Особливості організації тренінгу

Зростаюча складність міжнародної торгової системи вимагає від урядів застосування заходів, які б дозволяли їм на чітко регламентованій основі проводити огляд позицій зацікавлених в торгових переговорах сторін, і з їх допомогою формувати переговорні стратегії. В цілому процеси внутрішніх переговорів для досягнення загальної позиції, наприклад щодо питань лібералізації торгівлі сільською продукцією чи торгівлі послугами, є дуже кропіткими та складними, потребуючими активної участі уряду, чіткого визначення ним інтересів країни в даній сфері, а також інформування громадськості щодо майбутніх переговорів та отримання зворотного зв’язку.

Політичний та економічний аналіз змісту |за|переговорів,

ухвалення|прийняття,приймання| рішень|розв'язання,вирішення,розв'язування| урядами в переговорах, визначення стратегії та

тактики ведення переговорів

Учасники вивчають основні методи політичного аналізу з метою|за|з метою досягнення цілей переговорів за спеціальною матрицею|матричний| |розгортається,розробляється,розвивається|. Матриця|матричний| включає контрольні кроки для: |аналізу окремих питань щодо яких ведуться переговори|результату|, |за|оцінки прямого|передових| та зворотного |відсталих|зв'язків між питаннями на переговорах та визначення пріоритетності питань |результату|. Ухвалення|прийняття,приймання| урядових рішень включає |розв'язання,вирішення,розв'язування|розгляд|іспитує,досліджує,розглядує,екзаменує| взаємодії позицій|відсотків,процентів| державних органів у проведенні переговорів: виконавчої та законодавчої гілок влади, судів|двори|, інших стейкхолдерів та засобів масової інформації (ЗМІ)|медіа|. Розглядається процес прийняття рішень в різних країнах, наприклад, Сполучених|з'єднані| Штатах, Євросоюзі та Канаді|іспитуються,досліджуються,розглядуються,екзаменуються|. Обговорюються ефективні та неефективні кроки в переговорній тактиці.

Матриця|матричний| для проведення політичного аналізу

Делегації схильні|вразливі| до “синдрому угоди|згоди,злагоди|": це — тенденція підпорядковувати мету переговорів досягненню домовленості|згоди,злагоди|, та вважати невдалими ті переговори, які закінчуються без|поза,зовні| укладання угоди|відмова,збій|. Тенденція вимірювати|виміряти| успіх досягненням/укладанням угоди|згоди,злагоди| збільшується з продовженням |кремезніє,міцнішає|переговорів, при цьому стає все важче відстоювати свої позиції у середовищі з багатьма учасниками. Таким чином важливо розуміти, що переговори є засобом досягнення мети, а не самоціллю|само собою|. Проведення переговорів доцільне, коли поставлену мету |мета,задача,ціль|не можливо досягти односторонніми заходами|лише|. Іншими словами, якщо мету |мета,задача,ціль|можна досягти застосувавши односторонні заходи |однобічну| |акцію|, немає ніякого|жодного| сенсу|захисту| проводити переговори. Тому вірне розуміння мети|мети,задачі,цілі| є передумовою будь-яких переговорів.

Використання матриці|матричний| для проведення політичного аналізу може бути ефективним засобом протидії синдрому угоди|згоди,злагоди|. Вона включає визначення політичної мети шляхом відповіді на |мети,задачі,цілі| шляхом відповіді чотири запитання до початку, під час та по завершенню переговорів |завершенні,результаті,укладенні,ув'язненні|:

• Яка політична мета (завдання)|мета,задача,ціль|?

• Які |з'являються,являються|інструменти наявні для досягнення цієї мети|мети,задачі,цілі|?

• Які обмеження та можливості|спроможності| у діючих міжнародних|інтернаціональних| правилах|правлінь|?

• Якими є|з'являються,являються| перспективи|види| зміни|зміни| діючих міжнародних правил|правлінь| шляхом переговорів?

Політична мета |мета,задача,ціль|

Політична мета|мета,задача,ціль| визначається з економічних та політичних наслідків|дій,сутичок| потенційних результатів переговорів. Політичний курс визначається низкою|діапазону,лави,низки| чинників|факторів|: регіональна концентрація|зосередження|, політична вага країн, провідні політики та важливість питання для всього населення. Позиція|положення,становища| компаній сектору, що зазнає змін, також має вагоме значення. Делегації на переговорах потрібно добре|ретельне,повне,досконале,цілковите| розуміти економіку сектору(ів), щодо якого ведуться переговори. При цьому слід знати|закрити,охопити,зачинити| частку|акцію,долю| ВВП та зайнятості в секторі|застосування,служби,працевлаштування,вживання|, частку малих|малий|, середніх та великих компаній, сильних та слабких|слабі| гравців серед них. Де|куди| доцільно|відповідають,пристосовують|, слід розглянути прямі зв'язки сектору як постачальника сировини для окремих секторів економіки|економії| та зворотні|відсталих| зв'язки як споживача продукції|з,із| інших секторів |розглядувати|. Специфічні|торгівельні| питання в галузі торгівлі включають: поточну та майбутню|очікувана,передбачувана,сподівана| залежність від експорту та торгові|торгівельних| обмеження, що перешкоджають експорту; поточну та майбутню|очікуване, передбачуване,сподіване| конкуренція з боку імпорту;|виявлення,експозиція,піддавати|;; національні торгові бар’єри, що забезпечують захист. Делегаціям слід також знати про інші економічні політики та їх вплив на даний сектор, наприклад|за прикладом,приміром|, політику оподаткування, конкуренції|конкуренція,конкурс|, зайнятості та навколишнього середовища.

Інструменти

Уряди мають дві альтернативи: намагатися досягти своїх політичних цілей через переговори з іншими країнами або в односторонньому порядку використати торгові інструменти, які не регулюються торговельними угодами. При цьому, ті можливості, які існували в минулому – наприклад, економічні переваги внаслідок географічного розташування країн - можуть нівелюватися внаслідок НТП. Використання таких політичних інструментів, як здійснення впливу через державні підприємства чи надання державних субсидій, може бути обмежено браком бюджетних коштів і т.і. Тому все важче приймати рішення службовцям, що проводять переговори, враховуючи отримання переваг від укладання міжнародних угод (однак спільного прийняття рішень), у порівнянні із збереженням гнучкості національної політики.

Можливості та обмеження діючих міжнародних правил

Міжнародні правила торгівлі, втілені в СОТ, а також у складній мережі двосторонніх та регіональних торговельних угод, обмежують використання торгових інструментів для досягнення поставлених цілей. Тому реальна ситуація для урядів полягає у виборі між збереженням існуючих прав, обов‘язків та рівня гнучкості національної політики (згідно минулих домовленостей) або ж збільшення зобов’язань. Сучасні правила торгівлі також охоплюють питання проведення переговорів для вирішення торгових питань. Це означає, що вже існують процедури та звичайна практика проведення переговорів (якщо країна вирішує, що саме в результаті переговорів можна найкращим чином досягти поставлених цілей).

Перспективи зміни міжнародних торговельних

правил шляхом переговорів

Протягом переговорів слід реально оцінювати можливості внесення змін в міжнародні правила торгівлі. Це змінює бачення процесу: країни, що ведуть переговори, намагаються зрозуміти цілі одна одної. Аналогічно аналізу національних інтересів, необхідним стає економічний аналіз цілей та діапазону інструментів, що можуть бути використані іншими сторонами, а також їх бачення можливостей та обмежень в існуючих та перспективних правилах торгівлі. Результатом такого аналізу має бути оцінка того, чи існує «зона домовленості» між сторонами в переговорах. Переговори легше розпочати, ніж завершити. Проведення ж такої оцінки може попередити уряди від започаткування або продовження тих переговорів, що мають незначні шанси на успіх. Під час тренінгу група учасників за допомогою інструкторів розглядає приклади розробки матриць для проведення політичного аналізу переговорів.

Прийняття рішень у переговорах

Досить часто особи, що ведуть переговори, вважають, що їх партнери по переговорам мають такий самий порядок ухвалення рішень іншими урядами, як у їх власній країні. Таке припущення може призвести до непорозумінь та безрезультатних дій, що негативно впливатиме на перебіг переговорного процесу та сприятиме досягненню менш оптимальних результатів. Тому, дуже важливо зрозуміти процес прийняття рішень в урядах сторін, що ведуть переговори та обрати тактику, найбільш придатну для кожної з них. Оскільки проведення такого аналізу для кожної країни в багатосторонніх переговорах є неможливим, з практичної точки зору, доцільно оцінити позиції лише тих країн, які є вирішальними для результатів переговорів. Крім того, учасникам слід бути готовими до змін позиції партнерів (наприклад, отримання нових повноважень від уряду). Параметри політичної системи прийняття рішень в різних країнах світу з’ясовуються учасниками тренінгу завдяки Інтернет.