1. Актуальність теми.

Основним методом лікування в хірургії є механічна дія на пошкоджені тканини. Але ці впливи різні. У тих випадках, коли хірург розсікає тканини, тобто використовує скальпель і потім численний інструментарій для з'єднання розсічених тканин, ми говоримо про хірургічної операції, а прийоми, що виконуються при операції - хірургічною технікою. Але в техніці хірурга є багато операцій, які виконуються без скальпеля, тобто без розтину та зшивання тканин. Ці прийоми і маніпуляції відносяться до неоперативної хірургії.

2. Конкретні цілі:

• трактувати поняття травма голови;

• класифікувати першу медичну допомогу при травмах грудної клітки;

• проаналізувати першу медичну допомогу при травмах хребта та спинного мозку.

• описати транспортну іммобілізацію

3. Міждисциплінарна інтеграція.

Назви попередніх дисциплін:	Отримані навички
ОБЖ.	виявляти, аналізувати та оцінювати небезпечні ситуації; визначити психофізіологічні особливості та їх роль у забезпеченні особистої безпеки і здоров’я та найближчого оточення; користуватися чинними законодавчими актами з метою забезпечення належного рівня безпеки;
Хімія	знати методи кількісного аналізу лікарських засобів; методи кількісного аналізу лікарської рослинної сировини і фітопрепаратів, хімічні методи дослідження отрут; статистична обробка результатів
Біологія	оволодіти класичними  біохімічними методами, ознайомлюються з сучасними  розробками в галузі  трансплантації тканин

4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів:

Десмургія, м’які пов’язки, жорсткі пов’язки, захисні пов’язки, лікарські пов’язки, оклюзійні, імобізуюча, коригуючи.

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Транспортна іммобілізація та її види

2. Засоби іммобілізації та її основні принципи

3. Транспортна іммобілізація при ушкодженнях шиї, хребта, тазу

4. Транспортна іммобілізація при ушкодженнях верхніх і нижніх кінцівок

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуватимуться на занятті.

Скласти огляд літератури з наступних питань:

1. Поради населенню щодо дій в екстремальних ситуаціях

2. Фактори, які становлять загрозу для генофонду української нації

3. Дотримання правил хімічної безпеки

4. Охорона праці в Україні; проблеми, досвід і перспективи

5. Зміст теми.

Слово «іммобілізація» означає «нерухомість», і під іммобілізацією розуміють створення нерухомості (спокою) пошкодженої частини тіла. Іммобілізація застосовується при переломах кісток, пошкодженнях суглобів, нервів, великих пошкодженнях м'яких тканин, важких запальних процесах кінцівок, пораненні великих судин і обширних опіках. Іммобілізація буває двох видів транспортна і лікувальна. Транспортна іммобілізація, або іммобілізація на час доставки хворого в стаціонар, незважаючи на те що є тимчасовим заходом (від декількох годин до декількох днів), має велике значення як для життя потерпілого, так і для подальшого перебігу і результату ушкодження. Здійснюється транспортна іммобілізація за допомогою спеціальних шин, виготовлених з підручних матеріалів, і шляхом накладення пов'язок. Засоби іммобілізації та її основні принципи

Транспортні шини поділяються на фіксують і поєднують фіксацію з витяжкою. З фіксують найбільше поширення отримали шини фанерні, дротяно-сходові, дощаті, картонні. До поєднує фіксацію з витяжкою належать шини Томаса - Виноградова та Дітеріхса. При транспортуванні на далеку відстань використовуються також тимчасові гіпсові пов'язки. Фанерні шини виготовляються з тонкої фанери і застосовуються для іммобілізації верхніх і нижніх кінцівок.