- •Комплекс завдань та методичні вказівки
- •Вступне слово
- •Структура і виконавці
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Типові містобудівельні ситуації
- •1.3. Топологічний аналіз міської забудови
- •1.4. Основні методи проектування в різноманітних міських ситуаціях
- •1.5. Включення закладів культури в склад комплексу
- •Архітектурно-художні прийоми організації бфк в сформованій забудові
- •1.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •1.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 2 український драматичний театр на 800 місць
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Склад і площі приміщень
- •2.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-будівельних, конструктивних, санітарно-технічних і економічних рішень
- •2.4. Склад проекту
- •Словник театральних термінів
- •Розділ 3 музей
- •3.1. Загальні положення
- •3.2. Групи приміщень
- •3.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки та економіки
- •3.4. Склад проекту
- •3.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •3.6. Організація інтер’єрів і обладнання
- •3.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 4 критий ринок
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •4.3. Склад проекту
- •4.4. Спеціальні вимоги до проекту
- •4.6. Організація світлового середовища
- •Розділ 5 церква
- •5.1. Загальні полження
- •5.2. Містобудівельне вирішення. Вимоги до планування церковного ансамблю
- •5.3. Форма та символіка храмів
- •5.4. Архітектурно-планувальні елементи храмів та їх функції
- •Склад приміщень
- •Приміщення, які можуть бути в цокольному поверсі, в прибудові або в окремих будівлях:
- •5.5. Завершення храмів
- •5.6. Іконостас
- •5.7. Технічне обладнання храмів
- •5.7. Склад проекту
- •5.8. Спеціальні вимоги до проекту
- •5.8. Організація світлового середовища
- •Розділ 6 будинок товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка "просвіта"
- •6.1. Загальні положення
- •6.2. Групи приміщень
- •6.3. Планувальні вимоги. Функціональне зонування
- •6.4. Організація інтер’єрів та обладнання
- •6.5. Організація світлового середовища
- •Розділ 7 виставкові споруди
- •7.1. Загальні положення
- •7.2. Групи приміщень
- •7.3. Основні вимоги до містобудівельних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень, сантехніки і економіки
- •7.4. Склад проекту
- •7.5. Спеціальні вимоги до проекту
- •7.6. Організація інтер’єрів та обладнання
- •7.7. Організація світлового середовища
- •Розділ 8 фізкультурно-оздоровчий комплекс
- •8.1. Загальні положення
- •8.2. Склад і площі приміщень
- •8.3. Склад проекту
- •Розділ 9 бібліотека
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Cклад приміщень
- •9.3. Основні вимоги до містобудівних, архітектурно-планувальних і конструктивних рішень
- •Додаток а засади проектування у історично сформованому архітектурному середовищі
- •Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
- •1. Значення світла в житті людини і архітектурі
- •2. Функції світла в архітектурі
- •3. Теоретичні основи проектування світлової архітектури інтер’єрів
- •4. Основні вимоги до організації природного освітлення приміщень
- •5. Основні вимоги до організації штучного освітлення приміщень
- •6. Вимоги до проектування світлового середовища громадських будівель
- •Класифікація зелених насаджень за їх призначенням
- •Віддалі дерев і чагарників до зовнішніх стін будівель
- •Комплекс завдань та методичні вказівки
Додаток б організація світлового середовища громадських будівель
1. Значення світла в житті людини і архітектурі
Яскраві приклади гармонії світла й архітектури, засновані на вмілому володінні зодчими мистецтвом світлових засобів, можна простежити на всіх етапах розвитку світової архітектури. Простота й величність єгипетських пірамід, монументальна строгість, грецьких храмів, цілісність і грандіозність внутрішнього простору римського Пантеону і Софії Константинопольської, витончена пластика різьбленого каменю та поліхромні вітражі готики, динамічність композиції бароко, урочиста пишність класицизму, орнамент модерну, лаконізм форм конструктивізму – всюди знаходимо чудові й переконливі приклади органічного поєднання багатогранних функцій світла з простором громадської архітектури.
Коли ми говоримо про значення світла в архітектурі, то насамперед, звертаємо увагу на його формотворчі властивості. Завдяки світлу відчуття текстури поверхонь архітектури стає частиною сприйняття архітектурного середовища, а без нього неможливо у повній мірі оцінити простір і об’єм; "вібрації" світла можуть радикально змінити характер архітектурної форми і середовища.
Інженери-світлотехніки і спеціалісти в галузі гігієни та охорони праці акцентують увагу на тому, що природне освітлення приміщень відповідного рівня та якості є важливою передумовою створення комфортних умов діяльності людини, якісне освітлення сприяє підвищенню її творчої активності, зростанню продуктивності праці. Засобами освітлення можна викликати відчуття кольору і форми там, де їх немає, і знищити це відчуття там, де воно фактично мало би бути.
Штучне світло також здатне одночасно вирішувати утилітарні і естетичні завдання. Однак і сьогодні, коли у сотні раз порівняно з минулим зросло використання світла електричних джерел освітлення, ми схильні використовувати його переважно для утилітарних цілей, а не як засіб архітектури. Віками виробилась звичка оцінювати архітектурно-художні якості інтер’єрів та екстер’єрів будівель через їх сприйняття при денному освітленні. Світлова архітектура засобами штучного освітлення багатьом архітекторам видається як засіб "оформлення інтер’єру" чи "підсвітки" фасадів будинку, які не пов’язані з архітектурною творчістю. Коли техніка штучного освітлення була недосконалою, така практика себе виправдовувала. Однак прогрес технічних засобів освітлення та архітектурно-художні можливості штучного світла переконують нас у тому, що значення штучного світла в архітектурно-просторовій організації невпинно зростає. Світло – це не доповнення до архітектури, а її невід’ємна частина.
Питання світла й кольору знаходяться у площині пошуку "дизайнерської ідеї" організації архітектурного простору у поєднанні з художнім, композиційним задумом проектної пропозиції. Дизайн завжди швидше реагував на появу нових художніх тенденцій архітектурно-предметного середовища і сучасного мистецтва у цілому. Тому задачі організації природного та штучного освітлення, упорядкування колірного середовища, мають стати прерогативою архітектора-дизайнера, який здатний виявити особливості просторової організації інтер’єру не тільки функціонального порядку, але й художньо-естетичного.