- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
8.2. Склад і площі приміщень
Архітектурно-планувальне завдання на проектування фізкультурно-оздоровчого комплексу визначає:
1. Ділянка для проектування:
2. Перелік необхідних приміщень і їх площі з розрахунку на кількість відвідувачів, які можуть одночасно знаходитись у спортивно-оздоровчому комплексі;
3. Умова цілорічного функціонування комплексу з використанням закритих і відкритих споруд;
4. Легкодоступність для відвідувачів і службовців фізкультурно-оздоровчого комплексу з розмежуванням підходів і під'їздів відвідувачів від службових підходів і під'їздів та з окремими стоянками автомобілів для відвідувачів і службовців.
До закритих споруд відносяться:
Вестибуль з зимовим садом;
Басейн для плавання з допоміжними приміщеннями;
Спортивні зали з допоміжними приміщеннями;
Медичний кабінет;
Лазня (руський тип з мокрою .парою - баня та фінський тип з сухою парою - сауна);
Солярій;
Масажний кабінет;
Косметичний кабінет;
Перукарський кабінет;
Дискоклуб;
Кафетерій, міні-бар;
Магазин спорттоварів;
Адміністративні приміщення;
Господарські приміщення;
Технічні приміщення.
До відкритих споруд відносяться.
• Три природні озера, які можуть використовуватись для різних видів літнього спортивно-оздоровчого відпочинку (плавання і стрибки у воду; плавання на човнах, байдарках, каное, катамаранах тощо; рибалки тощо) та різних видів зимового спортивно-оздоровчого відпочинку (хокей, катання на ковзанах тощо, рибалка тощо) з допоміжними приміщеннями;
• Спортивні майданчики (бадмінтон, теніс, волейбол, баскетбол, ручний м'яч, мінфутбол, городки тощо) з допоміжними приміщеннями;
• Лісопаркова зона, яка може служити як влітку пасивному (прийняття сонячних і повітряних ванн, рибалка тощо) і активному (їзда на велосипедах, роликах тощо; біг, спортивна гімнастика тощо) відпочинку відвідувачів, так і взимку, додаючи можливість займатись зимовими видами спорту.
Функціонально поєднані закриті і відкриті споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу, повинні служити відпочинку і оздоровленню відвідувачів протягом року.
Закриті споруди фізкультурно-оздоровчого комплексу:
1. Вестибуль з зимовим садом - є основним об'єднуючим елементом закритих споруд і, розвиваючись по горизонталі та вертикалі, повинен забезпечувати досконалі зв'язки усіх груп приміщень. Площа вестибулю приймається 200 кв.м.
У вестибюлі розташовуються:
• місце для чергового - 3-4 кв.м;
• каса - 3-4 кв.м;
• гардероб - 40 кв.м;
• жіночі та чоловічі санвузли;
• телефонні апарати.
З вестибуля необхідно запроектувати легкодоступні входи відвідувачів у головні групи приміщень комплексу - басейн з допоміжними приміщеннями та спортзали з допоміжними приміщеннями а також входи у дискоклуб, кафетерій, міні-бар, магазин спорттоварів, адміністративні приміщення. Медичний кабінет, солярій, лазня а також масажний, косметичний і перукарський кабінети з їх допоміжними приміщеннями доцільно розташувати між басейном і спортивними залами.
Простори його функціональних зон і зв'язків з головними групами приміщень повинні, композиційне поєднуючись, перетікати одні в другі, створюючи єдиний функціонально та композиційне цілісний об'єм.
2. Басейн для плавання — споруда, у якій розташовані одна або кілька ванн, допоміжних приміщень для обслуговування відвідувачів і устаткувань для технічної експлуатації. Басейн проектується на 210 осіб (в тому числі 70-у воді та 140 - за її межами), виходячи з розрахунку - 1 особа на 1,5 кв. м водяного плеса; висота басейну для плавання - min. 7 м.
Закриті басейни належать до досить складних і технічно дорогих споруд. Висока вартість будівництва спортивно-оздоровчих комплексів, які мають у своєму складі криті басейни, випливає з ретельного вибору їх місця розташування, де основними вимогами є несуча здатність грунтів і низький рівень залягання ґрунтових вод.
Основні приміщення.
• ванна розміром 25 х 12,5 м = 312,5 кв. м (площа водяного плеса) і глибиною від 1,25 до 3,5 м у місці трампліна для стрибків у воду;
• площа довкола ванни становить 60-75% водяного плеса = 190 - 230 кв. м;
• трамплін для стрибків у воду з платформами на висотах 1 м і 3 м;
• солярій проектується площею 65 кв. м, виходячи з розрахунку - 10 тапчанів (площа для 1 тапчана - 6,5 кв. м;
• кімната тренерів (площа 1 робочого місця - 4,0 кв. м) - не менше 12 кв. м; біля кімнати тренерів необхідно розташувати жіночу кабіну для переодягання з душем і санвузлом і чоловічу кабіну для переодягання з душем і санвузлом;
• інвентарна - 10 кв. м;
• місце для тренерів у приміщенні басейну – 12 кв. м;
• місце з відповідним обладнанням для лікаря та медсестри–18 кв. м.
Допоміжні приміщення:
• приміщення для переодягання 115 чоловіків (55% усієї кількості людей) площею 115 х 1,5м =172,5 кв.м;
• приміщення для переодягання 95 жінок (45% усієї кількості людей) площею 95 х 1,5м =142,5 кв.м;
• туалет для чоловіків проектується, виходячи з розрахунку - 2 унітаза і 4 пісуара (1 унітаз на 50 чоловіків і 1 пісуар на 30 чоловіків);
• туалет для жінок проектується, виходячи з розрахунку - 4 унітаза (1 унітаз на 25 жінок);
• душі проектуються, виходячи з розрахунку-21 душова кабіна (1 душ на 10 осіб).
3. Спортивні зали проектуються залежно від призначення і мають окрему від плавального басейну групу обслуговуючих приміщень.
Основні приміщення:
• зал спортивних ігор із відповідним змінним обладнанням:
волейбол - (граючих - 12 осіб, розраховується на одночасне перебування у ньому 30 осіб);
баскетбол - (граючих - 10 осіб, розраховується на одночасне перебування у ньому 40 осіб);
малий футбол - (граючих - 22 особи, розраховується на одночасне перебування у ньому 30 осіб);
ручний м'яч - (граючих - 22 особи, розраховується на одночасне перебування у ньому 30 осіб) - 43 х 22 м = 946 кв.м, мін. висота - 7м;
• зал гімнастики, аеробіки, шейпінгу, айкідо з відповідним постійним обладнанням, розрахований на одночасне перебування у ньому 20 осіб - 18 х 9 м = 162 кв. м, мін. висота - 5,5 м;
• зал тренажерний з відповідним постійним обладнанням, розрахований на одночасне перебування у ньому 20 осіб - 18 х 6 м = 108 кв. м, мін. висота - 5,5 м;
біля кожного з залів повинні знаходитись:
• інвентарна - 10 кв. м;
• кімната тренерів (площа одного робочого місця - 4 кв. м) - не менше 12 кв. м;
Допоміжні приміщення розраховуються на максимальну кількість людей, які знаходяться в залах (80 чоловіків та 80 жінок):
• приміщення для переодягання 80 чоловіків – 120 кв. м;
• приміщення для переодягання 80 жінок –120 кв. м;
• туалет для чоловіків проектується, виходячи з розрахунку - 2 унітаза і 3 пісуара (1 унітаз на 50 чоловіків і 1 пісуар на 30 чоловіків);
• туалет для жінок проектується, виходячи з розрахунку - 5 унітазів (1 унітаз на 25 жінок);
• душі проектуються, виходячи з розрахунку - 8 душових кабін для чоловіків і 8 душових кабін для жінок (1 душ на 10 осіб).
4. Медичний кабінет складається з кабінету лікаря та медсестри — 12 кв. м, кабінету чергової медсестри - 10 кв. м, почекальні — 8 кв. м. Кабінети повинні мати умивальники.
5. Лазня проектується або руського типу з мокрою парою - баня, або фінського типу з сухою парою - сауна.
Різниця в їх функціонуванні полягає у використанні мокрої чи сухої пари. В лазнях руського типу (баня) піч поливається звичайною водою або водою з ароматичними додатками, підтримуючи пару в повітрі та температуру до 40 град. С. В лазнях фінського типу (сауна) піч повинна бути сухою, а температура повітря може досягати навіть 160 град.С.
Склад і площі приміщень:
• парильня на 10 осіб площею 10 кв. м, у якій знаходиться піч та зручні для сидіння (ширина - 0,5 м) і лежання (довжина - 1,8 м) лави, які розміщуються сходинками (висота — 0,45 м) одна над другою; висота від найвище розташованої лави до виступаючих конструкцій перекриття - не менше 1,8 м;
• кімната відпочинку;
• душова;
• туалет.
6. Перукарський кабінет складається яз жіночого залу на 3 туалетних місця, зх чоловічого залу на 2 туалетних місця, 1 місця для манікюрного майстра та підсобного приміщення. Загальна площа перукарського кабінету – 50 кв.м.
Суміжно з перукарським кабінетом розташовують косметичний кабінет на 2 місця площею 12 кв.м та масажний кабінет на 2 місця площею 12 кв.м;
7. Кафетерій та міні-бар проектуються на 10% відвідувачів спортивно-оздоровчого комплексу, тобто на 40 осіб кожний:
Торговий зал кафетерію – 80 кв.м (2 кв.м на 1 особу) з підсобним приміщенням 40 кв.м;
Міні-бар – 48 кв.м (1,2 кв.м на 1 особу) з підсобним приміщенням 24 кв.м.
Підсобні приміщення кафетерію та міні-бару можуть об‘єднуватись.
8. Дискоклуб проектується на 10% відвідувачів спортивно-оздоровчого комплексу, тобто на 40 осіб – загальною площею 72 кв.м, куди входять:
танцювальний зал – 60 кв.м;
приміщення для диск-жокея – 12 кв.м.
9. Магазин спорттоварів з пунктом прокату спортінвентаря загально площею 36 кв.м::
торговий зал на одне робоче місце – 9 кв.м;
прокатний пукт на 1 робоче місце – 9 кв.м;
допоміжне приміщення – 18 кв.м.
Торговий та прокатний зали розміщуються поруч.
10. Технічні приміщення
Приміщення для подачі та очистки води з насосами, фільтрами, бойлерами, водомірами та іншим санітарно-технічним обладнанням можуть знаходитись в основній споруді ФОК, де розміщуються ванни басейнів або в окремій споруді. Якщо ванна басейну розміщується на опорах, приміщення для очистки води можуть розміщуватись під мілкою частиною ванни. Площа водоочисних приміщень залежить від типу обладнання і досягає значних розмірів: у 25-метрових басейнах 150—250 м2, в 50-метрових 500-600 м2.
Хлораторна (8-10 м2) з добовим запасом хлору розміщується переважно біля зовнішньої стіни будинку, ізольовано від решти приміщень. Резервний склад хлору (6-8 м2) може розміщуватись окремо з самостійним входом з вулиці через тамбур або суміжно з хлораторною з загальним тамбуром (4-6 м2).
Вентиляційні пристрої займають значні площі, можуть бути суміщені з повітряним опаленням, площа приточних камер складає 70-300 м2.
Необхідно передбачати централізовані диспетчерські пункти площею 30-40 м2, обладнані пультами управління для автоматичного регулювання роботи санітарно-технічних систем.
Електрощитова (8-12 м2) влаштовується біля місця вводу кабелів
Для ремонту обладнання влаштовуються столярна та слюсарна майстерні по 16-20 м2 кожна, а також приміщення для підготовки афіш та наглядної інформації (12-16 м2).