- •Гідравліка, гідро та пневмоприводи опорний конспект
- •Загальні положення. Програма курсу “Гідравліка, гідропневмоприводи” розрахована на 135 годин, з яких 14 годин відводяться на виконання лаборатоорно практичних робіт.
- •Програмою передбаченно виконання однієї домашньої контрольної
- •Розділ 1. Гідравліка.
- •Тема 1.1. Рідини і їх властивості.
- •Тема 1.2. Основи гідростатики.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 1.3. Основи кінематики та динаміки рідин.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 1.4. Гідравлічні опори.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 1.5. Витікання рідини через отвори і насадки.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 1.6. Рух рідини по напірних турбопроводах.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Розділ 2. Гідромашини і гідравлічний привод.
- •Тема 2.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.2. Об’ємні насоси.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.3. Об’ємний гідропривод.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.4. Обладнання і схеми об’ємного гідроприводу.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.5. Лопатні насоси.
- •Методічні вказівки
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 2.6. Гідродинамічні передачі.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Розділ 3. Пневматичний привод.
- •Тема 3.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини і пневматичний привод.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 3.2. Компресори і компресорні пересувні установки.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Задачі.
- •Тема 3.3. Пневматичні двигуни та пневматичні ручні машини.
- •Методичні вказівки.
- •Корпус ; 2. Поршень-бойок ; 3. Робочий інструмент ; 4. Клапан.
- •Тема 3.3. Системи керування машин з пневматичним приводом.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Розділ 4. Експлуатація та ремонт машин з гідро-пневмоприводами.
- •Тема 4.1. Експлуатаціія машин з гідро-пневмоприводами.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Тема 4.2. Технічне обслуговування і ремонт гідро-пневмоприводів.
- •Методичні вказівки.
- •Питання для самоперевірки.
- •Список літератури.
- •Мандрус в.І., Лещій н.П., Звягин в.М., Машинобудівна гідравліка. Задачі та приклади розрахунків, Львів, Світ, 1995.
Питання для самоперевірки.
Призначення, принцип дії і область застосування гідродинамічних передач?
Які два види гідродинамічних передач ви знаєте і чим вони відрізняються один від одного?
Переваги і недоліки гідродинамічних передач в порівнянні з іншими трансмісіями.
Які вимоги пред’являються до робочих рідин гідродинамічних передач?
Із яких головних елементів складається гідромуфта?
Поясніть принцип дії гідромуфти.
Поясніть принцип дії гідротрансформатора.
Зовнішні характеристики гідротрансформатора.
Що таке комплексний гідротрансформатор?
Розділ 3. Пневматичний привод.
Тема 3.1. Загальні повідомлення про гідравлічні машини і пневматичний привод.
Призначення, класифікація, позитивні властивості в порівнянні з гідроприводом, недоліки. Принципові схеми пневмоприводів. Елементи схем.
Література: (4) с. 230-233.
Методичні вказівки.
У пневмоприводах робочим агентом найчастіше є стиснене повітря, дуже рідко – будь-який газ.
Порівняно з гідроприводом пневмопривод має переваги, так і недоліки.
Переваги пневмоприводу такі:
- невеликі втрати тиску р у пневмолініях , які визначають за формулою
р= ,
Втрати тиску низькі завдяки малій питомій масі повітря (=1,2 кг/м3), що майже в 600 разів менше, ніж для масла. Тому пневмолінії можна приймати значної довжини (сотні метрів);
- можливість використання в пожежнонебезпечних приміщеннях, оскільки повітря не утворює небезпечних сумішей;
- відпрацьоване в пневмоприводі повітря не забруднює довкілля, тому нема потреби в зливних лініях. Це зменшує масу приводу і спрощує його.
Недоліки пневмоприводу:
- потрібні змащувальні системи;
- ККД нижчий у результаті великих витоків повітря;
- великий шум при виході повітря;
- пневмодвигуни мають меншу потужність, оскільки тиск повітря менший, ніж тиск рідини в гідроприводі.
Пневмопроводи використовують у верстатах, на транспорті, у системах гальмування, поліграфічних машинах, а також у системах для транспортування об’єктів, дистанційного управління, у пневмоавтоматиці.
Пневмоприводи складаються з компресора, пневмоємності, пневмодвигуна, пневмоапаратури, пристроїв для очищення повітря.
Найчастіше використовують поршневі компресори, оскільки вони забезпечують високі тиски (понад 10 мПа). Для цього вони мають декілька ступенів, з’єднаних послідовно.
Пневмоємності (ресивери, пневмоакумулятори) призначені для утримання в них повітря під тиском.
Пневмодвигуни і пневмоапаратура (клапани, пневморозподільники, дроселі) такі ж, як і гідравлічні.
Для очищення повітря від пороху, бруду, вологи і масла використовують фільтри та вологомасловідокремлювачі.
Класифікація пневмоприводів така ж, як і гідроприводів. Найчастіше застосовують пневмоприводи зворотно-поступальної дії з пневмоциліндром, рідше – обертального руху з пневмомотором, ще рідше – поворотні. Регулювання пневмоприводу буває тільки дросельне, машинне не використовують. Уживають тільки незамкнені системи, оскільки повітря викидають в атмосферу. На Мал. 27. Показана принципова схема пневмоприводу.
Мал. 27.Схема пневмоприводу.