Методика виконання роботи

1. Зібрати схему мал.5-1.

2. Ознайомитися з принципом роботи ПП-63 та цифрового вольтметра.

3. Ввімкнути цифровий вольтметр, дати йому прогрітися 15хв.

4. Ввімкнути муфельну піч.

5. Виконати заміри опору R_i за цифровим вольтметром та відповідні їм температури t за потенціометром ПП-63 для 10-ти значень термо-ЕРС з кроком 0,5мВ за реохордом.

6. Виконати замір температури навколишнього середовища (кімнатної температури) за термометром.

7. Використовуючи таб.1, перейти від термо-ЕРС до температури, враховуючи, що другий спай знаходиться при кімнатній температурі.

8. За формулою 5.1 розрахувати температурний коефіцієнт опору  для декількох пар температур.

9. Похибка визначення температурного коефіцієнта рахувати методом середнього.

Таблиця 1.

мВ	^0С	мВ	^0С	мВ	^0С
0	0	1,25	31,25	2,5	62
0,25	6,25	1,5	37,5	2,75	68
0,5	12,5	1,75	43,75	3	74
0,75	18,75	2,0	50,0	3,25	80
1,0	25,0	2,25	56	3,5	86

Контрольні питання

1. Що називається температурним коефіцієнтом опору?

2. Як залежить опір провідника від температури?

3. Що таке відносне вимірювання опору провідника?

4. Як знайти похибку у визначенні кімнатної температури?

5. Від чого залежить температурний коефіцієнт опору провідника?

6. Від чого залежить опір провідника?

Література

1. Зисман Г.А., Тодес О.М. Курс общей физики. т.ІІ—М.:Наука, 1974.—с. 93-98.

2. Савельев И.В. Курс общей физики. т.ІІ.—М.:Наука, 1973.—с. 14-16, 35-40.

Лабораторна робота е–7 Вивчення залежності питомого опору електроліта від температури.

Мета роботи: визначення опору електроліта при кімнатній температурі та вивчення залежності питомого опору електроліта від температури.

Водні розчини кислот, лугів та солей, молекули яких дисоціюють на іони, називають електро­літами.

Електричний струм в них – це впорядкований рух іонів обох знаків в електричному полі між зануреними в електроліт електродами. Позитивно заряджений електрон називають анодом, а негативно заряджений – катодом.

Опір електроліта може бути визначений з виразу

,

де  – питомий опір електроліта,

l – відстань між електродами,

S – поперечний переріз стовпа електроліта.

Так як l та S в процесі роботи не змінюються, то можна знайти залежність питомого опору  від температури t ⁰С, досліджуючи температурну залежність опору електроліта.

Зі збільшенням температури питомий опір електроліта зменшується. Пояснюють це тим, що при підвищенні температури посилюється процес дисоціації та збільшується рухомість іонів. Це випливає з виразу для питомого опору електроліта.

,

де F – число Фарадея,

 – коефіцієнт дисоціації ( показує, яка частина молекул розчиненої речовини дисоційована на іони),

с – еквівалентна концентрація розчиненої речовини (число кілограм-еквівалентів розчиненої речовини, що міститься в об’ємі електроліта),

u₊ та u_- – рухомість іонів (дорівнює зміні швидкості руху іону при зміні напруженості поля на одиницю: , ).