2.4.7. Підготовка педагогічного персоналу для системи професійно-технічної освіти і освіти дорослих

Актуальні проблеми і причини їх виникнення

Інноваційний розвиток професійно-технічної освіти гальмується неготовністю багатьох педагогів до інноваційної освітньої діяльності, сприйняття і застосування інновацій.

Це зумовлено низкою причин:

• недостатньою інформованістю викладачів і майстрів виробничого навчання щодо наявності нетрадиційних ефективних методик проведення теоретичних і виробничих (практичних) занять, їх результативності. Адже бібліотеки професійно-технічних навчальних закладів через відсутність коштів не поповнюються сучасною науково-методичною літературою, а придбати її за власні кошти педагог не може через низьку заробітну плату. Крім того, як правило, заклади не підключені до мережі Інтернет;

• недостатнім рівнем методичної підготовки педагогів, розумінням ними засад дидактики сучасної професійно-технічної школи, готовності до впровадження у процес професійного навчання педагогічних закономірностей, основних положень сучасних концепцій, принципів, форм, методів, які стимулюють розвиток особистості майбутнього кваліфікованого робітника;

• застарілими підходами до керівництва методичною роботою педагогів, неувагою до неї, відсутністю звільнених посад методистів у штатному розписі навчальних закладів, або ж прийняття на ці посади, за їх наявності, осіб, які не володіють специфікою підготовки майбутніх фахівців технологічного профілю, неефективно спрямовують методичну роботу;

• наявністю у педагогів стереотипних установок щодо традиційних шаблонів проведення занять з теоретичних навчальних дисциплін, виробничого (практичного) навчання, що, зокрема, зумовлено відсутністю матеріального стимулювання й морального заохочення їхньої інноваційної діяльності, тобто винагороди за розроблення авторських навчальних посібників, методик викладання. Адже впровадження нетрадиційних форм професійного навчання потребує від педагога переходу на позиції дослідника, експериментатора, новатора, що передбачає збільшення рівня завантаженості;

• аналіз навчальних планів з підготовки педагогічного персоналу професійно-технічної школи засвідчив, що ними у більшості випадків не передбачено формування готовності до інноваційної діяльності, а самі педагоги мають поверхове уявлення про педагогічні технології, не здобувають системних знань і не набувають умінь щодо їх розроблення та використання у навчально-виховному процесі.

Проблема перша. Пов’язана з недостатньою розробленістю загальнонаукових і методолого-теоретичних засад розвитку професійно-педагогічної освіти. Витоки виникнення невизначеностей, невідповідностей та неузгодженостей професійно-педагогічної освіти полягають у наступному:

• недостатність масштабів і досконалості системи професійно-педагогічної освіти для задоволення потреб професійно-технічної освіти;

• нездатність сучасної системи професійно-педагогічної освіти гнучко і швидко реагувати на виникаючі потреби у висококваліфікованих педагогічних кадрах за новими фахами;

• послаблення державної підтримки підготовки за низкою професійно-педагогічних спеціалізацій, які є нецікавими для населення, проте актуальними для розвитку важливих стратегічних галузей економіки (наприклад, машинобудування, металургія тощо);

• недосконалість системи управління якістю підготовки спеціалістів у професійно-педагогічних навчальних закладах;

• брак ґрунтовно розроблених теоретико-методологічних основ підготовки педагогів професійного навчання;

• відсутність цілісної системи підготовки педагога професійного навчання як такої та невизначеність і слабкість зв’язків, які забезпечували б її існування й функціонування;

• відсутність стратегічних підходів до прогнозу розвитку цієї освітньої ланки;

• фрагментарність у використанні сформованих надбань і досягнень зарубіжного досвіду підготовки педагога професійного навчання;

• непослідовність у справі закріплення практичних досягнень на рівні законодавства;

• недосконалість розробленості проблеми з урахуванням можливостей соціального партнерства у підготовці педагога професійного навчання.

Проблема друга. Особистість педагога професійно-технічної школи.

Проблема третя. Модернізація професійно-педагогічної освіти як однієї із впливових ланок сучасної освіти.

Проблема четверта. Рівень підготовленості педагога професійної школи з урахуванням сучасних соціально-економічних вимог.

За сучасних умов однією із суттєвих проблем підготовки кваліфікованих робітників слід вважати спрямованість на підготовку лише для масового виробництва товарів, надання послуг. Проте сьогодні економіка держави набуває ознак багаторівневості й диференційованості з великою кількістю форм організації праці й зайнятості, зростає потенціал малого бізнесу як у виробничій, так і у невиробничій сферах. Тому потрібні педагоги, спроможні надати майбутнім кваліфікованим робітникам таку освіту, яка забезпечуватиме не тільки їх технологічний рівень, але й уможливлюватиме формування правової компетентності, високу інформаційну культуру, економічну й екологічну підготовку.

Можна сформулювати наступну суперечність підготовки педагога професійно-технічної школи, яка полягає в невідповідності між цінностями і сенсом освіти, яка надається, та особистісними цінностями, потребами суб’єктів освіти. Тобто, неспроможність сучасних педагогів професійно-технічних навчальних закладів формувати мотивацію до змін стереотипів мислення в учнів, майбутніх професіоналів.

Доцільні ініціативи

Розв’язати зазначені проблеми можна за умови врахування у моделі підготовки студентів професійно-педагогічних навчальних закладів до використання інноваційних технологій таких взаємопов’язаних компонентів:

• поінформованість про інноваційну педагогічну технологію шляхом оволодіння змістом і методикою інноваційних педагогічних технологій, опанування технологій розроблення й застосування педагогічних інновацій, визначення особистісної позиції щодо необхідності постійного використання інноваційних педагогічних технологій на практиці;

• технологізованість у формуванні компетентності студентів щодо розроблення й використання інноваційних педагогічних технологій;

• результативність підготовки студентів до використання інноваційних педагогічних технологій та її оцінювання.

Перехід до підготовки фахівців згідно зі стандартом, на відміну від традиційних підходів, потребує нового стилю організації навчально-виробничого процесу та його науково-методичного забезпечення. Отже, у підготовці педагога професійно-технічної школи необхідно подолати суперечності між принциповою необхідністю системи сучасного науково-методичного забезпечення і наявністю розрізнених, неузгоджених компонентів такого забезпечення.

Науково-методичне забезпечення підготовки педагога професійно-технічної школи вимагає подальшого переходу з системи забезпечення у систему інформаційно-технічного, методичного і наукового супроводу, який передбачає розроблення навчально-програмних матеріалів, орієнтованих на індивідуалізацію навчання. При цьому змінюється роль педагога професійного навчання (викладача і майстра професійного навчання) − замість виконання функції як головного джерела знань він стає організатором, який допомагає учню (студенту, слухачу) здобувати знання, набувати інші компетентності з різних джерел інформації. Педагог нового типу повинен мати не тільки добрі професійні знання, а й високу інформаційну та комунікаційну культуру, здатність до підвищення мотивації інноваційної діяльності студентів.

Система професійно-педагогічної освіти має передбачати підготовку фахівців, які відзначатимуться: висококваліфікованими професійними вміннями і навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях певної галузі виробництва; високим рівнем педагогічної компетентності, що ґрунтується на новітніх досягненнях психолого-педагогічних наук, критичному мисленні, здатності застосовувати інноваційні методики на практиці, запроваджувати цінності демократичної, правової держави.

Назріла необхідність нових концептуальних підходів до підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічної школи, основними передумовами яких є сучасні процеси освітньої реформи, визначення нових підходів у функціонуванні системи професійно-педагогічної освіти, враховуючи міжнародний досвід, інтеграцію України у Європейське співтовариство.

Очікувані результати в короткостроковій перспективі

Реалізація науково обґрунтованої концепції розвитку професійно-педагогічної освіти сприятиме усуненню суперечностей (і відповідних проблем), що негативно позначаються на кінцевому результаті підготовки педагогів професійно-технічної школи, зокрема:

• між високим рівнем суспільних вимог до модернізації професійно-технічної освіти в умовах швидкоплинних глобалізаційних, інтеграційних й інших процесів і недосконалою системою підготовки викладачів нової генерації;

• між необхідністю випереджувального підходу до підготовки педагогічного персоналу та недостатнім теоретичним обґрунтуванням нових його концептуальних засад;

• між потребами оновлення змісту професійно-педагогічної освіти, його відбору і структурування з урахуванням вимог ринку праці до підготовки кваліфікованих робітників та застарілою програмно-методичною і нормативно-правовою базами;

• між зростанням ролі психолого-педагогічного компонента у змісті навчання та недооціненням вагомості цього компонента керівниками органів державної влади на загальнодержавному, регіональному рівнях та рівні навчального закладу;

• між високим інформаційно-технологічним розвитком суспільства, необхідністю інноваційних технологій і невідповідністю навчальних планів і програм у процесі підготовки та підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічної школи.

З урахуванням багатоаспектності функцій і завдань професійно-педагогічної освіти, що реалізуються відповідними навчальними закладами, буде сформована цілісна система підготовки, підвищення кваліфікації і перепідготовки педагогічних працівників для професійно-технічної школи, здатна (системно) до постійного оновлення напрямів, змісту і форм навчання згідно з потребами економічного і соціального розвитку України, становлення демократичного суспільства на основі впровадження результатів сучасних наукових досліджень, широкого використання вітчизняного й зарубіжного досвіду у сфері професійно-педагогічної освіти, розроблення адекватної нормативно-правової бази та вдосконалення існуючої, упорядкування й оптимізації мережі навчальних закладів професійно-педагогічної освіти.

Створення мережі спеціалізованих вищих професійно-педагогічних навчальних закладів забезпечить підготовку викладачів, майстрів виробничого навчання і педагогів професійного навчання за галузями виробництва і сферами діяльності, а також уможливить подальше професійне вдосконалення, підвищення кваліфікації педагогічного персоналу для професійно-технічної школи.

Що стосується підготовки педагогічних кадрів для освіти дорослих, то основна проблема полягає у невизначеності статусу цієї освітньої ланки в системі формальної (основної), неформальної (додаткової) та інформальної (неофіційної, спорадичної) освіти. Відтак виробленню й реалізації концепції підготовки педагогічного персоналу для освіти дорослих має передувати нормативно-правове визначення цієї ланки освіти, скажімо, шляхом розроблення й прийняття Закону України “Про освіту дорослих”.