Тренувальні вправи

1. Подані російські прізвища запишіть українською мовою. Прокоментуйте написання.

Пешковский, Мещанинов, Пугачёв, Резник, Немчинов, Серов, Аркадьев, Твердохлебов, Новосёлов, Андреев, Одинцов, Рощин, Дёрнов, Троицкий, Вяземский, Зимовин, Молдованцев, Тёркин, Токарев, Рогачёв, Соловьёв, Николаев, Лермонтов, Белинский, Щипачёв, Лучин, Тёлкин, Бердяев, Евдокимов, Артёмов, Дьяконов, Третьяков, Сидоров, Леонтьев, Ширшов, Георгиев, Литвинов, Столетов, Окаёмов, Кондратьев, Савельев.

Слепцов, Наседкин, Арефьев, Белик, Алфёров, Румянцев, Филиппов, Григорьев, Тимофеев, Берёзов, Алексеев, Тургенев, Бестужев, Плащеев, Репин, Семёнов, Бедный, Чистяков, Тихомиров, Лихачёв, Чичиков, Алябьев, Огарёв, Водопьянов, Прокофьев, Куницин, Водопьянов, Кузнецов, Афанасьев, Мацеев, Местечкин, Зверев, Воинов, Давидов, Денежкин, Виноградов, Новиков, Голицин, Беликов, Радищев.

§ 8. Правопис прислівників та часток

8.1. Правопис прислівників

8.1.1. Правопис прислівників, утворених від прикметників

1. Прислівники, утворені від якісних прикметників за допомогою суфіксів -о, -е, зберігають особливості написання цих прикметників: туманний – туманно, шалений – шалено, нижчий – нижче, вищий – вище та ін.

2. Прислівники, утворені злиттям прийменника з короткою формою прикметника в різних відмінках, пишуться разом: згарячу, здалеку (з + Р. в.), сповна, сп’яну (с + Р. в.), завидна, замолоду (за + Р. в.), віддавна (від + Р. в.), дочиста, допізна (до + Р. в.), насухо, нарізно (на + З. в.), помалу, потиху (по + М. в.) та ін.

Увага! Окремо пишуться прислівники в основному, в цілому, в середньому.

3. Прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -и пишуться через дефіс: по-українськи, по-родинному, по-вовчи.

Увага! Це ж правило стосується прислівників, утворених таким же шляхом від займенників: по-твоєму, по-іншому.

8.1.2. Правопис прислівників, утворених від іменників

1. Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який уже не вживається, завжди пишуться разом: влітку (нема слова літко), взимку (нема слова зимка), дощенту (нема слова щент), згодом (нема слова год), пор. також: знічев’я, навпростець, нанівець, навколішках, навшпиньки, спересердя, спросоння, упереміш, ущерть, попідвіконню, безперестанку, впам’ятку та ін.

2. Прислівники, утворені злиттям прийменника з іменником, який і тепер вживається, також, як правило, пишуться разом: вбік, ввечері, вволю, вголос, вгорі, вгору, вдень, внизу, вночі, восени, впень, вперед, вплач, впоперек, впору, враз, всередині, вслід, доверху, довіку, догори, додому, докупи, дотла, зоачі, зарання, збоку, зверху, згори, ззаду, зразу, зсередини, набік, наверх, наверху, навесні, навік, надвечір, надворі, назустріч, напам’ять, напоказ, наполовину, насилу, насторожі, опівдні, поночі, позаду та ін.

Увага! Такі прислівники треба відрізняти від однозвучних сполучень типу “прийменник + іменник”, які пишуться окремо:

а) сполучення типу “прийменник + іменник” має при собі залежне слово в Р. в.: почали із середини приміщення, зауваження з боку подруги; прислівник такого залежного слова не має: погляд ізсередини, постояли збоку.

б) між прийменником та іменником можна вставити означення: в горі проклали тунель > в тій горі проклали тунель; між префіксом і коренем прислівника вставити інше слово не можна: голос чувся десь угорі над нами.

3. Окремо пишуться прислівникові сполуки, в яких іменник зберігає своє конкретне лексичне значення і граматичну форму (часто між прийменником та іменником можна вставити означення): без відома (пор.: без мого відома), без жалю (пор.: без великого жалю), а також без кінця, без ладу, без ліку, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без смаку, без сумніву, без угаву, без упину, без черги, в затишку, в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в позику, в цілості, до біса, до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до ноги, до обіду, до останку, до пари, до пня, до пори, до пуття, до речі, до решти, до смаку, до смерті, до снаги, до сьогодні, за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок, за світла, з болю, з-за кордону, з переляку, з радості, з розгону, на бігу, на біс, на вагу, на вибір, на видноті, на віку, на диво, на дозвіллі, на жаль, на зло, на зразок, на льоту, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на радість, на радощах, на руку, на самоті, на світанку, на скаку, на славу, на слово, на сміх, на совість, на сором, на ходу, на шкоду, на щастя, над силу, не з руки, ні на гріш, під боком, під гору, під силу, по закону, по змозі, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості, у вигляді, уві сні, у поміч, у стократ, через силу.

4. Через дефіс пишуться прислівники по-латині і на-гора ‘на поверхню землі’.