Тести для контролю початкового рівня

1. Рахіт-це захворювання, яке обмежується віковими рамками:

   1. до закриття зон росту трубчастих кісток

   2. до 1-го року життя

   3. до 1-го місяця життя

   4. до 3-х років життя

   5. не має вікових меж

2. Найбільш яскраві ознаки дефіцитного рахіту проявляються:

   1. у періоді новонародженості

   2. у період найбільш інтенсивного росту дитячого організму (груднячки та раннє дитинство)

   3. у 2 міс життя

   4. у віці 6 років

   5. у віці 10 років

3. При рахіті має місце усе перелічене, за винятком:

   1. зниження імунітету та специфічної реактивності

   2. затримки нервово-психічного розвитку

   3. затримки фізичного розвитку

   4. загрози життю дитини

   5. стійких деформацій кісток

4. До основних модуляторів фосфорно-кальцієвого обміну відносять:

   1. вітамін Д

   2. паратгормон

   3. тиреокальцитонін

   4. усе вище зазначене

   5. усе перелічене, крім тиреокальцитоніна

5. Джерелами вітаміну Д для організму дитини є:

   1. рослини, де під впливом УФВ утворюється ергокальциферол

   2. базальний шар епідермісу, де під впливом УФВ утворюється ергокальциферол

   3. тваринна їжа (молоко, яйця, м'ясо, риба та інш.), що містить холекальциферол

   4. усе перелічене

   5. усе, крім тваринної їжі

6. Відомо, що холекальциферол (віт Д3) утворюється під впливом сонячних променів зі спектром від 290 до 315 нм. Які речовини в організмі конкурують за даний спектр променів?

   1. адреналін

   2. меланін

   3. соматотропний гормон

   4. АКТГ

   5. усе перелічене

7. Представники рас із темним кольором шкіри потребують більшу сонячну експозицію для утворення провітаміну Д3, на відміну від білолицих. Це пов’язано з:

   1. характером харчування

   2. способом життя

   3. конкуренцією мелатоніну за спектр променів з довжиною хвилі від 290 до 315 нм

   4. температурою зовнішнього середовища

   5. усім вище зазначеним

8. В яких органах людини відбувається метаболізм вітаміну Д3 та перетворення його у високоактивну форму (25-гидроксихолекальциферол, потім у 1,25-дігідроксіхолекальциферол та 24,25-дигидроксикальциферол):

   1. печінка-сіра речовина головного мозку

   2. печінка-гломерулярний апарат нирок

   3. печінка-епітелій канальцевого апарата нирок

   4. печінка-підшлункова залоза

   5. печінка-наднирники

9. В якому органі синтезується перший метаболіт Д3 - 25-ОН-Д3 (25-гидроксихолекальциферол):

   1. у мозку

   2. у серцевому м'язі

   3. в легенях

   4. в печінці

   5. у нирках

10. Де відбувається друге гідроксилювання метаболіту Д3 з утворенням 1,25(ОН)2-Д3, що відноситься до групи стероїдів?

    1. у сірій речовині головного мозку

    2. в ядрах мозкової речовини

    3. в альвеоцитах

    4. в епітелії канальцевого апарату нирок

    5. у клітинах Лангерганса

11. Усі метаболіти віт Д3 у крові транспортуються:

    1. α-глобуліном

    2. β-глобуліном

    3. γ-глобуліном

    4. альбумінами

    5. всіма переліченими білками

12. Ведучу роль в розвитку рахіту грають усі нижче зазначені фактори, крім:

    1. спектру УФВ

    2. харчового фактора

    3. ураження печінки, нирок

    4. втрати організмом білка

    5. рівня вуглеводів в крові

13. Що зайве у ланцюзі моделюючого ефекту 1,25-(ОН)2-Д3 на обмін кальцію та фосфору в організмі?

    1. вплив на ядро клітини-мішені (ентероцита)

    2. експресія гена, контролюючого синтез клітиною кальційзв'язуючого білка

    3. перенос білком іонів кальція через стінку тонкої кишки та пасивне всмоктування іонів фосфора із кишечника

    4. стимуляція реабсорбції іонів кальцію в ниркових каналах (спільно з паратгормоном)

    5. активація остеокластів

14. До моделюючих ефектів паратгормону (ПТГ) на гомеостаз кальцію та фосфору в організмі відносять усі, за винятком:

    1. резорбції солей кальцію та фосфору із кісток шляхом активації остеокластів (демінералізація)

    2. стимуляція реабсорбції кальцію у ниркових канальцях (спільно із 1,25-(ОН)2-Д3)

    3. зниження реабсорбції фосфатів у канальцях нирок, що призводить до фосфатурії

    4. експресії гена фермента 1а-гідроксилази, що сприяє утворенню в нирках 1,25-(ОН)2-Д3

    5. впливу на ядро ентероцитів

15. При наявності факторів ризику для розвитку рахіту мають значення наступні процеси, крім:

    1. недостатнього формування депо кальцію, фосфору та інш. елементів

    2. недостатнього формування депо вітаміну Д та інших вітамінів

    3. недостатнього формування депо вуглеводів

    4. перешкод для відкладання солей кальцію та фосфору у косній тканині

    5. перешкод для надходження необхідних речовин із шлунково-кишкового тракту

16. До екзогенних причин розвитку рахіту відносять усе, за виключенням:

    1. сонячної депривації (клімат, умов проживання, культура)

    2. аліментарних факторів (пізнє введення їжі тваринного походження, вегетаріанство)

    3. вигодовування недоношених сумішами не збагаченими фосфатами

    4. відсутності специфічної профілактики

    5. синдрому мальабсорбції

17. До екзогенних причин розвитку рахіту відносять усі нижче зазначені, за винятком:

    1. синдрому мальабсорбції

    2. ураження печінки, жовчовивідних протоків (порушується метаболізм та всмоктування віт Д)

    3. ураження тубулоінтерстиціального апарата нирок

    4. масивної втрати білка (ексудативна ентеропатія, нефротичний синдром, опікова хвороба та інш.)

    5. сонячної депривації

18. Які з нижче перелічених препаратів сприяють інактивації вітаміну Д в організмі?

    1. антибіотики та сульфаніламіди

    2. блокатори кальцієвих каналів

    3. антиконвулсанти та глюкокортикоїди

    4. антиоксиданти

    5. антигістаміни

19. Які з перелічених ознак рахіту є найбільш специфічними, хоча й не самими ранніми?

    1. зміна м’язового тонусу

    2. прояви з боку вісцеральних органів

    3. рентгенологічні зміни у кістках

    4. реакції нервової системи

    5. порушення прорізування зубів

20. Які з нижче перелічених рентгенологічних ознак не характерні для рахіту?

    1. нечіткість та розволокненність зон попереднього вапнування

    2. розширення зон між епіфізом та метафізом

    3. утворення рахітичних метафізів

    4. зменшення інтенсивності кісних тіней, поява кісних деформацій

    5. секвестрація кістки

21. Які з перелічених рентгенологічних змін зі сторони кісної системи є найбільш специфічними для рахіту?

    1. зменшення інтенсивності кісних тіней

    2. наявність структурної перебудови кістки

    3. поява кісних деформацій

    4. утворення рахітичних метафізів, розширення зон між епіфізом та метафізом, нечіткість зон попереднього вапнування

    5. наявність зон хибних переламів кісток

22. Які з перелічених кісних змін мають місце при рахіті та при нерахітичній патології?

    1. нечіткість та розволокненність зон попереднього вапнування

    2. розширення зон між епіфізом та метафізом

    3. утворення рахітичних метафізів

    4. зменшення інтенсивності кісних тіней, поява кісних деформацій

    5. секвестрація кістки

23. Які з перелічених рентгенологічних ознак рахіту не є характерними для остеомаляції та остеопорозу?

    1. зменшення інтенсивності кісних тіней

    2. поява кісних деформацій

    3. наявність структурної перебудови кісток

    4. наявність розволокненності кортикального слою у трубчастих кістках та наявність хибних переламів

    5. розширення рахітичних метафізів

24. Перші виразні рентгенологічні ознаки екзогенного рахіту з’являються:

    1. в 1 місяць

    2. не раніше 3-х місяців

    3. у віці 1 року

    4. у 2 роки

    5. у 3 роки

25. Для початкового періоду рахіту характерними є наступні симптоми, за виключенням:

    1. занепокоєння, облисіння затилка

    2. плаксивості, порушення сну

    3. високих цифр активності сироваткової лужної фосфатази

    4. збільшення пітливості

    5. рентгенологічних кісних ознак

26. Для періоду розпалу рахіту характерними є наступні ознаки, крім:

    1. остеойдної гіперплазії

    2. остеомаляції

    3. гіпоплазії кісної тканини

    4. порушення функції інших органів та систем

    5. відставання у психічному розвитку

27. Клінічними ознаками остеойдної гіперплазії при рахіті є усі перелічені, за винятком:

    1. лобних та тім’яних бугрів

    2. "чотки"

    3. "браслетки"

    4. симптоми Морфана (стовщення та роздвоєння зовнішніх щиколоток)

    5. краніотабес

28. Клінічними ознаками остеомаляції при рахіті є наступні, окрім:

    1. розм’якшення країв джерельця, краніотабес

    2. стовщення затилка, гаррісонова борозна

    3. "куряча грудь", грудь "башмачника"

    4. скривлення нижніх, іноді і верхніх кінцівок

    5. реберні "чотки"

29. До клінічних ознак зниження м'язового тонусу при рахіті відносять наступні, за виключенням:

    1. гіперрухомості суглобів

    2. симтома "складного ножа"

    3. рахітичного кіфоза

    4. "жаб’ячого" живота

    5. тахіпное

30. Які з нижче перелічених відносять до клінічних ознак метаболічного ацидозу при рахіті?

    1. збільшення частоти дихання та поява аміачного запаху сечі

    2. гіпермобільність суглобів

    3. краніотабес

    4. гаррісонова борозна

    5. зниження апетиту

31. Із біохімічних змін у крові для періоду розпалу характерно усе перелічене, за винятком:

    1. вираженої гіперфосфатемії

    2. помірної гіпокальціемії

    3. високої активності лужної фосфотази

    4. збільшеного рівня паратгормону

    5. збільшення С-реактивного білка

32. При яких порушеннях фосфорно-кальцієвого обміну рідше спостерігається гіпокальціемія?

    1. дефіцитному рахіті

    2. вітамін-Д-залежному рахіті

    3. фосфат-діабеті

    4. синдромі Фанконі

    5. нирково-канальцієвому ацидозі

33. При якому із нижче перелічених порушень кальцій-фосфорного обміну клінічна маніфестація настає після 3-х місяців життя, однак гіпокальціемію можна виявити вже після народження?

    1. дефіцитному рахіті

    2. вітамін-Д-залежному рахіті

    3. фосфат-діабеті

    4. синдромі Фанконі

    5. нирково-канальцієвому ацидозі

34. Кардинальним методом диференціальної діагностики між рахітами (дефіцитним, Д-залежним та Д-резистентним) та рахітоподібними захворюваннями (псевдогіпопаратіреоз, ахонроплазія, вроджена ламкість кісток, вроджений гіпотиреоз) є дослідження:

    1. крові на Са та Р

    2. активності лужної фосфатази

    3. рівня паратгормону

    4. рентгенограми трубчастих кісток

    5. крові на тіреокальцитонін

35. Постнатальна специфічна профілактика рахіта проводиться дозами 400-500 МО на добу, що є фізиологічною потребою організма дитини з віку:

    1. 1 міс

    2. 2 міс

    3. 3 міс

    4. 4 міс

    5. 5 міс

36. Постнатальна специфічна профілактика рахіту препаратами вітаміна Д доношеним дітям з 1-го міс життя призначається в добових дозах:

    1. 200-300 МО

    2. 400-500 МО

    3. 500-600 МО

    4. 600-800 МО

    5. 800-1000МО

37. Для рахіту, незалежно від його форми, спільним в лікуванні є наступне, за винятком:

    1. адекватного харчування

    2. режиму дня та прогулянок

    3. масажу та ЛФК

    4. комплексу вітамінів груп А, В, С з мінеральними добавками

    5. ортопедичної корекції скривлень

38. Лікування екзогенного рахіту у період розпалу (активності процесу) проводиться курсовою дозою:

    1. 50000-100000 МО (40 МО=1 мкг)

    2. 100000-200000 МО

    3. 200000-400000 МО

    4. 40000-600000 МО

    5. 600000-800000 МО

39. Які процеси грають роль у патогенезі гіпервітамінозу Д:

    1. пряме токсичне ушкодження мембран

    2. відкладання зайвого кальцію в інтімі судин

    3. відкладання кальцію в інтімі судин міокарда

    4. відкладання кальцію в інтімі судин мозку

    5. усе перелічене

40. До клінічних ознак гіпервітамінозу Д відносять:

    1. зниження апетиту

    2. в’ялість, порушення сну

    3. немотивована повторна блювота

    4. поліурія та полідипсія як свідоцтво ураження нирок - інтерстиціальний нефрит

    5. усе перелічене

41. Для спазмофілії характерні симптоми всі, крім:

    1. Люста;

    2. Ерба;

    3. Маслова;

    4. Хвостека;

    5. Кернига.

42. Явна спазмофілія виявляється всім, окрім:

    1. ларингоспазмом;

    2. еклампсією;

    3. карпо-педальним спазмом;

    4. опістотонусом.

43. При фібрильних судомах рівень кальцію в крові:

    1. підвищується;

    2. знижується;

    3. залишається незмінним.

    4. Не має значення

    5. Збільшується у 2 рази

44. Для спазмофілії характерні:

    1. гіпокальцемія, гіперфосфатемія, алкалоз;

    2. гіпокальцемія, гіпофосфатемія.

    3. гіперкальцемія, гіперфосфатемія, ацидоз.

    4. гіпокальцемія, гіперфосфатемія, ацидоз.

    5. Не має порушень

45. Рівень кальцію в крові в нормі:

    1. 2,25-2,5 ммоль/л;

    2. 1,9-2,1 ммоль/л;

    3. 2,6-3,0 ммоль/л.

46. В нормі рН крові:

    1. 7,56;

    2. 7,35;

    3. 7,1.