Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПРАКТИЧНА 1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
14.11.2019
Размер:
34.01 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Хмельницький національний університет

Кафедра теорії і методики трудового та професійного навчання

Практична робота № 1

«ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ВИХОВАНОСТІ УЧНІВ»

Виконав: ст. гр. ПОа-09-1

Семенюк В.М.

Перевірив:викладач

Андрощук І.П.

Хмельницький

2012

ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ ВИХОВАНОСТІ УЧНІВ

Мета: укомплектування діагностичного інструментарію для визначення рівня вихованості учнів 5-9 класів.

Форма звітності: комплекс анкет та тестів для вивчення класного колективу учнів, діагностики рівня їх вихованості, складена характеристика на клас та окремого його учня.

Порядок виконання роботи

  1. Проаналізувати різні методи вивчення індивідуальних характеристик учнів, рівня їх вихованості.

  2. Проаналізувати існуючі методи вивчення індивідуальних характеристик учнів, рівня їх вихованості залежно від завдань діагностування. Результати оформити у вигляді таблиці 1.1.

  3. Підібрати діагностичний інструментарій для визначеного колективу з метою їх вивчення.

  4. Провести визначення рівня вихованості учнівського колективу (додаток А).

  5. Написати характеристику на класний колектив та окремого його учня, використовуючи одну з поданих в додатках Б, В, Д програму або схему.

Завдання1.

Вихованість – це інтегрований показник сформованого відношення учня до навчання, людей, суспільства, до себе. Вихованість передбачає культуру поведінки, етикет, культуру спілкування. Оцінка результатів виховання через якості особистості є визнанням того, що творчий розвиток учня неможливий без відповідних особистісних якостей. Власне, у шкільні роки інтенсивно формується особистість, тому вивчення і аналіз рівня вихованості дає змогу: визначити мету виховної роботи через формування і розвиток тих чи інших якостей; диференційовано підійти до учнів з різним рівнем вихованості для формування стійкої особистісної позиції.

Цінний матеріал про рівень вихованості учнів дає використання таких методів і форм педагогічної діяльності, як твори, анкети, незакінчені речення, експериментальні ситуації, рольові ігри, співбесіди, бесіди, узагальнення незалежних характеристик, ситуації вільного вибору, аналіз результатів діяльності тощо.

У творах учнів відображається загальний рівень розвитку, начитаність, спостережливість. Аналіз творів дозволяє вихователеві краще вивчити інтереси та нахили учнів, їх ідеали, бажання.

Орієнтовні теми творів для учнів: "Мій вільний час", "Мій товариш", "Моя улюблена книга"; для учнів старших класів: "Ким я хочу бути?", "Найщасливіший день у моєму житті", "Мій улюблений герой", "Чи можу я розраховувати на колектив класу?" тощо.

Об'єм творів довільний, а термін підготовки – не менше двох тижнів.

Анкети використовуються для виявлення рівня розуміння різних моральних якостей, наявності в класі дружніх стосунків взаємодопомоги; ставлення учнів до громадських обов'язків тощо.

Методика незакінчених речень використовується для характеристики духовної культури особистості. Якщо при закінченні речень присутня орієнтація на "іншу людину", то мотивація носить гуманний характер. Якщо ж мотиваційна сфера виключає наявність "іншої людини", то це свідчить про бажання усамітнитися у світі свого "Я". Наприклад: "якщо в мене гарний настрій, то я..."; "якщо моє розв'язання задачі використав однокласник, то я..."; "якщо мене образив учитель, то я...".

Експериментальні ситуації дають можливість порівняти уявлення про рівень вихованості учнів не за словами, а за конкретними діями. Об'єктивність даного методу зумовлюється тим, що одні й ті ж якості особистості можуть по-різному проявлятись у дітей у різних життєвих ситуаціях.

Експериментальні ситуації створюються вчителем з метою виявлення почуття колективізму, взаємодопомоги, допомоги молодшим і старшим, критики й самокритики тощо. Об'єктивність інформації залежить від мети та чітко продуманої системи спостереження за учнями.

Рольова гра дає можливість учням вільно імпровізувати в заданій ситуації, виступаючи у конкретній ролі. Мета рольової гри, як методу – діагностика характеру міжособистісних відносин, діагностика їх розвитку і ступінь впливу на особистість.

Учень, беручи на себе певну роль, вчиться бачити й розуміти почуття інших людей. З допомогою виниклої при цьому емпатії учасники гри легко вступають у контакт один з одним, а педагог має можливість проектувати свої подальші дії, і враховуючи знання про характер і особливості міжособистісних стосунків дітей.

Співбесіди дозволяють з'ясувати мотиви поведінки, інтереси та нахили учня. При підготовці до співбесіди необхідно: сформулювати мету; скласти перелік орієнтовних питань до учня; визначити час і місце проведення співбесіди.

Співбесіди ні. в якому разі не повинні мати (носити) характеру допиту. Наприклад, не завжди доцільно запитувати учня: '"З ким ти проводиш свій вільний час?" Варто розповісти учневі, що вільний час можна проводити індивідуально, у групі товаришів, разом із батьками, з іншими дорослими. Тільки згодом вихователь допомагає учневі знайти (виробити) правильну лінію поведінки.

Бесіди з учителями, активом класу, батьками дають взаємодоповнюючу інформацію про індивідуальні особливості та характер учня, його участь у житті колективу класу, школи.

При проведенні таких бесід доцільно: завчасно визначити коло питань, як цікавлять вихователя; абстрагуватись від випадкових дрібниць у поведінці учня залучити актив до вивчення й оцінки поведінки учнів; здійснювати виховуючий вплив не тільки на дітей, а й на їх батьків.

На основі бесід з учителями, батьками, товаришами та активом вихователь складає незалежні характеристики. Узагальнення незалежних характеристик дає можливість оцінити поведінку учня в різних аспектах його життя і діяльності, на різних етапах розвитку.

Ситуації вільного вибору дозволяють вияснити характер внутріколективних зв'язків, рівень згуртованості колективу та комунікативності окремих учнів. Подібний із соціометрією. Це дає можливість компонувати групи для оцінки діяльності з урахування взаємовідносин у класі, проводити цілеспрямовану індивідуальну роботу з учнями.

Учням пропонується зробити три вибори. Перший – основний. Наприклад, написати на листі паперу прізвище того, з ким би учень пішов у туристичний похід на дискотеку, хотів би сидіти за однією партою. Учні називають прізвища тих, з ким вони дружать та кого поважають. Другий і третій вибір пропонується в том випадку, якщо перший з якихось причин був неможливий.

Запорукою підвищення ефективності виховної роботи з учнями є систематичний облік її результатів.

Педагогічно доцільною та індивідуалізованою формою обліку результатів виховної роботи є педагогічний щоденник.

Завдання 2.

Таблиця 1.1 – Характеристика методів вивчення індивідуальних особливостей учнів

№ пор.

Назва методу

Завдання, які дозволяє вирішити

Особливості використання

1

2

3

4

1

Анкета

Рівень розуміння різних моральних якостей, наявності в класі дружніх стосунків взаємодопомоги.

Використовується для виявлення рівня розуміння різних моральних якостей, наявності в класі дружніх стосунків взаємодопомоги; ставлення учнів до громадських обов'язків тощо.

2

Твір

Відображається загальний рівень розвитку, начитаність, спостережливість. Аналіз творів дозволяє вихователеві краще вивчити інтереси та нахили учнів, їх ідеали, бажання.

Використовується для виявлення рівня розуміння різних моральних якостей, наявності в класі дружніх стосунків взаємодопомоги; ставлення учнів до громадських обов'язків тощо.

3

Рольова гра

Діагностика характеру міжособистісних відносин, діагностика їх розвитку і ступінь впливу на особистість.

Дає можливість учням вільно імпровізувати в заданій ситуації, виступаючи у конкретній ролі.

Використовується для визначення міжособистісних відносин у класі.

4

Експерементальна

ситуація

Дає можливість порівняти уявлення про рівень вихованості учнів не за словами, а за конкретними діями.

Використовується для рівня вихованості учнів

5

Ситуація вільного вибору

Дозволяє вияснити характер внутріколективних зв'язків, рівень згуртованості колективу та комунікативності окремих учнів.

Використовується для визначення згуртованості колективу.

6

Співбесіда

Дозволяє з'ясувати мотиви поведінки, інтереси та нахили учня.

Використовується для з’ясування інтересів учня.

7.

Бесіда

Дає взаємодоповнюючу інформацію про індивідуальні особливості та характер учня.

Використовуються для здійснення виховного впливу на дітей.

Завдання 3.

Для визначеного колективу з метою їх вивчення я підібрав такий інструментарій як визначення темпераменту за допомогою те тестування. (Результати подані у додатку у таблиці1.2)