2. Поняття бюджетної класифікації, її організаційна роль, структура та значення

Застосування бюджетної класифікації передбачено Бюджетним кодексом (Рис. 1). для забезпечення цілісності бюджетних категорій доходів і видатків і взаємозв'язку між функціональним призначенням та економічним характером видатків. Бюджетна класифікація використовується для складання і виконання державного та місцевих бюджетів, звітування про їх виконання, здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджетних коштів, проведення фінансового аналізу в розрізі доходів, організаційних, функціональних та економічних категорій видатків, кредитування, фінансування і боргу, а також для забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників. Бюджетна класифікація є обов'язковою для застосування всіма учасниками бюджетного процесу в межах бюджетних повноважень (ст. 8-12).

Міністерство фінансів України затверджує бюджетну класифікацію, зміни до неї та інформує про це Верховну Раду України.

Бюджетна класифікація — це групування бюджетних доходів і видатків за однорідними ознаками для створення єдиної інформаційної системи їх зведення, забезпечення контролю за повним і своєчасним надходженням платежів за видами доходів, загальнодержавної і міжнародної порівняності бюджетних даних.

Бюджетна класифікація за БКУ – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна класифікація єдина для всіх бюджетів, її використовують у бюджетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів, розробці індивідуальних і зведених кошторисів бюджетних установ.

Бюджетна класифікація має організаційне значення:

• взаємозв'язок плану економічного і соціального розвитку країни і фінансових планів міністерств та відомств;

• єдиний порядок складання бюджетів різних рівнів, зведення та порівняння їх показників;

• приведення кожного бюджету до обстежуваного;

• полегшення розгляду бюджетів та їх економічного аналізу;

• спрощення контролю за виконанням бюджету, повнотою акумуляції коштів та їх цільовим використання;

• забезпечення можливості синтетичного й аналітичного обліку доходів і видатків у бюджетних установах та організаціях.

Рис.1. Структура бюджетної класифікації

3. Бюджетне планування та прогнозування

Бюджетне планування уявляє науково обґрунтований процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів із метою забезпечення стабільного економічного і соціального розвитку. Це суб'єктивна діяльність людей, а тому її ефективність обумовлена базуванням на об'єктивних законах розвитку суспільства, аналізі фінансового стану економіки, тенденціях руху бюджетних ресурсів.

Основні функції бюджетного планування подано на рис. 2.

Функції бюджетного планування

в ідображення основних напрямів бюджетної політики

вибір раціональних шляхів бюджетного забезпечення для досягнення необхідного рівня економічного і соціального розвитку

здійснення перерозподілу бюджетних ресурсів для досягнення необхідних темпів і пропорцій розвитку економіки та підвищення суспільного добробуту

встановлення раціональних форм мобілізації бюджетних ресурсів

Рис. 2. Функції бюджетного планування

Об'єктом бюджетного планування є бюджетна діяльність держави, державних установ і організацій. Предметом бюджетного планування виступають бюджетні ресурси та їхній рух при здійсненні відтворювальних процесів в економіці. Сферою є розподіл і перерозподіл бюджетних ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.

Етапи бюджетного планування:

1. Зведене планування

2. Адресне планування.

На 1 етапі здійснюються комплексні економічні розрахунки за показниками ВВА, національного доходу.

• Визначається рівень бюджетних надходжень

• Мін рівень соціальних потреб та інші питання.

Передбачає виконання комплексних розрахунків за макроекономічними показниками.

2 етап має на меті встановлення конкретних зв’язків бюджету з усіма фінансовими планами народного господарства.

Методи бюджетного планування, взаємопов'язані між собою, представлені в табл. 1.

Таблиця 1

Методи бюджетного планування

Метод	Характеристика
Коефіцієнтів	Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники минулого періоду і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановому періоді.
Нормативний	За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви.
Балансовий	За його допомогою досягається узгодженість між джерелами надходжень і напрямами видатків за видами та регіонами, встановлюється взаємозв’язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені.
Програмно-цільовий	Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм. Із 2002 р. використовується при формуванні бюджетів як основний. Ознаки програмно-цільового методу: зосередженість на результатах, які бажано отримати можливість оцінки наслідків бюджетних рішень у процесі їх прийняття посилення відповідальності за витрачання бюджетних коштів забезпеченість прозорості бюджетного процесу.

Бюджетне прогнозування – це оцінка різних і найвірогідніших варіантів формування ресурсів бюджету і напрямів використання цих ресурсів. Головна функція прогнозу – наукове передбачення майбутнього стану будь-якого явища і обґрунтування шляхів переходу від сьогоднішнього стану до майбутнього.

Завдання бюджетного прогнозування представлені на рис. 3.

Методи прогнозування – це сукупність заходів та способів мислення, що дозволяють на основі аналізу ретроспективних даних внутрішніх та зовнішніх зв’язків об’єкта прогнозування зробити висновок з певною імовірністю відносно майбутнього розвитку об’єкта.

За загальним принципом дії методи прогнозування можна поділити на:

1. Суб’єктивні (інтуїтивні)

2. Формалізовані (методи впливу з правилами мат.)

3. Комбіновані (комплексні)

Завдання бюджетного прогнозування

Визначати обсяг бюджетних ресурсів та їхнє використання як у цілому, так і за окремими видами

Вивчати взаємозв'язки показників бюджету з основними макропоказниками: ВВП, показниками балансу фінансових ресурсів і витрат держави, балансу грошових доходів і витрат населення, платіжного балансу

Визначати вплив на величину показників факторів, що характеризують динаміку розвитку економіки

Перевіряти можливості бюджетного забезпечення показників соціально-економічного розвитку держави

Рис. 3. Завдання бюджетного прогнозування

Найпоширенішими методами бюджетного прогнозування є екстраполяція, моделювання, експертні оцінки.

Принципи бюджетного планування і прогнозування:

1. Альтернативності – вибір варіанту

2. Системності – дослідження кількісних і якісних показників макроекономічного розвитку

3. Цілеспрямованості та пріоритетності – оптимальне використання бюджетних ресурсів

4. Збалансування та пропорційності – прогнозування балансу народногосподарської продукції

5. Наукового обґрунтування планів і прогнозів

6. Поєднання поточних і перспективних планів