- •1 Загальні питання застосування матеріалів при відновленні деталей Загальні поняття про трибоматеріалознавство
- •Класифікація матеріалів для відновлення
- •2 Матриця у структурі наплавленого матеріалу
- •3 Зміцнюючі фази у структурі наплавленого матеріалу
- •4 Структурні фактори стійкості наплавленого матеріалу при абразивному зношуванні
- •Підсумок по структурному стану і легуванню наплавлених матеріалів
- •5 Будова і властивості наплавлених шарів
- •6 Класифікація умов роботи наплавленого матеріалу
- •7 Компактні матеріали для відновлення деталей наплавленням і наварюванням
- •8 Порошкові дроти для наплавлення
- •9 Порошкові стрічки для наплавлення
- •10 Порошкові матеріали для наплавлення
- •11 Гнучкі порошкові дроти і прутки
- •12 Композиційні матеріали для відновлення
- •Порошкові композиційні електроди
- •13 Флюси для зварювання та наплавлення
- •Магнітні флюси
- •14 Полімерні матеріали для відновлення деталей машин
І. Д. Гнилиця, Я. А. Криль, І. В. Цап
МАТЕРІАЛИ
ДЛЯ НАПИЛЕННЯ
ТА НАПЛАВЛЕННЯ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Івано-франківський національний технічний
університет нафти і газу
Кафедра зносостійкості та відновлення деталей
І. Д. Гнилиця, Я. А. Криль, І. В. Цап
МАТЕРІАЛИ
ДЛЯ НАПИЛЕННЯ
ТА НАПЛАВЛЕННЯ
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Івано-Франківськ
2012
УДК 621.791.92.04
ББК 34.2
Г- 56
Рецензент:
Дрогомирецький Я. М. доктор технічних наук, професор кафедри
зносостійкості та відновлення деталей
Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу
Рекомендовано методичною радою університету
(протокол № 17 від 18.04.2012 р.)
Гнилиця І. Д., Криль Я. А., Цап І. В.
Г- 56 Матеріали для напилення та наплавлення: конспект лекцій. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2012. – 57 с.
МВ 02070855-3750-2012
Конспект лекцій містить вимоги до структури, види та приклади марок зносостійких наплавлених матеріалів для роботи в різних умовах і при різних видах зношування. Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни.
Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050504 – «Зварювання».
УДК 621.791.92.04
ББК 34.2
МВ 02070855-3750-2012 © Гнилиця І. Д., Криль Я. А., Цап. І. В.
© ІФНТУНГ, 2012
УДК 621.791.92.04
ББК 34.2
Г- 56
Рецензент:
Дрогомирецький Я. М. доктор технічних наук, професор кафедри
зносостійкості та відновлення деталей
Івано-Франківського національного
технічного університету нафти і газу
Рекомендовано методичною радою університету
(протокол № _____ від ______ 2012 р.)
Гнилиця І. Д., Криль Я. А., Цап І. В.
Г- 56 Матеріали для напилення та наплавлення: конспект лекцій. – Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2012. – 57 с.
МВ 02070855- -2012
Конспект лекцій містить вимоги до структури, види та приклади марок зносостійких наплавлених матеріалів для роботи в різних умовах і при різних видах зношування. Розроблений відповідно до робочої програми навчальної дисципліни.
Призначений для підготовки бакалаврів за напрямом 6.050504 – «Зварювання».
УДК 621.791.92.04
ББК 34.2
МВ 02070855- -2012 © Гнилиця І. Д., Криль Я. А., Цап. І. В.
© ІФНТУНГ, 2012
Відповідальний за випуск,
завідувач кафедри зносостійкості
та відновлення деталей Я. А. Криль
Член експертно-рецензійної комісії університету І. В. Костриба
Нормоконтролер Г. Я. Онуфрик
Інженер І категорії НТБ Л. З. Костюк
ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………..
1 ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ ДЕТАЛЕЙ……………………………....
2 МАТРИЦЯ У СТРУКТУРІ НАПЛАВЛЕНОГО МАТЕРІАЛУ…………………………….....................................
3 ЗМІЦНЮЮЧІ ФАЗИ У СТРУКТУРІ НАПЛАВЛЕНОГО МАТЕРІАЛУ.…………………………………………………....
4 СТРУКТУРНІ ФАКТОРИ СТІЙКОСТІ НАПЛАВЛЕНОГО МАТЕРІАЛУ ПРИ АБРАЗИВНОМУ ЗНОШУВАННІ…...….
5 БУДОВА І ВЛАСТИВОСТІ НАПЛАВЛЕНИХ ШАРІВ…...
6 КЛАСИФІКАЦІЯ УМОВ РОБОТИ НАПЛАВЛЕНОГО МАТЕРІАЛУ………………………………………..…………...
7 КОМПАКТНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ НАПЛАВЛЕННЯМ І НАВАРЮВАННЯМ……....
8 ПОРОШКОВІ ДРОТИ ДЛЯ НАПЛАВЛЕННЯ……………..
9 ПОРОШКОВІ СТРІЧКИ ДЛЯ НАПЛАВЛЕННЯ…………..
10 ПОРОШКОВІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ НАПЛАВЛЕННЯ…….
11 ГНУЧКІ ПОРОШКОВІ ДРОТИ І ПРУТКИ……………….
12 КОМПОЗИЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ….
13 ФЛЮСИ ДЛЯ ЗВАРЮВАННЯ ТА НАПЛАВЛЕННЯ…...
14 ПОЛІМЕРНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВІДНОВЛЕННЯ ДЕТАЛЕЙ МАШИН……………………………..……………..
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………
4
5
9
12
14
17
20
26
30
33
37
41
44
48
53
55
ВСТУП
Матеріали разом з енергією і інформацією утворюють фундамент сучасної промисловості цивілізації. Ера бездумного мало контрольованого зростання використання матеріальних ресурсів назавжди пішла у минуле. В усіх сферах життєдіяльності спостерігається тенденція до економії матеріалів на всіх етапах життєвого циклу. Важливим резервом підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є відновлення зношених деталей.
Економічна доцільність відновлення деталей зумовлена можливістю повторного і неодноразового використання 65-75 % всіх деталей. Собівартість відновлення деталей не перевищує 75 % вартості деталей на нових. Максимальна економічна доцільність відновлення спостерігається у випадку складних високо технологічних деталей великої маси виготовлених з якісного конструкційного матеріалу.
Витрата матеріалу при відновленні є в 15-20 раз меншою ніж при виготовленні нових деталей. Разом з тим експлуатаційний ресурс відновлених деталей складає не більше 60-80 % ресурсу нових деталей що пов’язано з складністю отримання відновлених шарів з високими механічними характеристиками. Одним з основних напрямків подолання даного недоліку є застосування нових матеріалів з новими властивостями. Іншим шляхом вирішення даної проблеми є вдосконалення технологічних процесів. Тобто підвищення надійності деталей при їх відновленні досягається двома шляхами:
вдосконалення технологій нанесення шарів матеріалу;
застосування нових матеріалів,які забезпечують отримання відновлених шарів з підвищеними характеристиками.
1 Загальні питання застосування матеріалів при відновленні деталей Загальні поняття про трибоматеріалознавство
Трибоматеріалознавство складає специфічний розділ загального матеріалознавства - науки про промислові матеріали, їх будову і властивості і є проміжною ланкою між результатами трибологічних теоретичних досліджень і комплексом знань, що складають наукові основи гриботехнолопї і триботехніки.
Триботехнічні матеріали здебільшого діляться за складом на такі групи: метали та сплави, композиційні матеріали (композити) з металевими та полімерними матрицями, керамічні композити, мастильні матеріали та присадки, гібридні матеріали. Вони також діляться за призначенням і за специфічними умовами експлуатації. Більшість відомих триботехнічних матеріалів придатні для використання в якості покрить.
Основні дослідження триботехнічних металів і сплавів проводяться у напрямку розробки структурних критеріїв їх модифікації, сумісності з різними матеріалами фрикційних поверхонь у залежності від їх твердості і якості поверхні, сорту і способу подачі мастила, здатності м’якої фази утворювати пластичні плівки переносу, втомної міцності. Особлива увага приділяється процесам припрацювання і з’єднання, що виникають при порушенні несучої здатності мастильної плівки, а також при високотемпературному терті.
Композиційні матеріали з металевою матрицею включають всі типи, з яких в якості вихідного зв'язуючого елемента використовуються порошкоподібні, волокнисті і литі матеріали. За останні роки велике поширення отримали спечені з металевих порошків антифрикційні і фрикційні композити, які містять легуючі елементи і різноманітні функціональні домішки.
Сучасні матеріалознавчі дослідження цього класу матеріалів охоплюють перш за все питання впливу хімічного складу і мікроструктури поверхневих шарів, їх молекулярної активності, пластичності, здатності до зміцнення, виділення з матриці спеціальних продуктів, що утворюють "третє тіло", на механізм тертя та зношування.
Композиційні матеріали з полімерною матрицею відрізняються від матеріалів на металевій основі більш високою питомою міцністю, кращою здатністю до деформування і технологічністю, що в свою чергу дозволяє більш широко використовувати їх при створенні матеріалів. В якості матриці широко застосовуються синтетичні і природні органічні і неорганічні полімери і їх суміші, термопластичні і термореактивні матеріали. В якості армуючих елементів використовується практично вся різноманітність скляних, вугільних, керамічних, борних, металокерамічних, волокон, ниток, вусів, тканин. Фрикційні характеристики вдається регулювати у дуже широкому діапазоні за рахунок введення в композит ряду дисперсних речовин: графіту, сульфідів, оксидів металів, полімерів, м’яких металів і масел, поверхнево активних та інших речовин, які знижують тертя і підвищують зносостійкість.
Керамічні композиційні матеріали – новий клас триботехнічних матеріалів, які повинні підвищити несучу здатність вузлів і деталей тертя у жорстких швидкісних високотемпературних умовах. Для виготовлення деталей тертя все ширше використовуються матеріали на основі оксидів алюмінію, цирконію, берилію, нітридів і карбідів кремнію, нітридів титану і бору, кермети, скло та вуглекераміка,
До матеріалів триботехнічного призначення слід віднести метало-фторопластові напівфабрикати, в яких металева стрічка служить несучою конструкцією, бронзовий шар виконує роль проміжного зв’язуючого елемента і резервуару для антифрикційного шару з полімерів.
Триботехніка – це розділ трибології, що охоплює кінцеву стадію процесу створення вузлів, деталей і елементів тертя, акумулюючи в них нові досягнення трибоматеріалознавства і триботехніки.