2.3 Глобальне оточення

Поняття міжнародного бізнесу (за Гріффіном, [5]) можна охарактеризувати за допомогою такої класифікації (див. також рис. 2.2):

Міжнародний бізнес – це такий, що, в основному, розміщений в певній країні, але отримує ресурси чи доходи з інших країн.

Мультинаціональний бізнес – працює зі світовим ринком, на якому він купляє ресурси, позичає гроші, виробляє свою продукцію та її продає.

Глобальний бізнес – такий, який не прив’язується до певної країни і заявляє про себе як про світову компанію.

Найнижча	 Глибина міжнародної діяльності 				Найвища
Вітчизняний бізнес		Міжнародний бізнес	Мультинаціональний бізнес	Глобальний бізнес

Рис. 2.2 Класифікація рівня інтернаціоналізації бізнесу за глибиною міжнародної діяльності [5]

Крім наведеного групування, існують інші класифікаційні форми інтернаціоналізації, зокрема представлені нижче [12]:

• імпорт-експорт,

• ліцензування,

• стратегічні альянси,

• прямі інвестиції.

Їх переваги та недоліки деталізовані в табл. 2.2.

Табл. 2.2 Переваги та недоліки стратегій інтернаціоналізації

Стратегії інтернаціоналізації:	Переваги:	Недоліки:
Імпорт-експорт	невеликі грошові витрати, невеликий ризик, не потрібна адаптація	тарифи та податки, високі транспортні витрати, урядові та міжурядові обмеження
Ліцензування	- підвищення і розширення прибутковості	негнучкість, допомагає конкурентам
Стратегічні альянси	швидкий вихід на ринок, доступ до матеріалів та технологій	- поділена власність (обмежує контроль та прибутки)
Прямі інвестиції	підвищує контроль, використання існуючої інфраструктури.	складність, вищий економічний і політичний ризик, вища непевність.

Основні сучасні тенденції міжнародного бізнесу проявляються у все тіснішій співпраці та загальній причетності до міжнародних економічних процесів. Всі бізнеси повинні розглядати себе з огляду глобальної конкурентоспроможності, тому що, якщо навіть бізнеси не виходять на міжнародні ринки зі своєю продукцією, вона досягає їх на внутрішніх ринках у формі імпорту.

Структура глобальної економіки (за Гріффіном [5]) формується такими класифікаційними групами країн:

1) Ринкові системи – це кластери країн, які мають високий рівень взаємної торгівлі:

• Північна Америка (США, Канада, Мексика – основні торгові партнери),

• Європа (ЄС та європейська частина колишнього СРСР),

• Тихоокеанська Азія (Японія, Китай, Таїланд, Малайзія, Індонезія, Сінгапур, Австралія, Південна Корея, Філіппіни),

• Решта світу: Азія. Африка, Південна Америка

2) Економіки з високим потенціалом: Китай, Індія, Бразилія, В’єтнам, колишні країни Радянського Союзу. Їх недоліки: нестача добробуту для забезпечення достатнього платоспроможного попиту, нерозвинена інфраструктура. Такі характеристики країн створюють для транснаціональних корпорацій певні додаткові складнощі:

• великі інвестиції в канали розподілу,

• необхідність тренувань споживачів для користування продукцією транснаціональних корпорацій (ТНК),

• забезпечення місця проживання своїх працівників.

3) Інші економіки:

• нафтові країни – Іран, Ірак, Кувейт, Саудівська Аравія, Лівія, Сирія, Об’єднані Арабські Емірати (останні з найвищим у світі доходом на душу населення) – культурологічні відмінності яких ускладнюють спільні проекти,

• інші ризикові країни – Перу, Ель Сальвадор, Туреччина, Колумбія, Північна Ірландія – які характеризуються наявністю політично та етично мотивованого насилля.

Важливу роль у формуванні ефективного міжнародного менеджменту грають особливості оточення, вибірково представлені в табл. 2.3.

Табл.2.3 Риси оточення у міжнародному менеджменті [5]

Особливості функцій міжнародного менеджменту:
		
Політичне/ законодавче оточення: урядова стабільність, пільги для міжнародної торгівлі, контроль міжнародної торгівлі, економічні громади	Економічне оточення: економічні системи, природні ресурси, інфраструктура	Відмінності культури: цінності, атрибути, віра, мова, особистісні відмінності в різних країнах

Відмінності культур часто створюють відмінне вербальне чи інше сприйняття, наприклад:

• мова: (японське „хай” означає „так” або „ох”), ессо (сорт канадського бензину) по-японськи – зупинена машина, шевроле Нова (Дженерал Моторс): по-іспанськи „нова” - „не їде”),

• кольори: в мусульманських країнах дуже поширений зелений, в деяких інших країнах – це колір смерті, у країнах Америки та Європи - рожевий є кольором жіночності, в азійських країнах колір жіночності - це жовтий колір,

• цінність часу для західних менеджерів є відмінним у порівнянні із Близьким Сходом.

Інші приклади впливу відмінності параметрів культури представлено у табл. 2.4.

Табл.2.4 Відмінності в соціальних орієнтирах у різних країнах [5]

США, ВБ, Австралія, Канада, Нова Зеландія, Нідерланди	Індивідуалізм		Колективізм	Мексика, Греція, Гонконг, Тайвань, Перу, Сінгапур, Колумбія, Пакистан
США, Ізраїль, Австрія, Данія, Ірландія, Норвегія, Німеччина, Нова Зеландія	Толерантність до влади		Повага до влади	Франція, Іспанія, Мексика, Японія, Бразилія, Індонезія, Сінгапур
США, Данія, Швеція, Канада, Сінгапур, Гонконг, Австралія	Сприйняття непевності		Уникнення непевності	Ізраїль, Австрія, Японія, Італія, Франція, Перу, Колумбія, Німеччина
Японія – більш активна позиція, США, Німеччина, Мексика, Італія – помірна позиція	Активна цільова орієнтація (матеріалістич-ність, гроші, утвердження)		Пасивна цільова орієнтація (соціальна орієнтація, якість життя, турбота про інших)	Нідерланди, Данія, Швеція, Норвегія та Фінляндія