- •Тема 15. Теоретичні аспекти та методика профілактики аліментарних та аліментарно – зумовлених захворювань. Гігієнічні основи лікувально – дієтичного та лікувально – профілактичного харчування.
- •Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів
- •Тема 16. Методика розслідування випадків харчових отруєнь
- •Тема 17. Методика оцінки стану здоров’я та фізичного розвитку дітей і підлітків
- •Тема 18. Методика гігієнічної оцінки устаткування та утримання навчально-виховних установ для дітей і підлітків (дошкільних, шкіл, спеціальних навчальних закладів). Актуальність теми
- •Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь та навиків
- •Тема 19. Гігієнічне значення складових біосфери (атмосфери, гідросфери, літосфери) (самостійна робота)
- •Тема 21. Загальна методика поточного санітарного нагляду. Методи санітарно-гігієнічного обстеження об’єкта та оформлення акта обстеження чи санітарного опису (самостійна робота).
- •Завдання для самостійної роботи у позааудиторний термін
- •Тема 22. Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика (продукти моря, йодована сіль) (самостійна робота)
- •Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів
- •Тема 23.Ендемічний флюороз та карієс, як гігієнічна проблема, його профілактика (дефторування, фторування води, зубні пасти) (самостійна робота).
- •Матеріали для самоконтролю та самостійної роботи студентів
- •Тема 24. Методи консервування харчових продуктів їх гігієнічна характеристика. Харчові добавки, їх гігієнічна характеристика (самостійна робота).
- •Контрольні тести
- •Тема 25. Гігієнічний нагляд за харчуванням різних вікових груп, професій, спортсменів (самостійна робота)
- •Тема 27. Методи вивчення вікових психофізіологічних особливостей дітей та підлітків. Гігієнічна оцінка навчально - виховного режиму дітей різних вікових груп (самостійна робота). Актуальність теми
- •Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю 1. Модуль 1: „Загальні питання гігієни та екології”.
- •Навколишнє середовище та методи його дослідження. Гігієна населених місць та жител.
- •Гігієна води та водопостачання , гігієна грунту, санітарна очистка населених місць
- •Гігієна харчування.
- •Гігієна води та водопостачання , гігієна грунту, санітарна очистка населених місць.
- •Гігієна харчування.
Гігієна харчування.
1. Гігієнічні принципи раціонального харчування.
2.Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах.
3.Законодавчі норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення, їх наукове обґрунтування.
4. Теорії харчування, функції їжі та види харчування.
5. Аліментарна патологія, її розповсюдженість та класифікація.
6. Поняття про харчовий статус організму та методики його оцінки.
7.Показники адекватності та збалансованості харчування. Методи та засоби медичного контролю за харчуванням окремих груп населення.
8. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.
9. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти–сурогати.
10.Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їх профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.
11.Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їх профілактика.
12. Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їх профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їх гігієнічне значення.
13. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їх профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.
14. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.
15. Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика.
16.Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, його профілактика.
17. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їх лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.
18. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна. Особливості організації та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.
19. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко– та важкозасвоювані вуглеводи та їх гігієнічне значення.
20. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.
21. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.
22. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.
23. Харчові отруєння та їх профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.
24.Харчові токсикоінфекції.Етіологія, патогенез, профілактика.
25.Ботулізм, етіологія, патогенез, профілактика.
26.Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика.
27.Харчові отруєння немікробної природи, етіологія, патогенез, профілактика.
28. Харчові отруєння мікробної природи, етіологія, патогенез, профілактика.
29. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика.
30.Гігієнічні основи лікувального та дієтичного харчування. Лікувальні властивості окремих продуктів, характеристика лікувальних дієт. Задачі та обов’язки лікаря–дієтолога.
31.Гігієнічні основи лікувально–профілактичного харчування.
32.Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів.Продукти геропротекторного спрямування.
33.Організація лікувального харчування в лікувально – профілактичних закладах та контроль за ним.
34. Науково – технічний прогрес та його вплив на якість харчування.
35.Генетично модифіковані продукти та соціально – гігієнічні проблеми пов’язані з їх використанням. Харчові та біологічні добавки.
36.Накові принципи гігієнічного нормування хімічних речовин в харчових продуктах.
Гігієна дітей та підлітків.
1. Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.
2. Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, правила антропометрії, таблиці стандартів фізичного розвитку. Психо-неврологічний розвиток дітей і підлітків, його етапи, закономірності.
3. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.
4. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки дитячих дошкільних закладів.
5. Гігієнічні вимоги до приміщень дитячих дошкільних закладів.
6. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу – фізичної і психологічної.
7. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітньої школи.
8. Гігієнічні вимоги до планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.
9. Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).
10. Гігієнічні вимоги до дитячих меблів. Методика маркування парт та розсаджування школярів.
11.Гігієнічні вимоги до дитячих навчальних посібників та дитячих іграшок.
12. Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.
13. Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.
14. Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків.
Гігієнічні вимоги до шкільних майстерень.
15. Гігієнічні аспекти професійної орієнтації та професійного відбору.
Задачі лікаря з регламентації режиму дня, умов перебування та проведення оздоровчих заходів у дитячих колективах.
Гігієнічні вимоги до організації харчування дітей різних вікових груп.
Фізичний розвиток як провідний показник стану здоров`я. Основні показники та регіональні стандарти фізичного розвитку.
Методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу.
Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньо-вікову акселерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.
Методика комплексної оцінки стану здоров`я дітей і підлітків. Основні критерії здоров`я. Розподіл дітей і підлітків за групами здоров`я.
Шкільна зрілість. Методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі.
Принципи гігієнічного нормування навчальної діяльності. Гігієна навчальних занять у школі. Особливості навчання дітей шестирічного віку. Організація позашкільної діяльності та вільного часу. Організація навчально-виховного процесу в закладах освіти нового типу (гімназії, ліцеї, коледжі тощо), спеціалізованих школах, дитячих санаторно-оздоровчих установах.
перелік практичних
робіт та завдань до підсумкового
модульного контролю 1.
Модуль 1: „Загальні питання гігієни та екології”
Навколишнє середовище та методи його дослідження.
Гігієна населених місць та жител.
Дослідити просторовий і часовий температурний режим приміщення. Призначення, будова і принципи дії фіксуючих максимального і мінімального, реєструючих ртутного і спиртового термометрів, термографа.
Визначити вологість повітря аспіраційним і станційним психрометрами, гігрографом.
Визначити дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, точку роси.
Призначення, будова і принцип дії ртутного барометра, барометра-анероїда, барографа.
Призначення, будова і принципи дії актинометра і піранометра.
Принцип біологічного, фотохімічного і фотоелектричного методів дослідження ультрафіолетового випромінювання.
Визначити біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.
Призначення, будова і принцип дії ультрафіолетметра, біодозиметра Горбачова.
Визначити світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів на робоче місце, кут отвору, коефіцієнт природної освітленості.
Визначити розрахункове КПО за методом Данилюка.
Визначити умови інсоляції і затінення приміщень розрахунковим методом за допомогою інсоляційної лінійки.
Призначення, будова і принцип дії люксметра.
Визначити освітленість у приміщені за допомогою люксметра .
Визначити штучну освітленість у приміщенні розрахунковим методом.
Призначення, будова і принцип дії чашкового, крильчастого анемометрів, циліндричного і кульового кататермометрів.
Визначити швидкість руху повітря анемометром і кататермометром .
Скласти розу вітрів та дати гігієнічне заключення.
Визначити кратність повітрообміну за швидкістю руху повітря.
Визначити вміст вуглекислого газу у приміщенні за методом Лунге-Цеккендорфа і дати гігієнічну оцінку санітарного стану повітря.
Визначити фактичну і необхідну кратність повітрообміну за вмістом вуглекислого газу.
Виміряти і оцінити показники мікроклімату у приміщенні.
Відібрати проби повітря седиментаційним та аспіраційним методами на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами для лабораторних аналізів (з використанням електроаспіратора, приладу Кротова, аерозольних фільтрів, алонжів з поглинаючими реактивами), оцінити результати аналізів.
Інтерпретувати метеоролого - синоптичні, геліогеофізичні та інші погодоформуючі фактори, визначати медичнй тип погоди, складати її медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.
Оцінювати кліматичні умови регіону і давати гігієнічні рекомендації щодо заходів акліматизації та використання кліматичних факторів з лікувально-профілактичною метою.
“Прочитати ” архітектурно – планувальне креслення будівлі.
Скласти акт санітарного обстеження об’єкту.