою про випадки харчових отруєнь, заповнюють необхідні документи (згідно додатків), роблять висновки та профілактичні рекомендації.

Роботу оформляють протоколом.