- •Засоби поєднання частин складного речення
- •Основні типи складних речень
- •Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складносурядних речень
- •Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
- •Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
- •Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
- •Складнопідрядні речення з підрядними займенниково-співвідносними
- •Складнопідрядні речення з підрядними умови
- •Складнопідрядні речення з підрядними мети
- •Складнопідрядні речення з підрядними причини
- •Складнопідрядні речення з підрядними місця
- •Складнопідрядні речення порівняльні
- •Складнопідрядні речення допустові
- •Складнопідрядні речення наслідкові
- •Складнопідрядні речення з зіставними відношеннями між частинами
- •Складнопідрядним реченням із пояснювальними відношеннями між частинами
- •Складні безсполучникові речення з різнотипними частинами
- •Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні
- •Складносурядні багатокомпонентні речення
- •Безсполучникові багатокомпонентні речення
- •Лекція 2. Багаточленні складнопідрядні речення
- •2. Конструкції з супідрядністю. Супідрядність — це такий тип підрядності, при якій підрядні частини (дві і більше) залежать від тієї самої головної частини.
- •Складні багатокомпонентні речення з різними типами зв'язку
- •Лекція 3. Період
- •Тема: Способи відтворення чужого мовлення
- •Лекція 2. Непряма мова. Невласне пряма мова
- •Невласне пряма мова
- •Лекція 3. Діалог. Цитата
- •Засоби зв'язку між компонентами складного синтаксичного цілого
- •Лекція 3. Структурні типи складних синтаксичних цілих
Лекція 2. Класифікація складнопідрядних речень
Принципи класифікації складнопідрядних речень.
Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень.
Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними.
У процесі вивчення складнопідрядних речень у вітчизняній синтаксичній традиції склалося три принципи їх класифікації: 1) логіко-граматичний, заснований на співвідносності підрядних частин цих речень з членами простого речення, згідно з якою серед складнопідрядних речень розрізняють підметові, присудкові, додаткові, означальні і різні різновиди обставинних речень (ця класифікація, до речі, знайшла послідовне втілення в існуючих наукових курсах українського синтаксису); 2) формально-граматичний, що спирається на засоби зв'язку підрядної і головної частини цих речень, згідно з яким серед складнопідрядних речень розрізняють безсполучникові, сполучникові і складнопідрядні речення із сполучними словами, а сам аналіз цих речень по суті зводиться до аналізу сполучників і сполучних слів, за допомогою яких поєднуються їхні предикативні частини; 3) структурно-семантичний, який в основу класифікації складнопідрядних речень кладе установлення структурних і семантичних співвідношень між підрядною і головною частинами цих речень.
Структурно-семантична класифікація останнім часом знайшла втілення у ряді посібників для вищої і середньої школи, а у дещо спрощеному вигляді була запроваджена також у шкільних підручниках. Вона уявляється її прибічникам найповнішою і всебічною, оскільки враховує: 1) до чого належить підрядна частина (до всієї головної чи тільки до окремого її слова); 2) за допомогою яких формально-граматичних засобів вона приєднується до головної; 3) в яких семантичних стосунках знаходяться предикативні частини складнопідрядного речення.
Структурно-семантичні типи складнопідрядних речень
За будовою серед складнопідрядних речень розрізняють два основні структурно-семантичні типи: 1) речення нерозчленованої структури, або нерозчленовані, одночленні; 2) речення розчленованої структури, або розчленовані, двочленні.
Речення нерозчленованої структури — це такі складнопідрядні речення, підрядна частина яких відноситься до одного слова або словосполучення головної частини, причому зв'язок підрядної частини з головною в них здійснюється за допомогою асемантичних, функціональних сполучників і співвідносних слів.
Підрядна частина у складнопідрядних реченнях нерозчленованої структури стосується того слова чи словосполучення головної частини, яке потребує доповнення, уточнення, розширення, конкретизації, а сама головна частина таких речень, потребуючи уточнення, доповнення, продовження, не може функціонувати без підрядної.
До складнопідрядних речень нерозчленованої структури належать: 1) складнопідрядні речення з підрядними присубстантивно-атрибутивними (у шкільній практиці їх називають означально-приіменникові); 2) займенниково-співвідносні (у шкільній практиці — означально-займенникові); 3) з'ясувальні.
Складнопідрядні речення розчленованої структури — це такі речення, підрядна частина яких звичайно відноситься до всієї головної частини в цілому і пов'язується з нею за допомогою так званих семантичних сполучників, тобто сполучників, що виражають певні семантичні відношення (причинові, умовні, допустові, наслідкові тощо). В окремих випадках можливий зв'язок підрядної частини таких складнопідрядних речень лише з одним словом головної частини, наприклад: 3 весною, коли розпочались справжні роботи, розмови ставали більш різнобарвні і розростались (Коц.).
Зв'язок між предикативними частинами у складнопідрядних реченнях розчленованої структури не такий тісний, як у реченнях нерозчленованої структури: головна частина їх може існувати окремо, без підрядної частини, яка не є необхідним продовженням головної.
До складнопідрядних речень розчленованої структури належать речення з підрядними часу, умови, причини, мети, місця, наслідковими, допустовими, порівняльними, а також складнопідрядні речення з підрядними супровідними. Підрядні частини цих речень, як і обставинні другорядні члени, вказують на різні обставини, в яких відбувається дія головної частини, виявляється стан або ознака, несучи в собі одночасно додаткові значення чи відтінки. В семантичному відношенні вони значно повніші і об'ємніші, ніж відповідні обставини, ширші за своїм значенням від них.