Тема 2. Поняття організації та її види

1. Загальна характеристика організацій.

2. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.

3. Поняття про рівні управління.

1. Загальна характеристика організацій.

Під організацією слід розуміти групу людей, діяльність яких координується. В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називаються підприємствами. Тому в конкретних випадках можна використовувати назву підприємство, фірма, установа тощо.

Організації поділяються на формальні та неформальні.

Формальні організації – це групи людей, діяльність яких свідомо планується, організується, мотивується з метою досягнення певної мети.

Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно.

Досить негативне явище, якщо в рамках формальної організації виникає неформальна, тобто коли лідеру, наділеному формальними повноваженнями, протистоїть лідер неформальний, але здатний впливати більше на колектив, ніж справжній керівник.

Організація є системою, тобто сукупністю взаємодіючих елементів, які складають цілісне утворення, що має властивості, відмінні від властивостей складових елементів.

Якщо організація має одну мету, то – це проста організація. Але в економіці в основному діють складні організації, які характеризуються набором взаємопов’язаних цілей, також більшість організацій є системами.

Організації складаються з керуючої та керованої підсистем. Надалі термін «підсистема» замінюємо на термін «система».

Керуюча система включає в себе ті складові елементи, які забезпечують процес управління, тобто це управлінські служби підприємства. До складу керованої системи входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.

Керуюча та керована системи постійно взаємодіють. Таку взаємодію можна зобразити за допомогою схеми:

З воротній Керуюча система Прямий

зв’язок Керована система зв’язок

процес функціонування організації як системи

Вхід Процес перетворення Вихід

Капітал

Робоча сила

інформація

Обробка та перетворення входів

Продукція

Послуги

Соціальна відповідальність

Забезпечення працівників

Можна виділити такі загальні риси організації:

• наявність ресурсів (праця або люди, капітал, технологія та інформація);

• залежність від зовнішнього середовища (природноекономічних умов, громадських організацій, законодавчих актів, конкурентів, науково-технічного прогресу, менталітету суспільства тощо);

• горизонтальний поділ праці (тобто поділ на конкретні завдання, функції);

• наявність підрозділів, які виникли в результаті горизонтального поділу праці;

• вертикальний поділ праці, спрямований на координацію роботи інших людей;

• необхідність управління;

• здійснення певних видів діяльності (виробничої, торгівельної, наукової тощо).

2. Внутрішнє та зовнішнє середовище організації.

Будь-яка організація перебуває під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів або змінних.

Сукупність внутрішніх змінних факторів визначають внутрішнє середовище організації, а, відповідно, сукупність зовнішніх змінних факторів визначають зовнішні середовища організації. Згідно з позицією американських економістів Мескона, Альберта та Хедоурі, основні внутрішні змінні в будь-якій організації є:цілі або мета; завдання; структура; технологія; люди.

Технологія

Мета

Завдання

Люди

Структура

Цілі – це конкретний, кінцевий або очікуваний результат організації (групи). Цілі повинні бути взаємопов’язані.

Існує значний різновид цілей залежно від характеру організацій (щорічний прибуток, рівень прибутковості, темп росту тощо).

Завдання – це види та обсяги робіт, які необхідно виконати в обумовлений термін для забезпечення цілей.

Структура – це взаємовідносини рівнів управління, виробничих та функціональних підрозділів. Тут поєднуються горизонтальний та вертикальний поділ праці.

Технологія – це засіб перетворення вхідних елементів (або ресурсів) у вихідні (продукція, послуги).

Історично технологія формувалася в процесі трьох переворотів: промислової революції; стандартизації, механізації та автоматизації – із застосуванням конвеєрних складальних систем.

Британська дослідниця Джоан Вудворд поділила технології на три групи:

1. індивідуального та дрібносерійного виробництва;

2. масового або велико серійного виробництва;

3. технології безперервного виробництва.

Згідно з підходом американського соціолога Томпсона можна виділити:

1. багатоланкові технології (автомобіль);

2. посередницькі (банківська справа);

3. інтенсивні (монтаж кінофільмів).

В Україні більш дотримуються класифікації Вудворд.

Люди – один з найважливіших ситуаційних факторів організації.

Їх роль визначається за такими параметрами:

• здібності;

• потреби;

• знання (професіоналізм);

• поведінка;

• ставлення до праці;

• соціально-політична позиція;

• наявність якостей лідера.

Особливо великі вимоги до людей, які займають керівні посади, тобто менеджерів.

Соціально-психологічний портрет (якості) менеджера: політичні, ділові, особисті, моральні.

Ситуаційний підхід потребує врахування не лише факторів внутрішнього, а й зовнішнього середовища.

Мескон, Альберт, Хедоурі дійшли висновку, що фактори зовнішнього середовища доцільно поділити на дві групи:

• прямої дії, тобто ті, що безпосередньо впливають на діяльність організації й залежить від цієї діяльності (споживачі, конкуренти, постачальники, профспілки, політичні партії, державні органи влади);

• непрямої дії, тобто вони впливають не безпосередньо, а через певні механізми та взаємини (збільшення соціальної допомоги при народженні дитини може збільшити попит на пелюшки).

При оцінці факторів зовнішнього середовища менеджеру слід врахувати їхні характеристики, а саме:

• взаємозалежність усіх факторів зовнішнього середовища (зміна одного фактора може призвести до зміни іншого);

• складність зовнішнього середовища (значна кількість факторів, великий спектр їх значень);

• рухомість зовнішнього середовища (швидкість зміни оточення організації);

• невизначеність зовнішнього середовища (обмеженість інформації);

• багатогранність (відображення різних аспектів і подій).