Лабораторне заняття №7 (2 год.)
Тема: Дослідження стосунків підлітка з класом
Мета: актуалізувати знання студентів щодо особливостей міжособистісних стосунків підлітків, проаналізувати методи їх дослідження, сформувати у студентів уміння застосовувати засоби діагностики стосунків підлітка з класом.
Основні поняття: підлітковий вік; статеве дозрівання; акселерація; самосвідомість; самооцінка; інфантилізм; референтна група; ділові і особистісні стосунки; пізнавальні та професійні інтереси; ідентифікація; рефлексія.
Обладнання: А-1 зі зразком, простий олівець.
Питання для теоретичної підготовки
Особливості міжособистісних стосунків у підлітковому віці.
Стосунків підлітків з однолітками і дорослими.
Методи дослідження міжособистісних стосунків.
Хід роботи
Вступне слово викладача (5 хв.). Визначається мета та завдання лабораторного заняття присвяченого особливостям діагностики міжособистісних стосунків підлітка.
Актуалізація знань студентів (10 хв.)
Індивідуальне опитування студентів. Викладач проводить опитування за питаннями до теоретичної підготовки.
Психологічний диктант. Студентам пропонується виконати один з чотирьох варіантів понятійного диктанту.
Лабораторна частина заняття (60 хв.)
«Оцінка стосунків підлітка з класом». Пропонована методика дозволяє виявити три можливих типи сприймання індивідом групи. При цьому в якості показника типу сприймання виступає роль групи в індивідуальній діяльності індивіда.
Міжособистісне сприйняття в групі залежить від багатьох факторів. Найбільш дослідженими з них є соціальні установки, минулий досвід, особливості сам сприйняття, характер міжособистісних стосунків, ступінь інформованості один про одного, ситуаційний контекст, в якому протікає процес міжособистісної перцепції та ін. В якості одного із основних факторів на міжособистісне сприйняття можуть впливати не лише міжособистісні стосунки, але і стосунки індивіда в групі.
Сприйняття індивідом групи є своєрідним фоном, на якому протікає міжособистісне сприйняття. У зв’язку з цим дослідження сприймання індивідом групи є важливим моментом в дослідженні міжособистісного сприймання, пов’язуючи між собою два різних соціально-перцептивних процесів.
Тип 1. Індивід сприймає групу як перешкоду своїй діяльності чи ставиться до неї нейтрально. Група не є самостійною цінністю для індивіда. Це має вияв в уникненні від спільних форм діяльності, в надаванні переваги індивідуальній роботі, в обмеженні контактів. Це й тип сприйняття індивідом групи можна назвати «індивідуалістичним»
Тип 2. Індивід сприймає групу як засіб, що сприяє досягненню тих чи інших індивідуальних цінностей. При цьому група сприймається і оцінюється з точки зору «корисності» для індивіда. Надається перевага більш компетентним членам групи, спроможним надати допомогу, взяти на себе вирішення складної проблеми чи бути джерелом необхідної інформації. Даний тип сприйняття індивідом групи можна назвати «прагматичним».
Тип 3. Індивід сприймає групу як самостійну цінність. На перший план для нього виступають проблеми групи та окремих її членів, спостерігається зацікавленість як в успіхах кожного члена групи, так і групи в цілому, прагнення внести свій вклад в групову діяльність. Проявляється потреба в колективних формах роботи. Цей тип сприйняття індивідом своєї групи може бути названий «колективістичним».
На основі трьох описаних типів сприйняття індивідом групи була розроблена спеціальна анкета, яка виявляє переважання того, чи іншого типу сприйняття групи у досліджуваного індивіда.
В якості «банку суджень» при розробці анкети був використаний список із 51 судження, кожне із яких відображає певний тип сприйняття індивідом групи (а саме – учбової групи). При створенні анкети використовувались судження із тесту, спрямованого на вивчення спрямованості особистості і методики визначення рівня соціально-психологічного розвитку колективу. На основі експертної оцінки були відібрані найбільш інформативні для вирішення поставленої задачі судження.
Анкета складається із 114 пунктів-суджень, які містять три альтернативних вибори. В кожному пункті альтернативи розміщені у випадковому порядку. Кожна альтернативі відповідає певному типу сприйняття індивідом групи. Анкета створена із врахуванням специфіки навчальних груп. П кожному пункту анкети досліджувані мають обрати найбільш підходящу їм альтернативу у відповідності з пропонованою інструкцією.
АНКЕТА
Инструкция испытуемым: «Мы проводим специальное исследование с целью улучшения организации учебного процесса. Ваши ответы на вопросы анкеты помогают нам в этом. На каждый пункт анкеты возможны 3 ответа, обозначенные буквами А, Б и В. Из ответов на каждый пункт выберите тот, который наиболее точно выражает Вашу точку зрения. Помните, что «плохих» или «хороших» ответов в данной анкете нет. На каждый вопрос может быть выбран только один ответ».
1. Лучшими партнерами в группе я считаю тех, кто.
А – знает больше, чем я;
Б – все вопросы стремится решать сообща;
В–не отвлекает внимание преподавателя.
2. Лучшими преподавателями являются те, которые:
А – используют индивидуальный подход;
Б – создают условия для помощи со стороны других;
В – создают в коллективе атмосферу, в которой никто не боится высказываться.
3. Я рад, когда мои друзья:
А – знают больше, чем я, и могут мне помочь;
Б – умеют самостоятельно, не мешая другим, добиваться успехов;
В – помогают другим, когда представится случай.
4. Больше всего мне нравится, когда в группе:
А – некому помогать;
Б – не мешают при выполнении задачи;
В – остальные слабее подготовлены, чем я.
5. Мне кажется, что я способен на максимальное, когда:
А – я могу получить помощь и поддержку со стороны других;
Б – мои усилия достаточно вознаграждены,
В – есть возможность проявить инициативу, полезную для всех.
6. Мне нравятся коллективы, в которых:
А – каждый заинтересован в улучшении результатов всех;
Б – каждый занят своим делом и не мешает другим;
В – каждый человек может использовать других для решения своих задач.
7. Учащиеся оценивают как самых плохих таких преподавателей, которые.
А – создают дух соперничества между учениками,
Б - не уделяют им достаточного внимания,
В – не создают условия для того, чтобы группа помогала им.
8. Больше всего удовлетворение в жизни дает:
А – возможность работы, когда тебе никто не мешает;
Б – возможность получения новой информации от других людей;
В – возможность сделать полезное другим людям.
9. Основная роль должна заключаться.
А – в воспитании людей с развитым чувством долга перед другими;
Б – в подготовке приспособленных к самостоятельной жизни людей;
В – в подготовке людей, умеющих извлекать помощь от общения с другими людьми.
10. Если перед группой стоит какая-то проблема, то я:
А – предпочитаю, чтобы другие решали эту проблему;
Б – предпочитаю работать самостоятельно, не полагаясь на других;
В – стремлюсь внести свой вклад в общее решение проблемы.
11. Лучше всего я бы учился, если бы преподаватель:
А – имел ко мне индивидуальный подход;
Б – создавал условия для получения мной помощи со стороны других;
В – поощрял инициативу учащихся, направленную на достижение общего успеха.
12. Нет ничего хуже того случая, когда:
А – ты не в состоянии самостоятельно добиться успеха;
Б – чувствуешь себя ненужным в группе;
В – тебе не помогают окружающие.
13. Больше всего я ценю:
А – личный успех, в котором есть доля заслуги моих друзей,
Б – общий успех, в котором есть и моя заслуга;
В – успех, достигнутый ценой собственных усилий.
14. Я хотел бы.
А – работать в коллективе, в котором применяются основные приемы и методы
совместной работы,
Б – работать индивидуально с преподавателем,
В – работать со сведущими в данной
области людьми.
На основі відповідей досліджуваних з допомогою «ключа» проводиться підрахунок балів по кожному типу сприйняття індивідом групи. Кожній обраній відповіді приписується один бал. Бали, набрані досліджуваними по всіх 14 пунктах анкети сумуються для кожного типу сприйняття окремо. При цьому загальна сума балів по всіх трьох типах сприйняття для кожного досліджуваного має бути рівною 14.
При обробці даних «індивідуалістичний тип» сприйняття індивідом групи позначається літерою «І», «прагматичний» - «П», «колективістичний» - «К». Результати кожного досліджуваного записуються у вигляді многочленна:
аІ + тП + пК,
де:
а- кількість балів отриманих досліджуваним по «індивідуалістичному» типу сприйняття
т – «прагматичному»,
п – «коллективістичному»,
например: 4И + 6П + 4К.
Ключ для обробки анкети.
Загальні висновки заняття (5 хв.)
В підсумковому обговоренні визначаються можливості дослідження міжособистісних стосунків підлітка, та оцінки його стосунків із групою. Робиться висновок про те, що системний і багатогранний характер даного явища вимагає комплексного підходу і поєднання декількох діагностичних методик для повного його дослідження. Викладач оцінює роботу студентів на занятті та мотивує їх до поглибленого самостійного вивчення психологічних методів дослідження міжособистісних стосунків підлітків.