6.2 Функції та технології діяльності інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня

Спеціалісти-аналітики і системні проектувальники розходяться у поглядах про склад функцій, які характерні для сучасних аналітичних служб, необхідних баз і банків даних, а також про потреби аналітичного та експертного інструментарію.

Достатньо велика кількість практиків розуміють аналітичну діяльність як інформаційну діяльність, яка властива інформаційним бюро при регіональних адміністраціях і бібліотеках, інформаційним центрам політичної орієнтації, довідковим бюро, групам статистичних досліджень, редакторським підрозділам. Сюди ж багато хто з аналітиків відносять і науково-технічну діяльність, характерну для мережі центрів науково-технічної інформації, включаючи і територіальні, які поки що пасивно беруть участь у вирішенні проблем створення регіонального рівня.

Інша частина аналітиків вважає одним із основних напрямків аналітичної діяльності – експертизу, включаючи організацію і особливості процедури її проведення, а також попередню підготовку експертів і процес оцінки результатів експертизи із використанням формальних методів.

Функції:

• традиційно, до аналітичної роботи відносяться: підготовка докладів, аналітичних оглядів, ситуаційних довідок і записок, розробка різних програм розвитку, прогнозів короткочасної, середньої та далекої перспективи, виявлення та інформаційно-аналітичний супровід проблем, а також їх рішення. Особливе місце тут займають аналіз і вирішення конфліктних ситуацій, судових процедур, удосконалення технологій підготовки управлінських рішень;

• частково до аналітичних відносяться референтські функції: підготовка і проведення переговорів і подібних заходів. Існують регіональні аналітичні управління, без затвердження яких не виходять основні документи регіональних адміністрацій;

• до аналітичної роботи можна віднести функціонування достатньо поширеного у середовищі адміністраторів "інституту радників" (штатних, нештатних, суспільних);

• частина спеціалістів у сфері управління відносять до інформаційно-аналітичної діяльності експертне чи довідкове обслуговування багато чисельних комісій, сесій, зборів, конференцій, симпозіумів, зустрічей, виставок, організацію і проведення передвиборних кампаній і прогноз їх результативності, а також взаємозв’язок з політичними і суспільними рухами, партіями, групами;

• робота з населенням: розгляд листів та скарг, обробка матеріалів преси з різних питань: політичних, економічних, соціальних, фінансових;

• особливе місце займає інформаційно-аналітичний моніторинг і супровід так званої "оперативної адміністративної діяльності", в окремих випадках займає 60-70 % робочого часу;

6.3 Основні принципи проектування та розвитку інформаційно-аналітичних служб регіонального рівня.

Принципи, які повинен знати та керуватись у роботі інформаційний аналітик-початківець:

1. Принцип "золотого розтину"- полягає у тому, щоб починаючі аналітики під час вибору функцій орієнтувались на поточні проблеми регіону, не намагаючись охопити відразу всі питання.

2. Принцип поступового розвитку аналітичної служби зводиться до того, щоб керівник такої сфери не поспішав витрачати значні фінансові ресурси на автоматизацію інформаційно аналітичних технологій, а враховував можливості існуючої в регіоні програми інформатизації управлінської праці, оскільки витрати на автоматизацію окремих етапів роботи аналітичної діяльності можуть перевищувати 30-40 млн. доларів. Треба прагнути до зниження витрат шляхом встановлення неформальних каналів чи обміну інформаційними продуктами з багато чисельними партнерами на регіональному рівні.

3. Принцип "вічного всеобуча" полягає в тому, що аналітик повинен постійно підвищувати власну кваліфікацію, оскільки життя потребує від управлінців володіння новими поняттями ринкової економіки.

4. Принцип дружелюбства і необхідності формування мережі аналітиків і експертів з аналізу, які працюють на суспільних началах. Таких спеціалістів слід шукати серед представників університетської та наукової сфери – центрах НТІ, НТБ, а також суспільних організаціях міста та регіону.

5. Досвідченим аналітикам потрібно створювати відповідні умови праці та оплату, щоб вони не переходили у комерційні структури.

6. Принцип "напрацювання на авторитет" вказує на результативність діяльності аналітичної служби, тобто відповідає на запитання: "Які конкретно справи аналітичної служби протягом минулого дня (місяця, року) сприяли вирішенню поточних проблем міста, регіону? "

7. Принцип психологічної стабільності і впевненості розвитку аналітичної служби. Аналітична служба повинна передбачити ті проблеми, які можуть виникнути в адміністрації під час управління регіоном і підготувати варіанти їх рішення заздалегідь.

Крім названих принципів, необхідно використовувати окремі принципи проектування автоматизованих систем, які ми розглянемо у наступному підрозділі.