Контрольні питання До занять 4 – 5
1 Що таке тепловий насос? Призначення теплових насосів (ТН)
2 Приведіть принципову схему теплонасосної| установки (ТНУ) і дайте короткий опис.
3 Що таке коефіцієнт перетворення (трансформації тепла) теплового насоса і як він визначається?
4 Сфера застосування ТНУ. У яких випадках доцільно застосовувати тепловий насос для опалювання будівель?
5 Які переваги має тепловий насос в порівнянні з безпосереднім використанням електроенергії для опалювання?
6 ТНУ для використання тепла довкілля (атмосферного повітря). Переваги і недоліки|нестачі|.
7 ТНУ для використання тепла довкілля (морської і річкової води). Переваги і недоліки|нестачі|.
8 ТНУ для використання тепла низькотемпературних відходів промислових виробництв.
9 ТНУ для використання тепла твердої породи (землі, шлакових відвалів, териконів і так далі).
10 Використання ТНУ для опалювання і гарячого водопостачання.
11 Використання ТНУ для хладопостачання| і кондиціонувань повітря.
12 Основи розрахунку елементів ТНУ.
Заняття 6 – 8
На шостому, сьомому та восьмому заняттях вирішуються|розв'язуються| завдання|задачі| по розділу «Магнітогазодинамічні (магнітогідродинамічні) установки». До цих занять необхідно пропрацювати і знати наступні|слідуючі| питання: теплові схеми; конструкції і принцип роботи установок з|із| МГД генераторами; види теплоносіїв, використовуваних в МГДГ і вимогах, що пред'являються до них; коефіцієнти корисної дії і конструктивні характеристики МГДГ; схеми, що розробляються, і типи МГДГ і МГДУ, коротка їх характеристика; МГД установки, що працюють по замкнутому циклу; рідиннометалеві|рідкометалеві| МГДУ і МГДГ з|із| твердим теплоносієм.
При розрахунку камери згорання|згоряти| МГДУ використовуються відомі розрахункові формули, які відомі з|із| курсів «Промислова вогнетехніка|» і «Котельні і турбінні установки».
При розрахунку регенеративного (рекуперативного) повітрянагрівача| МГДУ можна використовувати розрахункові рівняння з|із| курсу «Промвогнетехніка».
При розрахунку елементів теплосилового циклу використовуються відомі рівняння з|із| курсів «Котельні і турбінні установки» і «Теплоенергопостачання».
Коефіцієнт корисної дії (ККД) і довжину МГДГ можна оцінити за допомогою рівнянь магнітної газодинаміки [1]
Рівняння енергії
. (20)
Рівняння імпульсу
. (21)
Рівняння нерозривності
ω ∙ F ∙ ρ = const|. (22)
де Р, ρ і ω – тиск|тиснення|, щільність і швидкість газу відповідно;
Е і В – напруженість електричного поля і магнітна індукція;
F – поперечний перетин горловини сопла;
і – питома ентальпія (на одиницю маси газу);
j – щільність струму|току|.
Робота, що витрачається на проштовхування газу через магнітне поле, рівна [1]
. (23)
Рівняння (20) характеризує величину тієї частини|частки| ентальпії, яка переходить в електроенергію. Тоді електричний КПД МГДГ рівний
, (24)
де ηе – показує ту частину електричної енергії, яка сприймається навантаженням, останнє виділяється у вигляді теплоти джоуля усередині МГДГ, що веде до зростання ентропії і зменшення використання теплоперепаду в каналі і перепаду тисків. Тому ηе визначає величину внутрішнього адіабатного ККД МГДГ.
При ω = const| (постійність|незмінність| швидкості) і теплопередачі| через стінки справедливе співвідношення
, (25)
де і1 і Р1 – відповідно ентальпія і тиск газу при вході в генератор;
і2 і Р2 – відповідно ентальпія і тиск газу на виході з нього.
Без врахування інших втрат вираження|вираз| внутрішнього ККД генератора визначається по формулі
, (26)
де k – показник адіабати.
Приймаючи ω, В, ηе і σ постійними, можна отримати формулу для визначення МГД – генератора [1].
. (27)