- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Актуальність теми:
- •Конкретні цілі:
- •Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Зміст теми
- •Класифікація жовтяниць
- •Клінічні прояви жовтяниці
- •Оцінка клінічного стану новонародженого
- •Кон'югаційні жовтяниці новонароджених
- •Ускладнення гемолітичної жовтяниці
- •Диференціальна діагностика різних видів патологічних жовтяниць
- •Тактика ведення новонароджених з проявами жовтяниці
- •Загальна схема лікування:
- •Матеріали для самоконтролю:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
Термін |
Визначення |
Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) |
Поява видимого жовтого забарвлення шкіри, склер та / або слизових оболонок дитини внаслідок підвищення рівня білірубіну в крові новонародженого |
Фізіологічна жовтяниця |
Жовтяниця, яка проявляється після 36 годин життя дитини та характеризується підвищенням рівня загального білірубіну сироватки крові не вище 205 мкмоль/л. |
Рання жовтяниця |
Жовтяниця, яка з’являється до 36 годин життя дитини |
Пролонгована (затяжна) жовтяниця |
Жовтяниця, що визначається після 14 дня життя у доношеного новонародженого та після 21 дня життя у недоношеної дитини. |
Пізня жовтяниця |
Жовтяниця, яка з’являється після 7 дня життя новонародженого |
Білірубінова енцефалопатія (ядерна жовтяниця) |
Тяжке ураження підкіркових ядер головного мозку в результаті токсичного впливу «непрямого» білірубіну |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Дати визначення поняттям: неонатальна, фізіологічна, рання, пролонгована жовтяниця.
Патогенетична класифікація жовтяниць.
Провідні клінічні симптоми та синдроми у дітей з проявами жовтяниці в періоді новонародженості.
Ускладнення жовтяниці новонароджених.
Дані лабораторних досліджень при діагностиці гемолітичних, кон’югаційних та механічних жовтяниць у новонароджених.
Дані інструментальних досліджень при діагностиці гемолітичних, кон’югаційних та механічних жовтяниць у новонароджених.
Диференційна діагностика жовтяниць у новонароджених дітей.
Тактика ведення новонароджених з проявами жовтяниці в умовах поліклініки.
Зміст теми
Одним з найбільш частих метаболічних розладів, що виявляються в періоді новонародженості, є підвищення сироваткової концентрації білірубіну, що супроводжується жовтяницею. Жовтяниця у дітей перших днів життя може бути пов'язана як з фізіологічними, так і з патологічними причинами.
Неонатальна жовтяниця (жовтяниця новонароджених) – поява видимого жовтого забарвлення шкіри, склер та/або слизових оболонок дитини внаслідок підвищення рівня білірубіну в крові новонародженого.
Фізіологічна жовтяниця - жовтяниця, яка проявляється після 36 годин життя дитини та характеризується підвищенням рівня загального білірубіну сироватки крові не вище 205 мкмоль/л.
Підвищення сироваткової концентрації білірубіну більше 256 мкмоль/л у доношених і більше 171 мкмоль/л у недоношених новонароджених, як правило, свідчить про патологічну природу жовтяниці, і носить назву неонатальної гіпербілірубінемії.
Неонатальна гіпербілірубінемія, з одного боку, може бути ознакою ряду вроджених і перинатальних захворювань, з іншого боку, значне збільшення концентрації непрямого (некон'югірованного, вільного) білірубіну може мати самостійне патологічне значення.
При вираженій гіпербілірубінемії існує загроза білірубінової інтоксикації організму і, в першу чергу, розвитку білірубінової енцефалопатії. Це диктує необхідність проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження та/або зменшення ступеня гіпербілірубінемії.
Загальна характеристика патологічних жовтяниць:
З’являються у перші 12 годин або після 2 тижня життя;
Тривають більше 2 тижнів;
Мають хвилеподібний перебіг;
Погодинний приріст білірубіну – більше 6 мкмоль\л\ годину;
Максимальний рівень непрямого білірубіну у сироватці крові більше 205 мкмоль/л, непрямого білірубіну більше 25 мкмоль\л;