116

Розділ 5. Мікроекономічна модель підприємства

5.1. Модель діяльності підприємства.

5.2. Основні поняття теорії виробництва для виробничих функцій.

5.3. Класифікація виробничих функцій.

5.1. Модель діяльності підприємства з двофакторною виробничою функцією

Рис. 5.1. Модель фірми з двома ресурсами

аутсорсинг – діяльність підрядників (безпосередньо не підпорядкованих підприємству), які виготовляють проміжну продукцію або надають інші послуги підприємству;

екстерналії – зовнішні ефекти, які полягають у створенні неоплачуваного виграшу або програшу третій сторони, не задіяної в угоді між покупцем і продавцем¹;

- обсяг капіталу (капітало-годин або одиниць обладнання);

- обсяг праці (людино-годин або робітників);

- обсяг виробленої продукції (штук).

Узагальнена модель діяльності підприємства

Рис. 5.2. Модель фірми з постачальниками і споживачами

Зауваження.

1) проміжний попит фірми на ресурси ( , ) породжується кінцевим попитом споживачів на продукцію ( , );

2) за наявності посередників на ринку між виробником і ринком продукції необхідно включити проміжний попит посередників, що породжуватиметься попереднім посередником, а в підсумку – кінцевим попитом споживачів;

3) мета підприємства – максимізація власного прибутку або мінімізація власних витрат;

4) технологія виробництва – сукупність методів виробництва, що ґрунтуються на знаннях, за допомогою яких змінюється стан і властивості ресурсів, які перетворюються на продукцію.

Технологічна ефективність	● максимальний випуск продукції ( ) при даному бюджеті фірми на придбання ресурсів ( , де - бюджет фірми); ● стан виробництва, за якого неможливо використати менший обсяг хоча б одного ресурсу ( ) без збільшення обсягів решти ресурсів ( , ) для виробництва даного обсягу ( ).
Економічна ефективність	мінімальні витрати бюджету фірми ( ) для випуску даного обсягу продукції ( );

Види виробничих функцій (вф)

Детерміновані	очікування щодо обсягу виробництва співпадають із виробничими закономірностями (технологіями)
Стохастичні	1) кінцевий продукт і фактори виробництва є випадковими змінними; 2) детерміновані ВФ доповнюються змінними похибки: , де - похибка, що описує вплив факторів, явно не включених у модель ВФ.
Статичні	визначаються для фіксованих інтервалів часу
Динамічні	випуск і ресурси розглядаються відносно декількох моментів або проміжків часу: , де показує щорічний темп приросту обсягу виробництва.

Кінцеві продукти ( ):

1. Споживчі блага (товари і послуги).

2. Інвестиційні блага (машини, інструменти, мастило – для виробничого призначення).

3. Проміжні продукти – у багатоетапному виробництві підприємства використовуються у наступних процесах як ресурси.

4. Відходи – продукти, що залишаються при виготовленні або використанні благ і не можуть більше застосовуватися як блага споживчого або виробничого призначення (коробки, тканина), але можуть бути ресурсами в інших виробничих процесах.

Класифікація факторів виробництва

1. Праця – управлінська (організаційний фактор).

2. Праця у сфері виробництва (неорганізаційна).

3. Засоби виробництва (капітал).

4. Матеріали.

Зауваження.

1. У випадку різної кваліфікації праці (кваліфікованої і некваліфікованої) ці види праці можна вважати різними ресурсами. Це стосується і решти ресурсів.

2. Розрізняють короткостроковий (SR) і довгостроковий (LR) періоди виробництва, які впливають на те, чи можна змінювати обсяг будь-якого ресурсу (LR - період), чи є ресурси, обсяг яких змінити за даний час неможливо (SR - період).

Припущення щодо продукції і факторі виробництва:

а) продукція й ресурси мають бути однорідними (гомогенними);

б) вони мають бути нескінченно подільними (неперервними) – людино-години, тонни.

Зауваження. Продукти і ресурси можуть бути представлені одним товаром (наприклад, борошно – продукт для домогосподарства і ресурс – для хлібопекарні).