1.3 Зміст лабораторно практичної роботи

Зміст лабораторно-практичної роботи – це сукупність фактів (закономірностей, засобів діяльності та методів пізнання, норм ставлення до різноманітних явищ і оцінок їхнього значення в ряді інших), вибраних з джерел знань методами, властивими історичній науці(порівняльно-історичним, виявленням мети діями, реконструкція цілого на основі частини тощо).

Зміст роботи – один із найважливіших чинників, що впливають на пізнавальну активність учнів, але його розробляє методика викладання гуманітарних предметів, що змушує вчителя робити це самому [3, с.36]. При цьому не значні помилки в доборі матеріалу іноді спричинюють зниження пізнавальної активності учнів.

Специфіка знань, які становлять зміст лабораторно-практичної роботи з історії полягає в тому, що вони мають свою конкретну форму відображення – джерело інформації. Найскладнішими є історичні джерела. Сучасне джерелознавство розрізняє їх сім видів: письмові, речові, етнографічні, усні, лінгвістичні, фотодокументи і фотодокументи. Але не всі вони в чистому вигляді можуть бути використані як предмет лабораторного дослідження в школі.

Для тих вікових категорій учнів, що системно вивчають всесвітньо історію та історію України, це – письмові документи (літописи, політичні твори, програми партій і громадських організацій, спогади, щоденники, епістолярна спадщина тощо), статистичні дані та наочне відображення їх(графіки, діаграм, мапи тощо) твори політичних діячів, рішення з`їздів, урядові постанови, усні, етнографічні та речові джерела (описи), матеріали періодичної преси. Подеколи як історичні джерела використовують літературні твори або твори живопису.

Проте не будь-яке історичне джерело може надаватись для учнівського дослідження, а тільки таке, що відповідає певним критеріям [3, с.37].

Одним із основних критеріїв розроблення лабораторно-практичної роботи є його науковість. Це передбачає вірогідність, повноту, значущість використаних історичних джерел, а з дидактичного погляду відповідність їх шкільній програмі.

Вибране джерело має бути посильне розумінню учнями (обсягом, характером, мірою складності тощо). Однак вимогу посильності не треба абсолютизувати, бо це може призвести до спрощення й збіднення матеріалу, зменшення інтересу учнів до навчання. Але й недооцінювати цей критерій не можна(надто великий обсяг або складність), бо це негативно відбивається на пізнавальній активності учнів.

Третім критерієм є оптимальність змісту. Тобто, відповідність сутності й характеру викладу, методів дослідження віковим можливостям учнів.

Наступним критерієм є новизна. Під нею розуміють такий добір змісту, завдяки якому учні стикаються з невідомими їм фактами, нетрадиційним характером викладання, новими засобами вивчення їх. Передусім ефекту новизни досягають використанням різних типів джерел, вивченням неоднакових фактів і явищ, застосуванням різноманітних методів дослідження. Зокрема, порівняльно-історичного, аналогії, статистичного(вибіркового, групового), зворотних висновків(вивчення минулого за пережитками); реконструкції цілого зі збережених частин, лінгвістичні. Тому навіть застосування різних методів дослідження до одноманітних джерел може справляти ефект новизни.

Визначення змісту лабораторно-практичної роботи з гуманітарних предметів починається з ознайомлення зі всіма наявними джерелами за встановленою темою шкільної програми. Потім з можливих джерел дослідження вилучають ті, які через свою форму, обсяг і складність становитимуть значні труднощі для розуміння й аналізу їх учнями. Після цього вилучають джерела, що містять другорядну чи плутану інформацію.

З решти матеріалу вибирають такий, який дає змогу використати нові прийоми дослідження, засоби викладання або здобуття інформації. Перевагу віддають джерелам з внутрішніми суперечностями в змісті, що стимулює пізнавальну активність учнів.

Потім вчитель обробляє дібраний матеріал: якщо аналіз його учні не зможуть зробити за відведений час, виділяє потрібний фрагмент чи фрагменти; визначає слова й окремі місця тексту, що потребують коментаря; спрощує деякі речення.

Виходячи з раніше схарактеризованих критеріїв добору джерел дослідження, можна зазначити що для сприйняття учнями поданої інформації, вона повинна бути посильною для розуміння, охоплювати найважливіші питання, мати зв'язок зі змістом попереднього заняття і досвідом учнів, мати елемент новизни, мати внутрішні змістовні суперечності.

Розділ ІІ Особливості організації і проведення лабораторно-практичних робіт з історії у 9-х класах