- •Лекція 1 Інформаційно – аналітична діяльність в структурі інформаційної діяльності
- •1.1 Інформаційна діяльність
- •1.2 Аналітична діяльність
- •Інформаційно-аналітична діяльность, її завдання у підготовці інформаційних аналітиків
- •Лекція 2 Наукова обробка документів. Аналітичні документи
- •2.1 Наукова обробка документів як складова інформаційної діяльності
- •2.2 Інформаційний продукт (продукція) як результат інформаційної діяльності
- •2.3 Основні види інформаційних документів: загальна характеристика
- •2.4 Загальна методика створення інформаційного документа
- •2.5 Види і різновиди вторинних документів. Часткова методика їх створення
- •Лекція 3 Науково – технічна сфера
- •3.1 Економічні і політичні аспекти розвитку
- •3.2 Науково-технічна діяльність у сша та інших країнах
- •3.3 Науково-технічна діяльність в інших країнах
- •3.4 Науково-технічна сфера в Україні
- •3.5 Загальні аспекти розвитку нті
- •Лекція 4 Наукова природа інформаційно – аналітичної діяльності. Методика інформаційно-аналітичних досліджень
- •4.1 Специфіка інформаційно - аналітичних досліджень
- •4.2 Вимоги і послідовність інформаційно-аналітичного дослідження
- •4.3 Загальнонаукові методи в процесах іад
- •Лекція 5 Інформаційно- аналітична діяльність у сфері управління
- •5.1 Управління. Етапи роботи з документами при управлінському рішенні
- •5.2 Інформаційна аналітика, як складова управління
- •5.3 Основні функції управління
- •5.4 Кроки для здійснення подачі інформації керівнику
- •Лекція 6 Інформаційно-аналітичне забезпечення регіонального управління
- •6.1 Регіональна інформатизація як проблема
- •6.2 Функції та технології діяльності інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня
- •6.3 Основні принципи проектування та розвитку інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня.
- •6.4 Бази і банки даних аналітичних служб.
- •Лекція 7 Актуальні проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Аналітична та експертна діяльність консультативних фірм
- •7.1 Загальні теоретичні передумови прийняття рішення в управлінській діяльності
- •7.3 Світобачення та морально-аналітичні аспекти аналітичної роботи
- •Інформаційно-аналітичні служби
- •Лекція 8 про структурування інформації в інформаційно-аналітичних системах
- •8.1 Загальні теоретичні передумови інформаційно-аналітичної роботи
- •8.2 Структурування інформації в інформаційно-аналітичних системах
- •8.3 Аналітичні системи
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаних джерел
5.2 Інформаційна аналітика, як складова управління
В оптимальному управлінні через процес прийняття рішення функціонує система накопичення, переробки і синтезу інформації. Інформація і управління функціонують у тісному взаємодоповнюючому зв’язку, таким чином працює коло: інформація з аналітикою і рішенням в управлінні, а далі – знову інформація і нова аналітика і т. д.
Існує 2 рівні інформаційно - аналітичного забезпечення управління:
– зовнішній( аферентний синтез)- це взаємодія системи з зовнішнім середовищем і прийняття рішення.
– внутрішній ( еферентний синтез) – це збирання й аналіз інформації, яка в результаті зворотнього зв’язку надходить до центру правління з метою підлаштування системи управління під головну мету
Система інформаційного забезпечення управління ефективно функціонує за таких умов:
спеціальна підготовка спеціалістів широкого профілю, які добре обізнані з відповідною тематикою і завданнями, які стоять перед організацією;
чітке визначення методів, форм і видів інформаційного обслуговування для забезпечення його оперативності і компактності.
Інформація в умовах інформаційного управління змінює свою сутність і вплив на роботу організації. Інформація дає можливість здійснювати більш раціональний і ефективний розподіл обов’язків з управління і контролю над діяльністю фірми та бізнесових структур.
Інформаційне забезпечення управління і бізнесу включає:
- пошук і оцінку ідей, гіпотез, рішень;
- виявлення і опис проблем, тенденцій, альтернатив, конфліктних і надзвичайних ситуацій;
- багатокритеріальний аналіз даних і оцінка складних об'єктів;
- інформаційне моделювання проблем і вибір методів їх вирішення;
- формування системи критеріїв і оцінок, інформаційна експертиза планів, програм, наукових і конструкторських досліджень, проектних робіт;
оцінка і впровадження науково-технічних досягнень і передового досвіду конкуруючих організацій;
збирання і аналіз даних про партнерів і конкурентів;
визначення поведінки в конкурентній боротьбі, конфліктах.
Інформація та інформаційно-аналітичний супровід сприяє досягненню найкращого результату за мінімальних ресурсних, фінансових і організаційних витрат.
5.3 Основні функції управління
Ефективність діяльності в будь-якій сфері залежить від системи управління. Перед тим, як досліджувати зв'язок між інформацією, аналізом і управлінням у конкретній предметній сфері, доцільно розглянути окремі складові управління в загальному вигляді. На думку фахівців " Криза економіки України – це в значній мірі криза управління".
У загальному розумінні управління – це організація і координація дій щодо використання ресурсів і енергії, а також організація таких взаємовідносин між членами команди в трудовому процесі, які сприяють досягненню мети. Управління – необхідний і специфічний бік діяльності організації. Відома фраза " кадри вирішують все" тісно пов’язана з організацією системи управління не взагалі, а у взаємодії та через призму застосування інформації. Ефективність управління залежить, у першу чергу, від кадрів, організаційно- управлінської структури, стиля керівництва і наявності лідера – керівника.
Управління є особливим і дуже відповідальним різновидом трудового процесу. Від нього в значній мірі залежить результат праці інших людей, які включені у трудовий цикл. Здійснення функцій управління відбувається на основі використання спеціальної системи методів і принципів управління.
Цілі управління досягаються в результаті здійснення декількох функцій. В управлінні можна виділити як загальні, так і специфічні його функції.
До першої групи функцій управління можна віднести цілеспрямованість. Правління завжди є цілеспрямованим. Вибір і формування цілей обов’язків елемент будь-якого управління. Етапи організації процесів управління включають у себе такі обов’язкові стадії, як формування цілі з оцінкою ризику прогнозування можливих результатів досягнення цілі, прийняття рішення, планування циклів управління. Кінцевим об’єктом спрямування процесу управління є люди, комплекс їхніх інтересів.
Другою важливою функцією управління є мотивація трудової діяльності. Цей бік управління можна називати мотиваційною характеристикою, надається акцент на внутрішній зміст мотивів, якими керуються люди в процесі виробничої діяльності. В умовах інтелектуального управління мотиваційний принцип реалізується також через само мотивацію.
Третя функція – функція керування, яка об’єднує всі функції управління в єдине ціле.
Четверта функція – це прийняття рішення. Прийняття рішення – це основний і головний крок в управлінні, з яким пов’язані 4 основні класичні стадії управління, а саме:
процес планування під сформовану мету;
організація поетапного виконання спланованого трудового процесу;
інформаційно-аналітичний супровід трудового процесу;
стадія контролю.
Процес прийняття рішення та 4-и основні стадії управління тісно пов’язані з інформацією. Тому слід і процес інформаційної аналітики віднести до основних стадій управління. Інформація була і залишається об’єднуючим елементом нового в управлінні. Кількість інформації зростає, тому в інформаційній аналітиці потрібно застосовувати сучасні інформаційні технології, які не тільки забезпечують інформацією керівника, а ще й стимулюють розвиток колективної творчої думки людей. Інформаційні технології стають обов’язковим елементом управління і функціонування трудового колективу. На відміну від більшості видів діяльності, орієнтованих на результат, інформаційна аналітика спрямована не на окрему стадію процесу, а на процес у цілому. Вона може бути одночасно централізованою та децентралізованою.
На першому місці у процесі управління має бути діалектична єдність можливостей нової техніки і людини. Крім обробленої інформації, керівникові треба мати розвинену інтуїцію, досвід, професійну майстерність, які досягаються за рахунок великої праці, творчих здібностей і знань. Життя вимагає від керівника – організатора процесу управління додаткових специфічних особливостей. До таких особливостей управління можна віднести функцію:
"концентрацію енергії", іншими словами – створення атмосфери захопленості. Керівники – лідери мають генерувати набагато більше енергії (зокрема, розумової) в порівнянні з тим, що вони споживають. Таке управління є ефективним, оскільки колектив енергетично збагачується. У таких умовах люди працюють з великою віддачею.
перехід до інтелектуального управління, до "групового управління" – друга специфічна функція управління. Сучасні компанії вже зрозуміли, що, якщо орієнтуватися тільки на керівництво, то вижити в умовах жорстокої конкурентної боротьби, важко. Такі оєднання включають членів команди в процес управління і пояснюється це тим, що знання зосереджуються не за службовою ієрархією, а за внеском у рішення загальних проблем, і їм не притаманні ні початкова перевага, ні неповноцінність. У цьому виявляється інтелектуальне управління, яке базується на колективному професіоналізмі.
роль документів у системі управління. Документ в управлінні відіграє велику роль. Документ – це носій як розпорядчої, так і будь-якої іншої інформації (лист, звіт, заява…). В умовах інформаційної революції може скластись враження, що документ, по-іншому – написане слово стало мати менше значення, але це не так,. Темп життя зростає, кількість документів збільшується, інспекторських органів стає теж більше, і тому значення документів теж зростає. Документ починає виконувати не лише розпорядчу функцію, але й захисну.