Дослід 4.2.4. Визначення реакції середовища за допомогою індикаторів
Взяти чотири пробірки, в кожну налити по 5 крапель досліджуваного розчину (NaNO3, СН3СООNH4, СН3СООNa, K2CO3) і по одній краплі розчину фенолфталеїну. Якщо забарвлення стане малиновим, тоді рН = 8,2-10. Результат записати у таблицю. Знову взяти чотири пробірки із розчинами, в кожну додати по одній краплі метилового оранжевого. При жовтому кольорі розчину рН > 4,4; при помаранчевому – 3,2-4,4; при рожевому – < 3,2. Аналогічно провести досліди з комбінованим індикатором. При бузковому кольорі індикатора рН < 3,1, при майже безбарвному – рН 3,1-5,1, при зеленому рН > 5,1. Дані записати у таблицю.
Розчин |
Колір рН-індикатор-ного паперу |
Колір розчину в присутності рідкого індикатора |
||
фенолфталеїну |
метилоранжу |
комбінованованого |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3. Контрольні запитання
1. |
Записати іонні та молекулярні реакції гідролізу солей, охарактеризувати середовище в розчині цих солей: CaCl2 ; Na2SO3 ; CuSO4 ; Al2S3. |
2. |
Що називається індикатором ? Що називається інтервалом переходу індикатору ? |
2. |
Вказати яку реакцію на лакмус мають розчини солей: NH4CN; KCl; K2S; Na2SiO3; NH4NO3. |
3. |
Розрахувати рН розчину, якщо [H+] = 0,0001 моль/л. |
4. |
Яка концентрація гідроксил-іонів у розчині з рН 5 ? |
5. |
Як впливають на ступінь гідролізу температура, розведення, реакція середовища і природа солі ? |
6. |
У скільки разів концентрація гідроксил-іонів у розчині з рН = 12 більше концентрації іонів Гідрогену ? Відповідь підтвердити розрахун-ками. |
Лабораторна робота № 5 окисно-відновні реакції
5.1. Теоретична частина
Ступінь окиснення – умовний заряд атома, розрахований із припущення що молекула складається лише із іонів.
Для знаходження ступенів окиснення елементів у складних сполуках користуються наступними правилами:
1. Ступінь
окиснення атомів
в
простих речовинах дорівнює нулю (
);
2. Атоми Оксигену
в сполуках мають ступінь
окиснення -2;
виняток становлять пероксиди, де ступінь
окиснення
Оксигену складає -1 (наприклад,
)
і
оксиген
фторид
,
де ступінь окиснення становить +2.
3. У Гідрогену в
сполуках ступінь
окиснення
+1; виняток
становлять гідриди металів, де ступінь
окиснення
Гідрогену
складає
-1 (наприклад,
).
4. Оскільки молекула у цілому електронейтральна, алгебраїчна сума ступенів окиснення усіх атомів, що входять у сполуку, дорівнює нулю.
У будь-якій окисно-відновній реакції беруть участь одночасно окисник і відновник. До відновників належать речовини, атоми (або іони) яких від-дають електрони, а до окиcників – речовини, що приєднують ці електрони. Процес віддавання електронів називається окисненням, а процес при- дбання електронів – відновленням.
Хімічні реакції, що протікають зі зміною ступенів окиснення елементів, що входять до складу речовин, називаються окисно-відновними.
Існує три типи окисно-відновних реакцій:
1. Реакції міжатомного або міжмолекулярного окиснення-віднов-лення. До них належать такі реакції, в яких обмін електронами відбува-ється між різними атомами, молекулами або іонами. Наприклад:
.