- •Модуль I. Основи загальної екології та її аналіз
- •Тема 1. Предмет екологічної економіки, методи і завдання Методичні рекомендації
- •1.1. Методичні поради до вивчення теми „Предмет екологічної економіки, методи і завдання” Перелік питань
- •Основні визначення і поняття сучасної екології, її головні завдання
- •2. Структура сучасної екології та її взаємозв'язок з іншими науками
- •Основні закони і принципи екології, її методологічні особливості
- •Термінологічний словник
- •Тема 2. Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля Методологічні рекомендації
- •2.1. Методичні поради до вивчення теми „Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля” Перелік питань
- •2.1 Становлення біосфери та її характеристика
- •2.2. Жива речовина
- •2.3. Екологічні фактори середовища
- •2.4. Екосистеми
- •2.5. Сутність та класифікація природних факторів і антропогенних проблем довкілля
- •Термінологічний словник
- •Завдання для самостійної роботи теми „Теоретичні аспекти екології. Сутність природних факторів і антропогенних проблем довкілля” Питання для самостійного вивчення
- •Теми рефератів
- •Тема 3. Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •Класифікація процесів впливу на природу
- •Характеристика процесів порушення природи
- •III. Вплив на людину і біоту.
- •IV.Вплив на глобальну екосистему Землі.
- •3. Антропогенні проблеми довкілля
- •Використання природних ресурсів
- •Забруднення
- •3.3. Порушення грунтів
- •Трансформація рельєфу
- •3.7. Вплив на людину
- •Вплив на глобальну екосистему Землі
- •Аналіз галузевих аспектів екології
- •Термінологічний словник
- •3.1. Завдання для індивідуальної роботи з теми „Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології”
- •3.2. Завдання для самостійної роботи з теми „Антропогенні проблемим довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології” Питання для самостійного вивчення
- •Завдання для практичної самостійної роботи
- •Тема 4. Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях Методичні рекомендації
- •4.1. Методичні поради до вивчення теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях” Перелік питань
- •Екологічний моніторинг, його сутність і види
- •2. Основи екологічного нормування якості навколишнього середовища
- •3. Екологічний контроль стану довкілля
- •Термінологічний словник
- •Завдання для практичних занять з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання
- •Завдання для індивідуальної роботи з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях”
- •Завдання для самостійної роботи з теми „Спостереження і контроль стану довкілля на мікро- і макрорівнях”
- •Домашнє завдання
- •Тема 5. Методи оцінки еколого-економічних збитків Методичні рекомендації
- •Методичні поради до вивчення теми “Методи оцінки еколого-економічних збитків” Перелік питань
- •1. Сутність і розрахунки еколого-економічного збитку
- •Фактори формування збитку і методи його оцінки
- •Визначення екологічної ціни товарів і послуг
- •4. Визначення показників екологічних втрат і екологічної ціни в Україні
- •Термінологічний словник
- •3.2. Завдання для практичних занять з теми „Методи оцінки еколого- економічних збитків ”
- •1. Визначення еколого-економічного збитку від діяльності промисловості на мікро- і макрорівнях
- •Задача 1
- •Задача 2
- •Визначення факторів збитку природному середовищу та визначення методів їх оцінки Умова завдання
- •3. Визначення екологічної ціни товарів і послуг в Україні Умова завдання
- •4. Визначення екологічних витрат і формування екологічної ціни у сфері діяльності народного господарства в Україні Умова завдання
- •5.4. Завдання для самостійної роботи за темою «Методи оцінки еколого-економічних збитків»
- •Питання для самостійної роботи
- •Домашнє завдання
- •Тема 6. Екологічний облік та аудит на підприємствах Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •1. Загальні вимоги до системи екологічного обліку на підприємстві
- •2. Екологічний облік і реформування традиційної системи обліку на підприємстві
- •3. Екологічний аудит і міжнародні стандарти
- •Термінологічний словник
- •Домашнє завдання
- •Тема 7. Екологічна експертиза Методичні рекомендації
- •7.1. Методичні поради до вивчення теми „Екологічна експертиза” Перелік питань
- •Сутність екологічної експертизи та її об’єкти
- •Форми екологічної експертизи
- •3. Оцінка впливу на навколишнє середовище
- •Домашнє завдання
- •Завдання для самостійної роботи з теми «Екологічна експертиза» Питання для самостійного вивчення
- •Контрольна робота за модулем I
- •Варант 6
- •Модуль II Еколого-економічний механізм раціонального природокористування
- •Тема 8. Економічний механізм раціонального природокористування Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •Економічний механізм і еколого-економічні інструменти, принципи формування і механізми дії
- •2. Форми еколого-економічних інструментів
- •3.Ринкові механізми регулювання природокористування
- •4. Ефективність економічного механізму екологічного регулювання
- •5. Система фінансування природоохоронної діяльності в Україні
- •1. Державний бюджет.
- •2. Місцеві бюджети.
- •3. Фонди охорони навколишнього природного середовища.
- •4. Власні кошти підприємств
- •5. Інші джерела.
- •Матеріали для самостійного вивчення
- •Термінологічний словник
- •8.2. Завдання для практичних занять з теми „Економічний механізм раціонального природокористування” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання 8.2.1.
- •Методичні рекомендації
- •Завдання 8.2.2.
- •Методичні рекомендації
- •8.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Економічний механізм раціонального природокористування”.
- •Тема 9. Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів Методичні рекомендації
- •9.1. Методичні поради до теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Перелік питань
- •1. Склад і будова атмосферного повітря. Основні джерела забруднення повітря. Відшкодування збитків природному середовищу від забруднення.
- •2. Забруднення атмосферного повітря
- •2. Улаштування для пило- і газоочищення
- •3. Водні ресурси України.Вода її стан і роль у природі
- •4. Методи очищення води від забруднення
- •Термінологічний словник
- •9.2. Завдання для практичних занять з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Питання для вивчення і обговорення
- •Виконання практичних завдань Завдання 9.2.1
- •Завдання 9.2.2
- •9.3. Завдання для індивідуальної роботи з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони атмосферного повітря і водних ресурсів” Завдання 9.3.1
- •Завдання 9.3.2
- •Питання для самостійного вивчення
- •Завдання 9.4.1
- •Завдання 9.4.2
- •Тема 10. Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних та біологічних ресурсів Методичні рекомендації
- •Перелік питань
- •1. Еколого-економічні проблеми використання земельних ресурсів
- •1.1. Оцінка стану земельних ресурсів
- •1.2. Екологічні проблеми сільського господарства
- •1.3. Екологічне забруднення грунтів
- •1.4. Земельна рента
- •1.5. Оцінка земельних ресурсів і плата за землю
- •2. Еколого-економічні проблеми використання біологічних ресурсів
- •3. Еколого-економічні проблеми використання мінеральних ресурсів
- •Термінологічний словник
- •10.2 Завдання для практичних занять з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних і біологічних ресурсів” Питання для вивчення і обговорення
- •Завдання 10.2.1
- •Завдання 10.2.2
- •Завдання 10.2.3
- •Завдання 10.2.4
- •Завдання 10.2.5
- •Завдання 10.2.6
- •Домашнє завдання
- •10.3 Завдання для самостійної роботи з теми „Еколого-економічні проблеми використання і охорони земельних мінеральних і біологічних ресурсів” Питання для самостійного вивчення
- •Завдання 10.3
- •Тема 11. Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг Методичні рекомендації
- •11.1. Методичні поради до теми „Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг” Перелік питань
- •Державне управління природокористуванням в Україні
- •2. Екологічний менеджмент на підприємстві. Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві
- •11.3. Екологічний маркетинг на підприємстві. Впровадження екологічного маркетингу на підприємствах
- •11.3.1. Концепція екологічного маркетингу
- •11.3.2. Екологічні потреби
- •11.3.3. Екологічні товари
- •11.3.4. Стимулювання екологічного попиту
- •11.2 Матеріали для самостійного вивчення за темою «Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг»
- •Термінологічний словник
- •11.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Екологічний менеджмент та екологічний маркетинг”
- •Домашнє завдання
- •Тема 12. Торговельні механізми національного екологічного захисту Методичні рекомендації
- •12.1. Методичні поради до теми „Торговельні механізми національного екологічного захисту” Перелік питань
- •Торгівля як інструмент екологічного захисту
- •2. Зміст, функції та форми торговельних операцій в контексті екологічної безпеки
- •3. Формування торговельних механізмів екологічного захисту
- •12.2 Матеріали для самостійного вивчення за темою „Торговельні механізми національного екологічного захисту”
- •Термінологічний словник
- •Домашнє завдання
- •12.2. Завдання для самостійної роботи з теми «Торговельні механізми національного екологічного захисту»
- •Тема 13 „ Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки” Методичні рекомендації
- •13.1. Методичні поради до теми „ Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки” Перелік питань
- •1. Соціально-економічні передумови екологізації науково-технічного прогресу
- •2. Механізм формування ринку екологічних інновацій
- •3. Мотиваційний механізм розвитку екологічно орієнтованої інноваційної діяльності
- •Безвідходні технології як основний важіль раціонального природокористування
- •Термінологічний словник
- •13.2. Теоретичний матеріал для самостійного вивчення
- •13.3. Завдання для самостійної роботи з теми „Науково-технічний прогрес у системі національної екологічної економіки”
- •Домашнє завдання
- •Контрольна робота за модулем іі
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Розв’язати завдання
- •Система нарахування основних балів за видами робіт з дисципліни „екологічна економіка”
- •Критерії оцінювання виконання завдань для самостійної роботи та порядок переведення отриманих на заняттях оцінок у бали
- •Критерії оцінювання виконання поточної модульної контрольної роботи з дисципліни „екологічна економіка”
- •Список рекомендованої літератури основна
- •Додаткова
- •Перелік питань для підготовки до підсумкового контролю студентів денної форми навчання
- •Перелік питань для підготовки до заліку студентів заочної форми навчання
Тема 3. Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології Методичні рекомендації
Вивчення теми належить розпочати з вивчати процесів впливу на природу та їх класифікацію. Щоб охарактеризувати окремі процеси негативного впливу на природне середовище, зазвичай називають різні види забруднення, порушення(руйнування) ландшафтів, винищування флори і фауни. Необхідно усвідомити об’єктивні передумови класифікації процесів впливу на довкілля. Тут необхідно звернути увагу на зміни у природному середовищі, що ведуть до деградації. На практиці такий підхід може бути реалізований не через вимірювання енергетичних значень(вільної енергії) параметрів екосистем, що є лише теоретичною основою методу, а через екологічний моніторинг, основу якого становлять біологічні індикатори, тобто окремі види рослин і тварин, які відіграють роль своєрідних екологічних стандартів. Поява чи зникнення їх в екосистемах свідчить про зміну динамічної рівноваги. З даною концепцією оцінки характеру антропогенного впливу, як бачимо, пов’язані визначення екологічної рівноваги, та її порушення. Важливим у цій темі є аналіз основних процесів антропогенної зміни середовища. При вивченні антропогенних проблем довкілля необхідно звернути увагу на використання природних ресурсів, на забруднення довкілля, руйнування ґрунтів, ерозію ґрунтів, висушування земель, забруднення ґрунтів, засолення ґрунтів, порушення режиму водних систем, вилучення води, руйнування природних геологічних об’єктів, вплив на біоту та вплив на людину.
Методичні поради до вивчення теми „Антропогенні проблеми довкілля. Аналіз галузевих аспектів екології”
Перелік питань
Класифікація процесів впливу на природу.
Характеристика процесів порушення природи.
Антропогенні проблеми довкілля.
Аналіз галузевих аспектів екології.
Класифікація процесів впливу на природу
Як правило, будь-яке свідоме перетворення людиною природи має своєю метою поліпшення умов життя людини. Через це й помітні насамперед саме позитивні, з погляду людини, процеси. Однак кожна з перемог людини над природою має, за словами Ф. Енгельса, «у другу і третю чергу зовсім інші, непередбачені наслідки, що дуже часто знищують значення перших» (Маркс и Енгельс, т. 20). Існування негативних наслідків господарської діяльності людини змушує вчених і господарників приділяти значну увагу їх вивченню, прогнозуванню, урахуванню в управлінських рішеннях.
Антропогенним (від грец. anthropos – людина, genes - народжений) впливом на природу слід вважати будь-які процеси зміни природи, обумовлені діяльністю людини. Визнаючи певну умовність поділу процесів антропогенного впливу на «гарні» і «погані» (будь-яке втручання сучасної людини в природу несе більшою чи меншою мірою як творення, так і руйнування), слід усе-таки відзначити, що існують як суб'єктивні, так і об'єктивні передумови подібної класифікації.
Суб'єктивні передумови класифікації процесів впливу на довкілля. Суб'єктивні передумови залежать від позиції конкретної особи або групи осіб, які здійснюють аналіз антропогенного впливу. Часто такі оцінки робляться інтуїтивно. У цьому плані процеси антропогенного впливу на природу можуть бути класифіковані на три групи: нейтральні, негативні та позитивні.
Нейтральні терміни-поняття звичайно характеризують тільки напрямки, характер, вид процесів діяльності людини, безпосередньо пов'язаних зі зміною компонентів природи. При цьому поза увагою залишаються можливі наслідки таких змін. Прикладом може служити ціла низка термінів у різному сполученні зі словом «природа»: використання (наприклад, природокористування - використання природи), освоєння, перетворення, зміна, споживання, господарювання. Умовно до групи нейтральних можна віднести терміни підкорення, вторгнення, втручання, які внаслідок властивого їм відтінку агресивності мають дещо негативний підтекст. З 1960 років цього ж негативного забарвлення (однак з іншої причини) почав набувати колись нейтральний термін вплив (на природу). Причина цього - сам характер діяльності людини, що набирає все більш деструктивної спрямованості. У спеціалізованій літературі можна зустріти й інші терміни, що передають уже «напіввідтінки» або напівтони характеристики процесів антропогенної діяльності. Прикладом можуть бути терміни: природотворчість, природоодухотворення, природоінтелектуалізація та ін. (Барякин, 1998).
Негативні терміни-поняття характеризують процеси антропогенної зміни природи, які оцінюються конкретними суб'єктами як негативні для людини, об'єктів її життєдіяльності чи компонентів природного середовища. Як правило, на відміну від попередньої групи, ці терміни передають ставлення людини не до процесів господарської діяльності, а до їх наслідків. Це різні процеси порушення, руйнування, зибруднення природного середовища.
Процес погіршення стану довкілля під впливом антропогенної діяльності може бути визначений терміном порушення природного середовища. Цей процес містить у собі такі можливі дії:
забруднення, у тому числі інтоксикацію (тобто види забруднення, що викликають деградацію біологічних компонентів довкілля) і засмічення (перевантаження природного ландшафту нешкідливими безпосередньо для біологічних об'єктів компонентами);
руйнування пейзажу (пейоризацію);
порушення (деструкцію) ландшафту;
роз'єднання (взаємну ізоляцію елементів екосистеми);
• знищення, винищування біологічних об'єктів.
Враховуючи найбільш усталену в сучасній літературі термінологію, можна сформулювати понятійну основу для характеристики негативних процесів антропогенного впливу на природу.
В ролі узагальнюючих термінів, що характеризують процес негативного впливу на природу, звичайно використовують поняття: екодеструктивна діяльність, порушення природи, погіршення якості (довкілля). Під ними розуміють антропогенні процеси впливу на природу, що погіршують виконання природою своїх функцій. Найчастіше наведені поняття використовуються як рівнозначні, хоча останні два крім вихідного процесу впливу на природу можуть також передавати і вторинні природні зміни, які спричинюються діяльністю людини (зокрема, порушенням природних зв'язків і погіршенням якості компонентів довкілля).
І все-таки треба визнати, що як в українській і російській мовах, так і в англійській не існує універсального терміна, що поєднує всі негативні процеси впливу на природу. Але такий термін є, наприклад, у японській мові. Слово когай є тим універсальним поняттям, що сконцентрувало в собі всі негативні явища, які відбивають антропогенний вплив на природу. До речі, це слово все частіше вживають в англомовній літературі, заповнюючи своєрідний лінгвістичний вакуум.
Щоб охарактеризувати окремі процеси негативного впливу на природне середовище, зазвичай називають різні види забруднення, порушення (руйнування) ландшафтів, винищування флори і фауни тощо (докладно аналізуються далі).
Позитивний вплив на природу звичайно характеризується двома групами понять. Перша передає захисну (пасивну) спрямованість діяльності людини, покликану законсервувати існуючий стан довкілля. Не випадково в англійській мові схожі з цим поняття (зокрема, у розумінні охорони чи захисту природи) дуже часто передаються терміном conservation (консервація). Друга група понять характеризує активні дії, спрямовані на поліпшення властивостей природного середовища, у тому числі й такі, що відновлюють якість компонентів довкілля та ліквідують наслідки екодеструктивних дій.
1. Захисна група дій передається поняттями: охорона, захист, збереження, заощадження (природи та/чи її компонентів) або запобігання/попередження (шкідливому/го) впливу на природу). Як окремі випадки такого виду діяльності виступають очищення, уловлювання (шкідливих речовин) (англ. варіанти: abatement/control of emission, cleaning, purification).
Термінологія захисної групи дій містить у своєму арсеналі й більш узагальнюючі поняття, які менш конкретні за змістом, але мають соціальне забарвлення, наприклад: зниження екологічного пресу чи зменшення навантаження на природу.
2.Активна частина дій позитивної спрямованості характеризується поняттями: відтворення (зокрема, природних ресурсів, земель природи, довкілля), відновлення (рослинності, ландшафтів, лісів, популяції тварин), рекультивація (земель, ландшафтів), поліпшення якості (довкілля, природного середовища, атмосфери, водойм, ін.).
Під відтворенням природних ресурсів розуміють: 1) для невідновних ресурсів - комплекс дій (або систему господарських підрозділів), спрямованих на забезпечення розширеного отримання (можливостей видобутку) природних ресурсів (наприклад, розвідка і підготовка до видобутку корисних копалин); 2) для відновних ресурсів — штучне підтримання природних ресурсів на певному рівні культивації чи продуктивного стану (наприклад, риборозведення, агролісомеліорація тощо).
Під відтворенням природного середовища (природи, довкілля) розуміють комплекс заходів, спрямованих на підтримання параметрів природних систем у межах, сприятливих для здійснення їхніх функцій. Поняття відтворення природи охоплює широкий спектр дій, у якому людина бере на себе або інтенсифікацію чи корегування репродуктивності екосистем, або змінювання для досягнення цих цілей геологічної та/або біологічної систем (наприклад, посадка рослинного покриву, вирощування мальків риб, розселення тварин, розчищення рік, зміна напрямків течії, трансформація (корекція) шляхів міграції птахів і тварин, або поліпшення умов їх існування та ін.).
На відміну від відтворення термін поновлення передбачає не нові процеси конструювання природних екосистем, а повернення колишнього стану порушених властивостей природного середовища.
Об'єктивні передумови класифікації процесів впливу на довкілля. Об'єктивні передумови базуються на існуванні науково обґрунтованих кількісних критеріїв оцінки характеру процесів, що відбуваються. Для подібної класифікації звичайно використовуються теоретичні підходи, що базуються на оцінці зміни основних функцій природних систем.
Фізико-біологічний підхід формується на основі оцінки зміни екологічних функцій природи. Як показано в (Мельник, 2003), прогресивний розвиток екосистем відбувається тоді, коли перебіг процесів у природних системах веде до збільшення кількості вільної енергії. Наслідком цього є збільшення різноманіття системи, поява нових ієрархічних рівнів. І навпаки, коли зміни в екосистемах ведуть до зменшення в них вільної енергії, спостерігається їх збідніння, звужується різноманіття, скорочуються трофічні ланцюги тощо. Фактично це означає деградацію природних систем. Зазначені явища можуть бути як прямим результатом втручання людини в природу (наприклад, винищення флори і фауни), так і опосередкованим наслідком зміни певних властивостей природного середовища (що виникли, наприклад, через забруднення компонентів природного середовища, руйнування шляхів міграції тварин тощо).
Відповідно позитивними змінами природного середовища слід вважати такі зміни, які сприяють прогресивному розвитку екосистем, а негативними — ті, що ведуть до їх деградації. На практиці такий підхід може бути реалізований не через вимірювання енергетичних значень (вільної енергії) параметрів екосистем (що є лише теоретичною основою методу), а через екологічний моніторинг, основу якого становлять біологічні індикатори, тобто окремі види рослин і тварин, які відіграють роль своєрідних екологічних стандартів. Поява чи зникнення їх в екосистемах свідчать про зміну (зміщення) динамічної рівноваги в той чи інший бік і про характер (прогресивний чи деструктивний) впливу на екосистему (див., наприклад, Злобін та ін., 2003).
З даною концепцією оцінки характеру антропогенного впливу, як бачимо, пов'язані визначення екологічної рівноваги та її порушення.
Під екологічною рівновагою розуміють баланс природних чи змінених людиною компонентів і природних процесів, що створюють середовище та забезпечують тривале (умовно нескінченне) існування даної екосистеми. Відповідно порушення екологічної рівноваги - це зміна в процесах взаємодії та в складі компонентів і елементів екосистеми, що веде в остаточному підсумку до її заміни іншою екосистемою на тривалий чи умовно нескінченний термін (Реймерс, 1990).
Економічний підхід до оцінки антропогенних процесів впливу на природу ґрунтується на зміні корисності використання факторів природного середовища в суспільному виробництві. Таким чином, позитивними змінами можуть вважатися такі, що збільшують інтегральну економічну оцінку компонентів даної екосистеми. Відповідно в розряд негативних попадають зміни, що знижують економічну корисність факторів природного середовища і, отже, їх інтегральну економічну оцінку. Носієм такого підходу можна вважати поняття збільшення/зменшення продуктивності (природних ресурсів, екосистем, компонентів природи) (Долішній та ін., 1998; Балацкий, 1979; Веклич, 2000; Методи, 2004).
Фізіологічний підхід базується на здійсненні фізіологічних функцій природи, що вимагають підтримання параметрів середовища в надзвичайно вузьких інтервалах. Звичайно, застосування даного підходу щодо класифікації змін на позитивні і негативні пов'язане зі значними труднощами, оскільки межа між ними тонка, мов лезо бритви. Адже для організму людини добре тільки те, що перебуває в межах нормальних значень властивостей середовища - що потрапляє у зазначене «лезо бритви». Непродумане «поліпшення» відповідних параметрів може погіршити фізіологічні функції природи. Отже оцінку змін природного середовища за фізіологічним критерієм необхідно проводити з надзвичайною обережністю. Тут переважають поняття: оздоровлення (середовища); оптимізація (властивостей середовища за певним параметром: температурою, вологістю, електромагнітними показниками тощо). Термінами поліпшення чи погіршення (якості довкілля) звичайно оперують тільки у випадку відхилення властивостей середовища від оптимальних параметрів.
Соціальні функції природного середовища базуються винятково на використанні інформаційної цінності компонентів природного середовища для розвитку особистості. Хоча останнім часом виникають спроби стандартизувати і ці властивості природного середовища (головним чином, на урбанізованих територіях, наприклад, у Японії стандартизується рівень озеленення освоюваних територій, наявність «живності» у місті, ін.), навряд чи найближчим часом можна чекати появи інтегральних якісних показників (не кажучи вже про кількісні), що дали б змогу підвести об'єктивну базу під соціальну (інформаційну) оцінку змін середовища. Поки що соціальний погляд на природу обумовлюють, головним чином, суб'єктивні оцінки. Зокрема, такі поняття, як облагородження/окультурення (ландшафтів) означають наближення природних систем (у тому числі і зруйнованих раніше людиною) до стану, сприятливого (в інформаційному відношенні) для життя і діяльності людини, її духовного розвитку.
Незалежно від критеріальної основи та функціонального призначення всі наведені оцінки так чи інакше мають під собою також і економічний «підтекст». Це означає, що будь-які процеси «порушення» чи «поліпшення» якості довкілля безпосередньо чи опосередковано пов'язані з економічними втратами або вигодами, навіть якщо ці економічні показники не «уловлюються» формальною системою економічних розрахунків. Іншою стороною економічного змісту цих процесів є те, що будь-яке цілеспрямоване поліпшення якості середовища передбачає планування конкретних результатів і відповідне вкладання конкретних коштів.