- •Лабораторне заняття №1
- •1. Загальна частина
- •1.1. Правила техніки безпеки під час роботи в агрохімічній лабораторії
- •1.2 Основні положення техніки безпеки на робочому місці
- •2. Теоретична частина
- •3. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №2
- •1. Теоретична частина
- •Оптимальний валовий вміст азоту, фосфору і калію в рослинах, % на абсолютно суху речовину.
- •Вміст азоту у вегетативній масі зернових культур по фазам розвитку, % на повітряно-суху речовину.
- •Вміст білка та азоту в насінні різних культур, %.
- •Коефіцієнти для перерахунку вмісту азоту на вміст білка.
- •Дсту 3768:2009 Пшениця. Технічні умови
- •2. Практична частина
- •Хід роботи.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №3
- •1. Теоретична частина
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи.
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіку при визначенні вмісту калію в рослинному матеріалі
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №4
- •1. Теоретична частина.
- •Групування ґрунтів за ступенем кислотності та лужності (згідно з Методикою агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення. – к.: 2003. – 64с.)
- •Групування ґрунтів за гідролітичною кислотністю
- •Класифікація ґрунтів за вмістом обмінних основ
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №5
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Визначення потреби ґрунту у вапнуванні
- •Потреба ґрунтів у вапнуванні за результатами аналізів (за м.Ф.Корніловим)
- •Потреба та черговість проведення вапнування ґрунтів (за г.А.Мазуром та г.К.Медвідь)
- •1.2 Методи встановлення норм вапна
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Полісся та західних районів України з дуже низьким вмістом гумусу, т/га (за п.О.Дмитренко та б.С.Носко)
- •Орієнтовні норми СаС03 залежно від рНксі і гранулометричного складу ґрунтів Лісостепу з низьким та середнім вмістом гумусу, т/га (за а.Н.Небольсіним)
- •Розрахунки норм вапняних добрив для опідзолених і чорноземних ґрунтів з вмістом гумусу понад 3% (за м.В.Козловим і а.А.Плішко)
- •Нормативні витрати СаСо3 для зміщення реакції ґрунту на 0,1рН, т/га (Бука і.Я., Дуда г.Г.)
- •Класифікація ґрунтів за ступенем засолення та солонцюватості
- •Орієнтовні норми внесення гіпсу залежно від типу ґрунтів, т/га
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Шкала стандартних розчинів порівняння для побудови калібрувального графіка при визначенні натрію в ґрунті
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №6
- •1. Теоретична частина
- •Вміст азоту в орному шарі різних ґрунтів
- •Групування ґрунтів за вмістом легкогідролізованого азоту (по Корнфілду)
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №7
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Фосфор у ґрунті.
- •Вміст органічних і мінеральних форм фосфатів в різних ґрунтах
- •1.2 Калій в ґрунті
- •Вміст к20 в орному шарі різних ґрунтів, %
- •1.3 Визначення вмісту рухомих форм фосфору і калію в ґрунті за методом а.Т. Кірсанова.
- •1.4 Визначення вмісту рухомого фосфору і обмінного калію в ґрунті за методом ф.В. Чирикова.
- •1.5 Визначення рухомих форм фосфору і калію за методом б.Т. Мачигіна.
- •1.6 Визначення вмісту обмінного калію за методом а.А. Маслової.
- •Групування ґрунтів за вмістом рухомого фосфору
- •Групування ґрунтів за вмістом обмінного калію
- •1.7 Складання і використання агрохімічних картограм та паспортизація полів.
- •Групування ґрунтів за вмістом гумусу (по Тюріну)
- •2. Практична частина
- •1.1 Екстрагування сполук фосфору і калію з однієї наважки. Хід роботи
- •1.2 Визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за ф.В. Чириковим. Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту рухомого фосфору в ґрунті за методом ф.В.Чирикова в модифікації цінао
- •1.3 Визначення вмісту обмінного калію в ґрунті.
- •Хід роботи
- •Шкала для визначення вмісту обмінного калію в ґрунті за методом ф.В.Чирикова
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №8
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Класифікація добрив
- •1.2 Розпізнавання добрив
- •На розпеченому вугіллі
- •Властивості найпоширеніших азотних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №9
- •1. Теоретична частина
- •Властивості найпоширеніших фосфорних добрив
- •Властивості найпоширеніших калійних добрив
- •2. Практична частина
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №10
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Мікроелементи та мікродобрива
- •Особливості використання мікроелементів
- •1.2 Комплексні добрива
- •Основні види комплексних добрив
- •Допустимість змішування різних форм добрив
- •2. Практична частина
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №11
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Гумус ґрунту і потреба в органічних добривах
- •1.2 Види органічних добрив
- •Склад свіжого гною в залежності від виду тварин (солом’яна підстилка), %
- •Норми підстилки на голову худоби за добу, кг
- •Кількість підстилкового гною, яка отримується від 1 голови тварин за стійловий період, т
- •Річний вихід і склад пташиного посліду
- •2. Практична частина.
- •Хід роботи
- •Хід роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №12
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Бактеріальні препарати.
- •Ефективність симбіотичної азотфіксації у різних бобових культур (л.А. Тихонович, 2007)
- •Основні бактеріальні препарати, дозволені для використання в Україні
- •1.2 Регулятори росту рослин.
- •Основні ррр дозволені до використання в Україні.
- •Контрольні питання
- •Лабораторне заняття №13
- •1. Теоретична частина.
- •Орієнтовні оптимальні норми мінеральних добрив (кг/га) під основні сільськогосподарські культури (узагальнені дані)
- •Орієнтовні норми удобрення сільськогосподарських культур з урахуванням забезпеченості ґрунту рухомими формами азоту, фосфору і калію (а.О. Мельничук та ін.)
- •Середній вміст рухомих сполук елементів живлення в ґрунті (Дмитренко п.О., Носко б.С.), мг/кг
- •Поправкові коефіцієнти для рекомендованих норм мінеральних добрив на ґрунтах з різним ступенем забезпеченості рослин елементами живлення
- •Приблизні витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції з урахуванням нетоварної для деяких культур
- •Витрати основних елементів живлення (кг) на одиницю (т) товарної продукції деяких сільськогосподарських культур
- •Коефіцієнти використання сільськогосподарськими культурами елементів живлення з ґрунту за різного вмісту їх рухомих сполук, %
- •Коефіцієнти використання елементів живлення сільськогосподарськими культурами з гною і мінеральних добрив, %
- •Розрахунок норм добрив під пшеницю озиму для отримання приросту врожайності 2,0т/га (за врожаю без внесення добрив 3,0т/га)
- •Нормативи витрат елементів живлення добрив на формування врожаю і приросту врожаю
- •Ціна бала ґрунту та окупність добрив
- •Рекомендоване співвідношення між елементами живлення в мінеральних добривах для внесення під сільськогосподарські культури в Лісостепу України
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №14.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Удобрення пшениці озимої.
- •1.2 Удобрення ярих зернових культур.
- •1.3 Удобрення зернобобових культур.
- •1.4 Удобрення кукурудзи.
- •1.5 Удобрення буряку цукрового.
- •1.6 Удобрення соняшнику.
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Лабораторне заняття №15.
- •1. Теоретична частина.
- •1.1 Сучасні системи удобрення культур у сівозмінах з різною ротацією в зоні Лісостепу.
- •Поправочні коефіцієнти для ґрунтів із різним ступенем забезпеченості поживними речовинами (е.Г. Дегодюк, 1988, 1993)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових і вилугуваних у підзоні достатнього зволоження Лісостепу
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, вилугуваних і сірих лісових ґрунтах у підзоні нестійкого зволоження Лісостепу (Центральний Лісостеп)
- •Система розподілу добрив у 10-пільній польовій сівозміні на чорноземах типових, опідзолених і сірих лісових ґрунтах у підзоні недостатнього зволоження Лісостепу
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні в підзоні достатнього зволоження Лісостепу з насиченням 50% зернових і по 25% цукрових буряків та кормових культур
- •Система удобрення в короткоротаційній польовій сівозміні на чорноземах і сірих лісових ґрунтах в підзоні нестійкого зволоження Лісостепу з насиченням 80% зернових і по 20% соняшнику
- •1.2 Система удобрення культур у сівозмінах Степової зони.
- •Система удобрення культур у короткоротаційних сівозмінах для господарств площею до 100га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах для господарств площею понад 1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею до 250-1000га
- •Система удобрення культур у сівозмінах із внесенням гною для господарств площею понад 1000га
- •1.3 Система удобрення культур у сівозмінах на зрошуваних землях Південного Степу.
- •Система удобрення культур у короткоротаційній зрошуваній сівозміні
- •Система удобрення культур у польові зрошуваній сівозміні з використанням післяжнивних решток як органічних добрив
- •2. Практична частина.
- •Контрольні питання.
- •Рекомендована література
1.6 Удобрення соняшнику.
Соняшник має добре розвинену кореневу систему, яка проникає на глибину 3-4м, а в горизонтальному напрямку на 0,8-1, м, що дає змогу рослинам засвоювати вологу та елементи живлення з глибоких шарів ґрунту. Він добре використовує фосфор і калій ґрунту, а також післядію раніше внесених добрив, здатний засвоювати фосфор із важкорозчинних сполук ґрунту і добрив, а калій — із важкорозчинних сполук ґрунту. Соняшник — калієфільна культура.
У процесі вегетації соняшник засвоює елементи живлення нерівномірно. На початку росту він потребує небагато елементів живлення, але засвоєння їх випереджає темпи приросту сухої речовини. Так, за перший місяць вегетації соняшник використовує 15% азоту, 10 – фосфору і 10% калію, хоча накопичення органічної речовини за цей час не перевищує 5% максимальної величини. За наступні 1,5міс, коли формуються кошики і до кінця цвітіння, соняшник інтенсивно вбирає елементи живлення, засвоює 80% азоту, 70 — фосфору і лише 50% калію. Решта (40%) калію надходить у рослини від фази наливання насіння до початку достигання.
У живленні соняшнику умовно виділяють три періоди: перший — від появи сходів до формування кошика, коли рослини помірно засвоюють азот і калій та посилено фосфор; другий — від початку формування кошика до початку цвітіння, коли рослини посилено засвоюють усі елементи живлення і третій — від початку цвітіння до початку наливання сім'янок і достигання, коли рослини знову помірно засвоюють азот і фосфор та посилено калій.
Система удобрення соняшнику складається з трьох прийомів: основного, рядкового і підживлення. Соняшник добре реагує на післядію органічних добрив, тому в сівозміні його розміщують після культур, під які вносили гній. Проте високі прирости врожаю насіння соняшнику отримують за поєднання внесення органічних і мінеральних добрив. Залежно від умов зволоження внесення 20-30т/га гною забезпечує приріст урожайності насіння 0,2-0,5т/га. Орієнтовні норми мінеральних добрив становлять 45-90кг/га азоту, фосфору і калію.
Гній, фосфорні і калійні добрива вносять під зяблевий обробіток ґрунту, азотні — під час передпосівної культивації. Ефективним є також внесення повного мінерального добрива навесні локально на глибину 12-14см. Високі результати забезпечує рядкове внесення добрив під час сівби, зокрема на ґрунтах з низьким вмістом рухомих сполук елементів живлення. Доза рядкового удобрення становить Р15-30 у вигляді суперфосфату або N10-15Р15-30 у вигляді комплексних добрив. Це підвищує врожайність насіння соняшнику на 0,2-0,3т/га.
2. Практична частина.
Завдання 1. Розробити оптимальну систему удобрення озимої пшениці для підзони сухого Степу.
Завдання 2. Розробити оптимальну систему удобрення ярого ячменю для підзони недостатнього зволоження Лісостепу і Степу.
Завдання 3. Розробити оптимальну систему удобрення кукурудзи для зони сухого Степу.
Завдання 4. Розробити раціональну систему удобрення соняшнику для Степової зони.
Контрольні питання.
1. Як повинна бути забезпечена пшениця озима елементами живлення в осінній період?
2. На які показники структури врожаю озимої пшениці впливає перше підживлення азотом у фазу кущіння?
3. Як впливає на продуктивність гречки внесення під неї гною?
4. Які сорти ячменю повинні більше отримувати фосфорних і калійних добрив порівняно з азотними?
5. Коли найефективніше проводити підживлення кукурудзи?
6. На які показники структури врожаю впливає підживлення озимої пшениці азотними добривами під час виходу в трубку?
7. Коли, якими елементами і в якій дозі проводиться перше підживлення буряку цукрового?
8. До якого мікроелементу найчутливіша картопля на легких ґрунтах?
9. Яке з калійних добрив найефективніше при внесенні під картоплю на легких ґрунтах?
10. До чого призводить нестача азоту в ранньовесняний період розвитку озимої пшениці?
11. До чого призводить нестача азоту в період наливання зерна озимої пшениці?
12. Перевага яким елементам живлення надається при удобренні кормових і харчових ячменів?
13. З якою метою проводиться листкова діагностика живлення зернових культур?
14. Які основні три періоди в розвитку і живленні буряку цукрового?
15. Яке живлення буряку цукрового повинно бути під час нагромадження цукру в коренеплодах?
16. Як реагує картопля при безпосередньому внесенні під неї повної норми вапнякового матеріалу?
17. Який елемент живлення сприяє формуванню міцності, гнучкості та номерності волокна льону?
18. Які добрива в першу чергу вносять під соняшник в посушливих районах?
19. З яким періодом пов'язана найбільша потреба в підсиленому азотному живленні?
20. Коли слід вносити аміачну селітру під сільськогосподарські культури в зоні Полісся України?
21. Наскільки можна збільшити дозу внесення фосфорних добрив під картоплю при внесенні у борозни?
22. Якого значення не має перевищувати доза рядкового удобрення для культур, які не люблять високі концентрації ґрунтового розчину (кукурудза, трави, льон, морква, цибуля, огірок та ін.)?
23. Чому сприяє позакореневе підживлення пшениці озимої карбамідом в період колосіння – на початку молочної стиглості зерна?
24. Як корегують норму азотних добрив під пивоварні сорти ячменю?
25. Який елемент живлення найбільше використовує соняшник на формування врожаю?
26. Яке азотне добриво краще вносити під ріпак?
27. Яку концентрацію добрив у поливній воді вважають нешкідливою для рослин?
28. Яка система подавання добрив у поливну воду є найбільш досконалою і точною?
29. Назвіть приблизну дозу азотних добрив для фертигації при вирощуванні овочевих культур.
30. Назвіть приблизні дози фосфорних добрив для фертигації при вирощуванні овочевих культур.
31. В якій частині бульб картоплі найбільший вміст нітратів?
32. Як називається збагачення вод елементами живлення, насамперед азотом і фосфором, антропогенним і природним шляхом?
33. Яку кількість азоту засвоює пшениця озима за осінній період?
34. Яку кількість азоту засвоює ріпак озимий за осінній період?
35. Врожайність пшениці озимої 40ц/га. Приріст від добрив – 35%. Яка перспективна урожайність пшениці озимої?
36. Врожайність гороху 30ц/га. Яка перспективна врожайність гороху, якщо приріст від добрив – 27%?
37. Яку норму добрив доцільно внести при сівбі кукурудзи?
38. Який спосіб внесення доцільно застосовувати для підвищення ефективності застосування добрив?
39. Яке призначення припосівного удобрення?