Лекція 2. Облік а податку на прибуток
Мета: визначити що є об’єктом, суб’єктом та базою оподаткування податку на прибуток.
План:
Сутність, cуб’єкти та об’єкт оподаткування, ставки податку на прибуток
Порядок визнання доходів та витрат в податковому обліку
3. Облік розрахунків з податку на прибуток.
1. Сутність cуб’єкти та об’єкт оподаткування, ставки податку на прибуток
Податок на прибуток підприємств – це прямий податок, сплачуваний підприємствами з розрахункового прибутку, що є об’єктом оподаткування. Серед різного роду прямих податків (прибуткового, майнового, земельного, на спадщину і дарування, на грошовий капітал, промислового) по своєму фіскальному значенню переважають прибуткові податки, тобто податки, що охоплюють оподаткування прибутку (доходу) підприємств і організацій і оподатковування особистих доходів громадян. У залежності від податку прибуткове оподатковування класифікується на два види:
оподатковування фізичних осіб;
оподатковування юридичних осіб.
Серед прямих податків безперечно основним для підприємств в Україні як з фіскальної, так і з регулюючої точки зору є податок на прибуток підприємств (корпорацій). Також він є одним із найчастіше використовуваних податків в інших країнах світу.
З 1 січня 2011 р. оподаткування підприємств податком на прибуток регулюється Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України.
З огляду на функції доходів підприємств і необхідність використання прибуткового оподатковування як інструмента регулювання розвитку виробництва, очевидно, що фіскальної функції податку на прибуток юридичних осіб варто надавати другорядного значення. Аналогічний підхід повинний обумовлювати і відповідну структуру доходів бюджету, при якій питома вага особистого прибуткового податку повинний бути більше, ніж податку на прибуток. Саме така структура в доходах бюджету й утворилася в країнах з розвиненою ринковою економікою.
Використання податку на прибуток як регулятора економічних процесів здійснюється шляхом дотримання чи порушення критерію його нейтральності щодо прийняття конкретних фінансово-господарських рішень як на мікро-, так і на макрорівні. За допомогою податку на прибуток можна регулювати:
вибір тієї чи іншої правової форми організації бізнесу (АТ, ТОВ і т.п.);
напрямку розподілу прибутку ( нагромадження чи споживання);
вибір методів фінансування інвестицій (самофінансування, притягнуті і позикові засоби);
розподіл трудових і матеріальних ресурсів між окремими сферами господарської діяльності;
розподіл і перерозподіл ВВП;
темпи економічного росту на макрорівні.
С уб’єкти та об'єкт оподаткування податком на прибуток
Відповідно до ст. 134 ПК об'єктом обкладення податком на прибуток є:
прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом змен-шення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;
дохід (прибуток) нерезидента із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 розд. III ПК.
=
– –
тобто ПП = ДП – С – ВІН
Визначення термінів наведено у ст. 14 розд. І ПК, а саме:
доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економіч-ній зоні, так і за їх межами (фактично визначення цього терміна збігається з визначенням валового доходу в Законі про прибуток);
витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, у результаті яких відбувається зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, унаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Як бачимо, визначення цього терміна відрізняється від визначення терміна «валові витрати», оскільки запроваджує «бухгалтерські» критерії визнання витрат як «вибуття активів або збільшення зобов'язань»;
собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг - це витрати, прямо пов'язані із виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розд. III ПК.
господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.14.1.36).
Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).
Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється.
–
+
×
=