- •Передмова
- •Розділ судова медицина, її визначення, зміст, завдання, значення. Історія розвитку судової медицини та відповідних кафедр медичних вузів україни
- •1. Визначення, зміст, завдання і значення судової медицини
- •2. Стисла історія розвитку судової медицини
- •3. Розвиток кафедр судової медицини медичних вучів України
- •Процесуальні та організаційні основи судово-медичної
- •1. Роль і місце судово-медичної експертизи в діяльності органів правосуддя та охорони здоров'я
- •2. Судові експерти та їх участь в експертизі
- •3. Роль судово-медичного експерта у попередньому слідстві та дізнанні
- •4. Роль судово-медичного експерта у судовому засіданні
- •5. Судово-медична документація
- •Б. Структура судово-медичної експертизи
- •Судово-медичне вчення про смерть (судово-медична танатологія)
- •1. Умирання і смерть
- •2. Судово-медичні аспекти пересадження органів і тканин
- •3. Ранні абсолютні ознаки смерті
- •Динаміка змін трупних плям залежно від давності настання смерті (за м.П. Туровцем)
- •Середні терміти розвитку і зникнення трупного заклякання у різних групах м 'язів
- •4. Пізні абсолютні ознаки смерті
- •5. Визначення давності настання смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Порядок проведення судово-медичної експертизи трупа
- •3. Зовнішнє дослідження трупа
- •4. Внутрішнє дослідження трупа
- •5. Особливості дослідження трупів невідомих осіб
- •6. Вилучення матеріалу для лабораторного дослідження
- •Токсикологічне дослідження при отруєннях
- •7. Оформлення результатів судово-медичної експертизи трупа
- •8. Судово-медична класифікація сперті
- •Продовження таблиці 4
- •Огляд трупа на місці його виявлення
- •1. Загальні положення
- •2. Завдання лікаря під час огляду трупа на місці події
- •1. Указати в протоколі місце, де виявлений труп
- •3. Особливості огляду місця виявлення розчленованих і скелетованих трупів
- •4. Виявлення, фіксація, вилучення речових доказів із місця події
- •5. Вилучення інших біологічних об'єктів
- •Судово-медична експертиза при раптовій смерті
- •1. Загальні положення
- •2. Значення раптової смерті
- •3. Вплив чинників ризику на настання раптової смерті
- •4. Причини і генез раптової смерті від хвороб органів кровообігу
- •5. Раптова смерть від хвороб органів дихання
- •6. Раптова смерть від хвороб органів травлення
- •7. Раптова смерть від хвороб центральної нервової системи, сечостатевих органів, інфекційних хвороб та під час вагітності
- •8. Раптова смерть у дитячому віці
- •9. Раптова смерть за особливих обставин
- •Судово-медична експертиза трупів новонароджених
- •1. Особливості дослідження трупів новонароджених
- •2. Встановлення новонародженості
- •3. Встановлення доношеності і зрілості плода
- •4. Встановлення життєздатності новонародженого
- •Продовження таблиці 6 Показники віку плода з 6 місяців внутрішньоутробного розвитку (за м.І.Райським)
- •5. Встановлення живонародженості
- •6. Причини смерті новонароджених
- •Судово-медична травматологія
- •1. Класифікація пошкоджень
- •2. Травматизм та його види
- •3. Пошкодження тупими предметами
- •4. Транспортний травматизм
- •5. Автомобільна травма
- •6. Мотоциклетна травма
- •7. Залізнична травма
- •8. Травма на водному транспорті
- •9. Авіаційна травма
- •10. Сільськогосподарська травма
- •11. Шахтна травма
- •12. Пошкодження гострими предметами
- •13. Пошкодження одягу при травмі тупими і гострими предметами
- •14. Причини смерті при механічній травмі
- •75. Встановлення зажиттєвості і давності пошкоджень
- •Судово-медична експертиза вогнепальних пошкоджень
- •3) Хімічну (наявність в біологічних тканинах навколо вогнепальної рани карбоксигемо і міоглобіну) дію.
- •2. Пошкодження при пострілі впритул
- •3. Пошкодження при пострілі з близької відстані
- •4. Пошкодження при пострілі з неблизької відстані
- •5. Пошкодження при пострілах із мисливської та іншої зброї
- •6. Особливості вогнепального ранового каналу
- •7. Вогнепальні пошкодження одягу
- •8. Встановлення послідовності вогнепальних пошкоджень
- •9. Визначення можливості смертельно поранених до самостійних доцільних дій
- •10. Методи дослідження вогнепальних пошкоджень
- •11. Вибухова травма
- •12. Рід насильноїсмерті
- •Судово-медична експертиза при смерті від механічної асфіксії
- •1. Функціональні розлади та морфологічні міни при асфіксії
- •2. Повішення
- •3. Задушення петлею
- •4. Задушення руками
- •5. Закриття отворів рота і носа
- •6. Закриття дихальних шляхів сторонніми тілами
- •7. Стискання грудної клітки і живота
- •8. Утопления
- •Строки виникнення мацерації шкіри (за с.П.Дідковською, 1959)
- •Пошкодження від дії високої та низької температури
- •1. Пошкодження від дії високо! температури
- •2. Місцева дія високої температури
- •3. Загальна дія високої температури (перегрівання)
- •4. Пошкодження від дії низької температури
- •5. Місцева дія низької температури
- •6. Загальна дія низької температури (переохолодження)
- •Пошкодження і смерть від змін атмосферного тиску
- •1. Загальна дія на організм підвищеного атмосферного тиску
- •2. Загальна дія на організм зниженого атмосферного тиску
- •Судово-медична експертиза при електротравмі
- •1. Загальні положення
- •2. Особливості дії електричного струму
- •3. Діагностика смерті від дй' технічної' електрики
- •4. Пошкодження від дії атмосферної електрики
- •Розділ XIV судово-медична експертиза при ураженні іонізуючим випромінюванням
- •1. Загальна дія іонізуючого випромінювання
- •2. Особливості проведення судово-медичної експертизи
- •3. Гостре місцеве променеве ураження
- •4. Гостра променева хвороба
- •5. Хронічне променеве ураження
- •6. Дія малих доз іонізуючого випромінювання
- •Судово-медична токсикологія
- •1. Загальні положення
- •2. Умови дії отрут
- •8) Індивідуальні особливості організму тощо.
- •3. Діагностика отруєння
- •4. Класифікація отрут
- •5. Отрути з переважно місцевою дією (корозійні)
- •6. Деструктивні отрути
- •7. Кров'яні отрути
- •8. Нервово-функціональні отрути
- •Орієнтовна шкала функціональної оцінки різних концентрацій алкоголю в крові
- •9. Пестициди (отрутохімікати)
- •10. Харчові токсини (харчові отрути)
- •1. Приводи і порядок проведення експертизи
- •2. Судово-медична експертиза з встановлення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень
- •3. Судово-медична експертиза працездатності
- •4. Судово-медична експертиза стану здоров'я, симуляції, агравації, штучних хвороб і самопомкодження
- •5. Визначення віку
- •Середні вікові показники росту, маси тіла та окружності грудної клітки (за в. Ф. Черепковим)
- •'Строки утворення синостозу кісток кисті і дистальних відділів передпліччя (за с.А. Буровим, 1972)
- •1. Особливості проведення експертизи з приводу статевих станів
- •2. Визначення статі
- •3. Встановлення статевої зрілості
- •4. Встановлення порушення цілості дівочої пліви
- •5. Встановлення статевої репродуктивної здатності
- •6. Встановлення минулих пологів
- •7. Встановлення минулого викидня (аборту)
- •8. Судово-медична експертиза статевих злочинів
- •Судово-медична експертиза речових доказів
- •1. Загальні положення
- •2. Дослідження крові
- •Врахування результатів визначення групи крові за системою аво
- •Імовірність виключення батьківства за ізосерологічними і сироватковими системами (за o.K. Тумановым, в.В. Томіліним)
- •3. Дослідження волосся
- •Продовження таблиці 15 Критерії встановлення видової приналежності волосся
- •Продовження таблиці 16
- •4. Дослідження сперми
- •5. Дослідження органів, тканин та виділень людини
- •Судово-медико-криміналістичні методи досліджень
- •1. Загальні положення
- •2. Вимірювальні методи
- •3. Фотографічні методи
- •4. Оптичні методи
- •5. Рентгенологічні методи
- •6. Дослідження об'єктів в крайніх променях спектра. Люмінесцентне дослідження
- •7. Визначення металізації і мінерального складу об'єкта дослідження
- •8. Хіміко-аналітичні методи визначення неорганічних компонентів
- •9. Ідентифікаційні дослідження знарядь травми
- •10. Ідентифікаційні дослідження за кістковими за.Іишками і кістками черепа
- •Морально-етична регламентація лікарської діяльності та кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •1. Морально-етична регламентація лікарської діяльності
- •2. Регламентація деяких видів лікарської діяльності згідно з "Основами законодавства України про охорону здоров'я"*
- •3. Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійно-посадові правопорушення
- •4. Особливості проведення судово-медичної експертизи "лікарських справ" і причини їх виникнення
7. Визначення металізації і мінерального складу об'єкта дослідження
При заподіянні тілесних пошкоджень тупими твердими предметами, виготовленими з металів, гострими предметами, при дії технічної електрики або у разі вогнепального пошкодження у місці контакту шкіри з травмуючим знаряддям відбувається відкладення металу. Встановлення металізації дозволяє визначити властивості знаряддя травми за видом виявленого металу, дистанцію пострілу, струмонесучий дріт тощо.
Дослідження мінерального складу об' єктів застосовується і для діагностики зажиттєвості пошкоджень, отруєнь металами і металоїдами, визначення живонародженості немовлят, давності поховання, видової приналежності кісткових залишків, характеру накладень і сторонніх речовин тощо.
З цією метою застосовуються різні методи досліджень
— від зовсім простих до сучасних хіміко-аналітичних,
—————————————— 576 ——————————————
Т
вибір яких залежить від поставленої мети, кількості металу, глибини проникнення, та об'єкта дослідження.
Об' єктами дослідження при проведенні експертизи для виявлення металів або визначення мінерального складу можуть бути зона пошкодження на тілі та одязі, внутрішні органи, кістки, попіл, речові докази як біологічного, так і небіологічного походження. При визначенні мінерального складу деяких об'єктів, наприклад, пошкоджень шкіри, обов'язковим є контрольне дослідження непошкодженої шкіри. Об'єкти дослідження можна вивчати як у нативно-му вигляді, так і після спеціальної підготовки, яка полягає в проведенні їх мінералізації.
Кольорові хімічні реакції застосовуються при дослідженні макрооб'єктів-пошкоджень, спричинених тупими
•гвердими або гострими предметами. Через найбільшу поширеність залізного знаряддя, в пошкодженнях найчастіше виявляють залізо задопомогою реакції Перльса і Тірма-на.
Реакція Перльса використовується для виявлення солей тривалентного заліза. У разі їх наявності краї пошкодження забарвлюються у синьо-зелений колір (реакція берлінської лазурі).
Для виявлення солей двовалентного заліза застосовується реакція Тірмана, за якою краї пошкодження забарвлюються в синій колір (реакція турнбульової сині).
Результати цього дослідження тим виразніші, чим більший шар іржі розташовується на знарядді травми. Залізо можна виявити також у випадках, коли поверхня предмета здається зовсім чистою і іржі немає.
Хімічні реакції на різні метали можуть бути проведені і на гістологічних зрізах. Для виявлення металізації-імпрегнації різними металами (міддю, нікелем, кобальтом, свин-
——————————————! 577 ! -—————————————•
д' д Судово-медико-криміналістичні дослідження ~^F^
цем, алюмінієм) існують відповідні реактиви, при взаємодії з якими утворюється характерне забарвлення.
Метод кольорових відбитків (контактно-дифузійний) є універсальним, доступним і найпоширенішим. За допомогою цього методу встановлюють природу металу та його локалізацію. Він полягає в тому, що метал, який є на об'єкті дослідження, розчиняється електролітом на іони. Останні внаслідок дифузії переходять у желатиновий шар
Рис. 80. Контактограма вхідного вогнепального ушкодження при пострілі з близької відстані
відфіксованого фотопаперу, з якого видалений світлочутливий компонент. Далі їх виявляють чутливими якісними реакціями за допомогою реактива-проявника. Для кожного металу є свій реактив-проявник. Наприклад, мідь можна виявити насиченим спиртовим розчином рубеановодневої кислоти, внаслідок чого виникає темно-зелене забарвлення. Свинець виявляють 0,2% розчином родизонату натрію (калію), який зумовлює виникнення червоно-фіолетового забарвлення. Дослідження контактограм, які при цьому отримують, дозволяє встановити наявність металу, за кольором забарвлення — його вид, за його інтенсивністю — відносну кількість (рис. 80). Цей метод є вірогідним, до-
—————————————— 578 ——————————————
д і-д Судово-медико-криміналістичні дослідження
с и і ь простим, показовим і дозволяє уникнути пошкодження об'єкта дослідження.
Електрографічне дослідження. Імпрегнований в об'єкті дослідження метал може бути виявлений і під час електрографічного дослідження (рис. 81), основою якого є процес електролізу. Так, досліджуваний об'єкт, який є анодом, просякуєть-ся електролітом, і за допо-могою електродів вмикаєть
юду, і розряджаючись на ньому, утворюють шар металу. Якщо поміж двома електродами розмістити шар фотопаперу, то можна зібрати метал.
Надалі цей папір обробляють реактивом-проявником, нк і в попередньому методі. Цей метод досить швидкий, дозволяє цілком вилучити Імпрегнований метал із досліджуваного об'єкта, навіть якщо він розташований в глибоких шарах шкіри.