- •I. Культура - об'єкт наукового дослідження
- •1. Поняття “культура”. 2. Предмет і завдання навчального курсу “Українська і зарубіжна культура”. 3. Історія розвитку культурологічної думки. 4. Сучасні культурологічні теорії.
- •1. Поняття “культура”
- •2. Предмет і завдання навчального курсу “Українська і зарубіжна культура”
- •3. Історія розвитку культурологічної думки
- •4. Сучасні культурологічні теорії
- •II. Культура і суспільство
- •1. Суб'єкти культурної творчості. Види і форми культури. 2. Динаміка культури. 3. Соціальні функції культури. 4. Види культурних норм та їх суспільне призначення.
- •1. Суб'єкти культурної творчості. Види і форми культури
- •2. Динаміка культури
- •3. Соціальні функції культури
- •4. Види культурних норм та їх суспільне призначення
- •1. Людина в світі культури. 2. Культурна політика. 3. Місце української культури в контексті світової.
- •1. Людина в світі культури
- •2. Культурна політика
- •3. Місце української культури в контексті світової
- •I. Первісна культура
- •1. Первісна епоха та її місце в історії людства
- •2. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва в кам'яному віці
- •3. Культура епохи бронзи і заліза
- •4. Найдавніші релігійні уявлення
- •II. Культура стародавнього сходу
- •1. Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій
- •2. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії
- •3. Давньоєгипетська культура
- •4. Культура Стародавньої Індії
- •5. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю
- •1. Значення античної культури для світової цивілізації. 2. Культура Стародавньої Греції. 3. Культура Стародавнього Риму.
- •1. Значення античної культури для світової цивілізації
- •2. Культура Стародавньої Греції
- •3. Культура Стародавнього Риму
- •IV. Середньовічна європейська культура
- •1. Поняття “середні віки” і “середньовічна культура”
- •2. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві
- •3. Рицарська культура
- •4. Народна селянська культура. Міська культура
- •5. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві
- •6. Візантійська культура
- •V. Середньовічна мусульманська культура близького та середнього сходу
- •1. Захід і Схід у світовій культурній традиції. 2. Пророк Мухаммад і його вчення. 3. Культура Арабського халіфату VII-X ст. 4. Культура Ірану X -XV ст.
- •1. Захід і Схід у світовій культурній традиції
- •2. Пророк Мухаммад і його вчення
- •3. Культура Арабського халіфату VII-X ст.
- •4. Культура Ірану X -XV ст.
- •1. Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки. 2. Релігійні уявлення. 3. Наукові знання. 4. Писемність і література. 5. Архітектура та образотворче мистецтво.
- •1. Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки
- •2. Релігійні уявлення
- •3.Наукові знання
- •4. Писемність і література
- •5. Архітектура та образотворче мистецтво
- •VII. Культура епохи відродження і реформації
- •1. Передумови епохи Відродження. 2. Гуманізм як ідеологія Відродження. 3. Реформація і Контрреформація. 4. Розвиток науки і техніки. 5. Італійське мистецтво. 6. Національні література і театр.
- •1. Передумови епохи Відродження
- •2. Гуманізм як ідеологія Відродження
- •3. Реформація і Контрреформація
- •4. Розвиток науки і техніки
- •5. Італійське мистецтво
- •6. Національні література і театр
- •VIII. Формування європейської культури нового часу (XVII-XVIII ст.)
- •1. Історичні умови та особливості розвитку культури в XVII-XVIII ст.
- •2. Революція в природознавстві. Раціоналізм
- •3. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва
- •4. Характеристика художніх стилів XVII-XVIII ст.
- •1. Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст.
- •2. Промисловий переворот.Наука
- •3. Нова система освіти
- •4. “Золотий вік” світової літератури
- •5. Образотворче мистецтво та архітектура Європи і сша кінця XVIII - початку хх сторіччя
- •6.Музика, театр. Народження кіно
- •X. Культура людства у XX сторіччі
- •1. Особливості розвитку культури у хх ст. 2. Наука та її досягнення 3. Художня культура 4. Доба кінематографа 5. Масова культура
- •1. Особливості розвитку культури у хх ст.
- •2. Наука та її досягнення
- •3. Художня культура
- •4. Доба кінематографа
- •5. Масова культура
- •1. Поняття “етнічна культура”
- •2. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу
- •3. Культурно-історична своєрідність реґіонів України
- •II. Культура київської русі
- •1. Джерела вивчення культури Київської Русі
- •2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян
- •3. Особливості прийняття християнства
- •4. Писемність і літературна традиція
- •5.Освіта та наукові знання
- •6. Мистецтво Київської Русі
- •III. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина хiii - xVст.)
- •1. Історичні умови розвитку культури 2. Наука й освіта 3. Розвиток книжкової справи і літератури 4. Архітектура й образотворче мистецтво
- •1. Історичні умови розвитку культури
- •2. Наука й освіта
- •3. Розвиток книжкової справи і літератури
- •4. Архітектура й образотворче мистецтво
- •1. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст. 2. Особливості релігійної ситуації в Україні 3. Книгодрукування і література 4. Освіта 5. Нові галузі науки 6. Мистецтво
- •1. Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVIII ст.
- •2. Особливості релігійної ситуації в Україні
- •3. Книгодрукування і література
- •5. Нові галузі науки
- •6. Мистецтво
- •V. Традиційна культура українського народу
- •1. Основні заняття і матеріальна культура 2. Світоглядні уявлення 3. Календарні свята та обряди 4. Сімейна обрядовість
- •1. Основні заняття і матеріальна культура
- •2. Світоглядні уявлення
- •3. Календарні свята та обряди
- •4. Сімейна обрядовість
- •VI. Українське культурне відродження хiх ст.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука. 2. Особливості літературного процесу. 3. Мистецтво. 4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики.
- •1. Історичні умови. Освіта і наука
- •2. Особливості літературного процесу
- •3. Мистецтво
- •4. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики
- •VII. Основні етапи розвитку української культури у хх ст.
- •1. Загальні особливості української культури у хх ст.
- •2. Культура України на початку хх сторіччя
- •3.Основні тенденції культурного розвитку в 20-і роки
- •4.Трагедія української культури у період сталінізму
- •5. Протиріччя культурного процесу 60-80-х рр.
- •6. Досягнення і проблеми культури незалежної України
- •Список літератури
II. Культура київської русі
1. Джерела вивчення культури Київської Русі 2. Матеріальна і духовна культура східних слов'ян 3. Особливості прийняття християнства 4. Писемність і літературна традиція 5. Освіта та наукові знання 6. Мистецтво Київської Русі
1. Джерела вивчення культури Київської Русі
Культура Київської Русі – яскраве явище європейської середньовічної культури. Київська Русь залишила помітний слід у світовій історії. Вона проіснувала з IX до середини XIIІ ст. То була одна з найбільших монархій раннього Середньовіччя, яку можна порівняти хіба що з імперією Карла Великого. В часи свого найвищого розквіту вона простягалася від Чорного до Балтійського моря і Льодовитого океану, від Закарпаття до Північного Передуралля та Волго-Окського межиріччя.
Київська Русь підтримувала політичні, економічні й культурні відносини з ближніми і далекими сусідами - з Великим Степом і Візантійською імперією, з Болгарським царством, Польським, Чеським і Угорським королівствами, з італійськими і німецькими містами, з Данією, Швецією і Норвегією, з Францією та Англією. Династичні зв'язки київських монархів, особливо Ярослава Мудрого і Володимира Мономаха, стали хрестоматійними. Давньоруські купецькі човни і каравани проклали шлях “з варяг у греки”, чималою мірою вплинула на культуру і мистецтво сусідів.
Складність вивчення культури Київської Русі, особливо її ранніх етапів, пояснюється браком писемних джерел. Античні автори, які добре знали Середземномор'я, щонайбільше лише згадували про наших далеких предків, про місцевості і народи, які жили на північ від Дунаю і Чорного моря. Тільки у I-II ст. н.е. римські історики Пліній Старший і знаменитий Тацит згадали слов'ян, назвавши їх венедами. Услід за ними те ж зробив великий грецький філософ Птолемей у своїй “Географії”. У VI-VII ст., коли слов'яни, розселяючись по південному сходу Європи, стали освоювати степи Північного Причорномор'я, відомості про них з'являються у готського хроніста Йордана, візантійського дипломата Пріска Панійського і візантійських письменників Прокопія Кесарійського, Іоанна Ефеського (VI ст.).
На початку X ст. Русь була вже добре відома візантійцям. Визначний історик того часу, шанувальник наук і літератури імператор Константин VII Багрянородний (Порфірородний) у своїй книзі “Про управління державою” розказав про сусідні з Візантією народи, у тому числі і про русів. В цій книзі він, зокрема, зазначає: “Цей народ ми називаємо скіфами або гунами. Щоправда, самі себе вони звуть русами”. Йому належить перший опис полюддя - збору данини київськими правителями з підвладних їм земель і племен. У нього ж є і докладна розповідь про шлях з варяг у греки, по якому руські князі, витязі і багаті гості водили військові і торгові дружини від Варязького моря та Ільменя до самого Царгорода і назад.
Безіменний персидський географ Х сторіччя в “Книзі меж світу” повідомив багато найцікавіших відомостей про наших предків і їх звичаї, розказав про чудову землю з багатою природою, з красивими містами, населеними майстерними ремісниками. Всі ці джерела характеризують частіше за все зовнішні події східнослов'янської історії.
Основне писемне джерело - літопис Нестора “Повість временних літ”. Спираючись на праці невідомих попередників, на свідчення своїх сучасників, легендарні оповіді і героїчний епос древніх русичів, знаменитий літописець розповів нам, “звідки почалась Руська земля”. Українські і зарубіжні вчені визнають вражаючу ерудицію і наукову сумлінність Нестора, його майстерність літератора і пристрасність публіциста.
Цінні відомості дають нам археологія, лінгвістика, фольклористика, етнографія. Археологія дозволяє робити висновок про рівень розвитку продуктивних сил, уявляти вигляд поселень і жител полян та їх сусідів, предметів праці та побуту, якими вони користувалися, прикрас, які вони носили, зброї, якою захищали рідну землю. Дослідження при розкопках культових споруд і предметів дозволяє робити висновки і про релігійні переконання слов'ян. Лінгвістика дає нам можливість опосередковано датувати час виділення праслов'ян з індоєвропейської спільності, відособлення східних слов'ян від західних і південних, доводить, що вже у другому тисячолітті до нашої ери словниковий запас наших пращурів складав не менше двадцяти тисяч слів. Вони відображали всі сторони життя, матеріального побуту і духовної культури. Слова “будинок", “рілля", “худоба", “страва”, назви знарядь і військового обладунку, прикрас з міді і бронзи, золота і срібла свідчили про рівень розвитку господарства, а слова "бог", “світобудова", “світ" та інші релігійні поняття - про рівень духовної культури. Близька до лінгвістики фольклористика, в свою чергу, простежує джерела усних історичних оповідей. Їх відгомони збереглися в казках, сюжетами яких були розповіді про золоте, срібне і залізне царства, про царя золотого царства героя Світозара, який переміг у поєдинку страшного Змія, та інші.
Вивчення культури Київської Русі у всьому її багатстві і різноманітті можливе тільки на основі комплексного використання всіх існуючих історичних джерел. До цих джерел, крім уже названих, безперечно належать фундаментальні праці видатного українського вченого М.Грушевського “Історія України-Руси”, північнонімецького хроніста другої половини ХІ ст. Адама Бременського (Гельмольда) “Хроніка слов'ян”, відомі “Ізборники Святослава” та ін.