Кт 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

Розрахунки з постачальниками здійснюються в основному у безготівковій формі, тобто з рахунку в банку на підставі платіжного доручення, що відображається наступною проводкою:

Дт 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

Кт 31 «Рахунки в банках»

Видача векселя постачальникам:

Дт 63

Кт 62

Аналітичний облік по розрахунках з постачальниками та підрядниками згідно Методичних рекомендацій щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку здійснюється у відомості аналітичного обліку 3.3, а синтетичний в журналі № 3.

2. За податками і платежами

Сукупність загальнодержавних та місцевих податків та зборів, що справляються в установленому Податковим кодексом порядку, становить податкову систему України.

До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Податковим кодексом і є обов’язковими до сплати на усій території України.

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених Податковим кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Загальнодержавні податки та збори:

податок на прибуток підприємств

податок на доходи фізичних осіб;

податок на додану вартість;

акцизний податок;

збір за першу реєстрацію транспортного засобу;

екологічний податок;

рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України;

рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні;

плата за користування надрами;

плата за землю;

збір за користування радіочастотним ресурсом України;

збір за спеціальне використання води;

збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

фіксований сільськогосподарський податок;

збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

мито;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками;

збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Місцеві податки та збори:

Податки:

податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;

єдиний податок.

Збори:

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

збір за місця для паркування транспортних засобів;

туристичний збір.

Податки класифікуються за різними ознаками, але для цілей відображення на рахунках бухгалтерського обліку важливою є класифікація податків за формою оподаткування.

Так, за формою оподаткування податки поділяються на прямі і непрямі. Прямі податки встановлюються відносно платників. Їх розмір залежить від розміру об’єкта оподаткування. Кінцевим платником прямих податків є той, хто одержує дохід, володіє майном.

До прямих податків належать всі прибуткові та майнові податки (наприклад податок на доходів фізичних осіб, збір за першу реєстрацію транспортного засобу, плата за землю, податок на прибуток підприємств, екологічний податок).

Непрямі податки встановлюються на окремі товари, роботи, послуги і включаються до їх ціни. Кінцевими платниками непрямих податків є споживачі товарів, робіт і послуг, а самі податки включаються у вигляді надбавки до ціни на ці товари, роботи й послуги. Непрямі податки ще називають податками на споживання. Оскільки платниками непрямих податків є споживачі продукції, і самі податки включаються до ціни товарів, робіт і послуг, то їх розмір для окремого платника податку прямо не залежить від одержаних ним доходів або наявного у нього майна. До непрямих податків належать податок на додану вартість, акцизний податок, мито. Отже, всі інші податки є прямими.

Облік розрахунків за податками і платежами ведеться на рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами», який є активно-пасивним рахунком. Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

За кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом - належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»

642 «Розрахунки за обов'язковими платежами»

643 «Податкові зобов'язання»

644 «Податковий кредит».

Прямі податки та збори на рахунках бухгалтерського обліку відображаються у складі витрат підприємства з одночасним виникненням зобов’язань перед бюджетом, крім податку на доходи фізичних осіб, який утримується із заробітної плати найманих працівників або із суми нарахованих дивідендів.

Нараховано прямі податки та списано на витрати підприємства:

Дт 23, 91, 92, 93, 94

Кт 64

Утримано із заробітної плати податок на доходи фізичних осіб:

Дт 66

Кт 64

Порядок справляння податку на прибуток підприємств у Податковому Кодексі розглядається у Розділі ІІІ. «Податок на прибуток підприємств», де визначається порядок формування доходів, витрат, нарахування амортизації тощо. Податковим кодексом передбачено поступове зниження ставки податку на прибуток підприємств в наступному порядку:

з 1 квітня 2011 року по 31 грудня 2011 року включно  23 відсотки;

з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року включно  21 відсоток;

з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року включно  19 відсотків;

з 1 січня 2014 року  16 відсотків.

Нараховано податок на прибуток:

Дт 98

Кт 64.

До непрямих податків і зборів, як зазначалось вище, належать податок на додану вартість, акцизний податок, мито. Ці податки включаються до ціні товару і сплачуються кінцевим споживачем.

Податок на додану вартість має певні особливості при відображенні його на рахунках бухгалтерського обліку. Згідно Податкового кодексу податок на додану вартість  непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Податок на додану вартість має дві сторони: податкові зобов’язання та податковий кредит.

Податкове зобов’язання – це загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного (податкового) періоду.

До сплати в бюджет підлягає різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

На рахунках бухгалтерського обліку нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість під час відвантаження продукції (товарів, робіт, послуг) або одержання передоплати від покупців відображається за кредитом рахунку 641 «Розрахунки за податками» у кореспонденції за дебетом з рахунками:

70 «Доходи від реалізації», якщо перша подія - відвантаження продукції (товарів, робіт, послуг);

643 «Податкові зобов’язання», якщо перша подія - одержання передоплати від покупців.

Виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість відображається за дебетом рахунку 641 «Розрахунки за податками» в кореспонденції за кредитом рахунків:

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», якщо перша подія - отримання від постачальників товарів, робіт, послуг;

644 «Податковий кредит», якщо перша подія – проведення передоплати постачальникам.

Сума податку на додану вартість, яка підлягає перерахуванню до бюджету, визначається як різниця між оборотом за кредитом рахунку 641 «Розрахунки за податками» і дебетом рахунку 641 «Розрахунки за податками».

Розглянемо на прикладі відображення в обліку податкових зобов’язань та податкового кредиту за різними подіями.