Причини, що впливають на продуктивність пам’яті

С уб’єктивні Об’єктивні

Тип запам’ятовування Установка Характер матеріалу Обстановка

Осмисленість

І нтерес Попередній досвід Стан організму Кількість матеріалу

Зв’язність Ритмічність

Наочність

Зрозумілість

(Психология: Учебник для вузов / Л. Д.Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.– С. 129–130).

Завдання 9. Зробіть висновок з прочитаного тексту «Чи є добра пам´ять ознакою високого інтелекту?»

Чи є добра память ознакою розвиненого інтелекту? У житті зустрічаються люди, які мають феноменальну память, але глибоким інтелектом не відрізняються, тому феноменальна память не завжди служить істинним критерієм розуму. Справедливо й інше твердження: геніальні люди часто мають феноменальну память (Карл Фрідріх Гаусс), але така память зовсім не була причиною їх геніальності.

Проте память та інтелект тісно взаємозвязані, оскільки чим здібніша людина, тим краща в неї память. Запас слів людини є досить добрим показником памяті і розуму. Відомо, що люди з бідним досвідом тяжіють до механічного заучування.

Ф. де Ларошфуко´ писав: “Всі скаржаться на свою память, але ніхто не скаржиться на свій розум”.

Будь-яка робота наукового характеру сприяє покращенню памяті, збагачує й новими категоріями, точками зору, виходячи з яких можна, класифікуючи, запамятовувати факти і явища. Отже, память не можна відірвати від інших психічних процесів, у тому числі від мислення, з яким воно тісно повязане, оскільки здебільшого при доброму інтелекті маємо добру память. Однак дослідження, проведені у Франції, показали: незважаючи на те що, загалом, талановиті діти мали кращу память, успіх в їх шкільних заняттях дуже відрізнявся. Так, у деяких добрих учнів память виявилася незадовільною, а у деяких середньоздібних – вельми доброю.

Завдання 10. Що таке мнемонічні способи запам’ятовування?

Щоб полегшити запам’ятовування, можна вдатися до мнемонічних чи мнемотехнічних прийомів. Серед них поширені такі:

1. Утворення змістових фраз з початкових букв запам’ятовуваної інформації – це акроніми: «Каждый охотник желает знать, где сидит фазан» – про послідовність кольорів, або «Де ти зїси цю чашу жиру» – правило «9».

2. Ритмізація – перекладання інформації у віршові рядки, пісні тощо.

3. Запам’ятовування термінів за допомогою співзвучних слів. Наприклад, щоб запам’ятати медичні терміни „супінація” і „пронація” використовують співзвучну фразу „суп несла та пролила”.

4. Знаходження яскравих, незвичних образів, картинок, що „методом зв’язування” об’єднуються з інформацією, яку слід запам’ятати. Наприклад, треба запам’ятати такі слова: окуляри, олівець, люстра, стілець, зірки, джміль. Тоді можна уявити таку картину: стрункий франт в окулярах – олівець – підходить до статурної дами – люстри, на яку спокусливо поглядає стілець, на чиєму чохлі виблискують зірки. А поряд курить байдужий джентльмен – джміль. Таке вже забути складно. Спробуйте запам’ятати таким чином список слів, витрачаючи на кожне по 3 секунди: трава, будинок, спідниця, птах, ручка, цвях, клей, окуляри.

1. Метод візуалізації полягає в тому, щоб образно, у різних деталях мислено уявляти („бачити”) запам’ятовувану інформацію.

2. Метод опірних (ключових) слів – це метод поліпшення памяті, при якому кожний елемент із запамятованого списку асоціюється з уявним образом за допомогою спеціального вірша. Спочатку треба вивчити, наприклад, таку лічилку:

Один – селянин,

Два – дрова,

Три – снігурі,

Чотири – в квартирі,

П´ять – відпочивать,

Шість – розповість,

Сім – з´їм,

Вісім – осінь,

Дев´ять – студент,

Десять – доцент.

Цей вірш допоможе вам запамятати 10 неповязаних між собою обєктів, користуючись асоціаціями і мисленими образами. Якщо, наприклад, вам потрібно купити 10 різних речей, ви можете поєднати кожну з них з одним рядком вірша і створити якийсь уявний образ, причому смішні образи запамятовуються краще, ніж осмислені (помідори, кнопки, хліб, ліки...). Ви уявляєте: селянина з кошиком помідорів, у дрова увіткнуті кнопки, снігурі, що їдять хліб, а квартира перетворилася на аптеку і т.д. Головний недолік цього методу – обмежена кількість запамятовуваних предметів – не більше 10. Іноді кількість слів-опір збільшують до 20-30, але система стає менш ефективною.

3. Метод Цицерона або метод loci (локі). Уявіть, що обходите власну кімнату, де вам все добре знайомо. Інформацію, яку слід запам’ятати, розставляйте за ходом вашого просування по кімнаті. Ви зможете одразу все згадати, уявивши собі свою кімнату, – все буде на тих „місцях”, де ви „залишили речі” при попередньому „обході”.

Метод loci вважається домашнім мнемонічним методом, що дозволяє запамятовувати низку обєктів за допомогою асоціацій з певними місцями на знайомому шляху. Спробуємо його вдосконалити, адже можна прогулятись не тільки по квартирі, але й по знайомій земельній ділянці і т.д. і привласнити номер кожному предмету чи речам, поряд з якими ви проходите. Більшість людей успішно впораються із запамятовуванням такого списку знайомих речей, що складається близько з 20 слів. Список визначений, номера привласнені та вивчені. Наприклад, перше це вішалка, друге – дзеркало, третє канапа, четверте телевізор... Потім потрібно повязати кожний предмет, який вам треба придбати, з кожним словом із вашого списку. Так, вам слід купити ці самі речі, що і в попередньому прикладі: помідори в авосьці № 1 – на вішалці, дзеркало № 2 – відбиває кнопки, увіткнуті у протилежні двері, № 3 канапа – на канапі лежить хліб; 4 – телевізор – ми бачимо рекламу тих самих ліків, що нам треба купити...

Славетний психолог Бауер (1973) виявив, що студенти, які користуються методом локі, згадують вдвічі, втричі більше, ніж ті, які користуються методом механічного заучування. Так, студентам з експериментальної і контрольної груп було запропоновано запамятати 5 списків слів, причому кожний список містив 20 слів. Ті, що користувалися методом локі, запамятали в середньому 72 % предметів, а ті, хто застосовував традиційні прийоми, – лише 28 %.

4. При запам’ятовуванні цифр можна використовувати такі прийоми:

1. виявити арифметичну залежність між групами цифр у числі: 35-89-54, а саме: 89 = 35 + 54; до речі, англомовні студенти, що вивчають математику і бажають запамятати перші 15 десяткових знаків числа “пі”, користуються фразою:

How I want a drink, alcoholic of course, after the heavy lectures involving quantum mechanics = 3, 14159265358979.

2. виділити знайомі числа: 859314 – 85 – рік народження брата, 314 – перші цифри числа „пі”;

3. користуватися „методом гачків” – заміняти цифри образами, наприклад: коло – 0, олівець – 1, окуляри – 2, люстра – 3, стілець – 4, зірка – 5, хрущ – 6, тиждень – 7, павук – 8 і т. д. Можна заміняти цифри буквами і словами. Наприклад, заміна цифр 1, 2, 3, 8 – останніми приголосними літерами у назві цих цифр: 1 – один „Н”, 2 – два „В”, 3 – три „Р”. А 4, 5, 6, 7, 9 замінити початковими приголосними в їх назвах: 4 – Ч, 5 – П, 6 – Ш, 7 – С, 9 – Д;

4. заміна словами: 0 – Л (іЛ), 1 – Н (Ной), 2 – В (Вой), 3 – Р (аРія), 4 – Ч (оЧі), 5 – П (Па), 6 – Ш (Шерсть), 7– С (вуСа), 8 – М (яМа), 9 – Д (саД), 10 – НіЛ, 11 – НеоН, 12 – НиВа, 13 – НоРа, 14 – НіЧ, 15 – аНаПа, 16 – НіШа, 17 – НіС, 18 – НіМий, 19 – АноД, 20 – ВіЛ, 21 – ВиНо, 22 – ВіВат, 23 – ВаР, 35 – РіПа, 44 – ЧаЧа, 56 – ПаШа, 67 – іШіаС, 78 – СоМ, 84 - М’яЧ, 93 – ДаР, 99 –ДуШа, 100 – НаЛіЛ і т.д.;

Якщо вам слід запам’ятати номер телефону 9486138, то 94 ДаЧа, 86 – МиШа, 13 – НоРа, 8 – яМа. Легко запам’ятовується образ „На дачі миша зробила нору і яму”, – цей номер ви вже не переплутаєте;

5. Метод тренування зорової пам’яті – метод Айвазовського. Подивіться на предмет, чи пейзаж, чи на людину протягом 3 секунд, стараючись запам’ятати всі деталі, а потім заплющте очі та уявіть мислено „предмет” в деталях: запитуйте себе про складники цього образу, потім розплющте очі на 1 секунду, доповніть образ, знов заплющте і старайтеся добитися максимально яскравого зображення предмету. Так повторюйте декілька разів.

(Психология: Учебник для вузов / Л. Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004.– С. 128–129).

10. Як вдосконалити процес згадування? Слід користуватися методом вільних асоціацій, тобто встановити послідовність повязаних між собою спонтанних думок: наприклад, ви загубили зошит, не можете відшукати його в квартирі, – поверніться до столу, йдіть по кімнатах і по місцях, де ви були, – це підхльосне вашу память! Чим сильніша схожість між нинішніми умовами і тими, що існували на момент розміщення інформації в пам´яті, тим більше шансів у вас відтворити її. Під час розгляду старої фотокартки часто оживляються давні спогади, які за звичайних умов не спали б на думку (Квинн В. Практическая психология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 128).

Завдання 11. Як вдосконалити процес навчання, враховуючи здобуті знання про пам’ять?

Як же використати те, що ми вже виявили при запамятовуванні і при забуванні у навчальному процесі? Універсальних методів не існує, але є загальні положення. Одним з найважливіших умінь має стати – вміння планувати свій час, що необхідний для успішного навчання. Більшість студентів відчувають стрес, коли справ багато, а часу бракує. Правду кажучи, на всі справи часу не вистачає майже ніколи. Але слід виділити пріоритети, ретельно спланувати свій час, тоді стрес буде не таким сильним і оцінки ваші будуть вищими.

Згідно з системою організації часу, необхідно вести планування на трьох рівнях – на семестр, на тиждень, на день.

Довготермінові плани. Купіть календар чи зробіть його самі, де на кожний день відводиться багато місця для запису. Ви користуватиметеся цим календарем весь семестр.

1. Спочатку відзначте канікули і свята, щоб виділити проміжки вільного часу. Потім заповніть дні, коли ви працюєте і вчитеся чи тільки вчитеся. Як тільки викладачі повідомили вам плани зі своїх дисциплін, відзначте дати, коли слід здати контрольні роботи, терміни складання курсових проектів, доповідей, рефератів і дати іспитів за семестр. Потім додайте головні громадські події – концерти, танці, спортивні змагання.

Після цього внесіть в план терміни, які ви встановили самі для себе, причому залишайте деякий час до офіційного останнього терміну. Це допоможе уникнути стресу. Не забувайте про те, як важливо великі завдання розбити на частини! Щоб офіційні і ваші терміни відрізнялися, пишіть різними чорнилами: офіційні, напр., чорними, а власні – червоними, або використовуйте друкарські літери і т. д.

Якщо курсову роботу треба скласти через 10 тижнів, слід розбити завдання таким чином:

• 1 тиждень – вивчення можливих варіантів тем;

• 2 – обрання теми,

• 3-4 – збирання і читання матеріалу за темою;

• 5 – складання плану,

• 6-10 – написання, виправлення, редагування.

Остаточний план на семестр дає вам ясну картину, що і коли робити. Повісьте його над столом або на дверцятах шафи.

Короткотермінові плани. Коли план на семестр готовий, легко спланувати кожний тиждень. Внесіть у свій план обовязкові справи: години навчання, час, необхідний на дорогу. Починаючи планувати години для самостійних занять, враховуйте, коли у вас найвища працездатність – зранку чи ввечері.

Заняття, розділені часом, набагато корисніші, ніж безперервні. Це означає, що краще працювати щодня по годині, ніж сім годин поспіль. Це особливо актуально, якщо студійований предмет для вас нецікавий. Коли ж матеріал вас цікавить, подрібнення його не так важливо.

Спочатку дайте собі час для вивчення важких предметів. Обовязково включіть до плану якісь розваги і залиште вільний час.

Найближчі плани. 10 хвилин ввечері чи зранку ви зазначаєте бажані і необхідні справи різними чорнилами на день.

Як готуватися до контрольної роботи?

Памятайте:

1. Дві роботи, однакові за змістом, будуть оцінені по-різному: ту буде вище оцінено, яка охайна і написана без граматичних помилок.

2. Перед контрольною роботою не їжте багато, не вживайте алкогольні напої – вони погіршують память, не вживайте у великій кількості кофеїну – він нервуватиме вас.

3. Під час підготовки активно працюйте з матеріалом, використовуючи О5П (огляд, питання, прочитання, переказ, пригадування, повторення), телефонуйте однокурсникам, спілкуйтеся на ці теми.

4. Працюйте за графіком – 60 хвилин роботи – 10 хвилин відпочинку – ходіть по кімнаті, випийте чаю, поснідайте і будьте готові знов зосередитися.

5. Користуйтеся методом опірних слів, методом локі, змістовними асоціаціями.

6. Якщо ви дуже хочете спати, засніть, краще продовжити підготовку через 3-4 години, бо при сильній втомі важко сконцентруватися.

Поради під час складання тестів:

1. Спочатку відповідайте на легкі питання, тоді більше часу залишиться на складні.

2. При відповіді на складні питання підхльосніть свою память за допомогою вільних асоціацій, вони допоможуть дістати з вашої памяті іншу інформацію, але ніколи не витрачайте на одне питання багато часу. Правильно розрахувавши час, ви ще зможете в кінці переглянути роботу.

3. Усереднене хвилювання мобілізує увагу, пам’ять, мислення, волю, а сильне – шкодить. Як заспокоїти себе?

3.1. Можна використати метод десенсибілізації, тобто завчасно уявити себе все, мовби програвши весь варіант іспиту.

3.2. Можна вчити «із запасом», що підвищить впевненість у собі.

3.3. Заспокоїтись допомагає уявлення про щось приємне: ви у парку, мяко падають сніжинки..., чи ви на пісочку на морському березі, сонечко приязне, тепле... Якщо все це не допомагає, треба звернутись до психолога-консультанта (Квинн В. Прикладная психология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 140–147).

Завдання 12. Ще раз про те, як практично скористатися знаннями про функціонування пам’яті.

Що ми можемо зробити, щоб краще запам’ятовувати обличчя чи зміст глави підручника?

• Повторюйте матеріал декілька разів, це сприяє довготерміновому запам’ятовуванню. Не ледарюйте. Щоб запам’ятати ім’я, слід одразу повторити його так, як воно було вимовлене, зачекайте трошки і знов повторіть. А щоб знайти час для такого повторення, користуйтеся вашим планом на день: прогулянками навколо гуртожитку, вільним часом перед заняттями тощо.

• Більше часу приділяйте повторенню і активній роботі з матеріалом. Швидке читання складного матеріалу (поверховий перегляд) з мінімальною кількістю повторів не сприяє його закріпленню. Повторення матеріалу і критичне його осмислення стануть у нагоді. Слід вчити активно.

• Щоб запам’ятати матеріал, організуйте його так, як вам зручно. Конспектуйте тексти і записуйте лекції своїми словами, щоб потім легше було згадати їх зміст. Бездумне повторення матеріалу безглузде. Краще встановлювати асоціативні зв’язки, розуміти та впорядковувати інформацію; співвідносити новий матеріал з тим, що ви вже знаєте, що ви пережили самі, та переказувати своїми словами. Без цього ви можете потрапити у неприємну пригоду і не зрозуміти питання, коли воно формулюється по-іншому, а не так, як ви його запам’ятали. Щоб створити розгалуженішу систему підказок для відтворення інформації, встановлюйте якомога більше асоціацій.

• Користуйтеся мнемонічними прийомами. Щоб запам’ятати список незнайомих понять, пов’язуйте незнайоме слово зі словом-опорою. Придумайте ситуацію, де назви можна було б уявити образно. Розбивайте інформацію на акроніми.

• Відтворюйте інформацію в пам’яті шляхом активізації асоціативних зв’язків. Мислено уявіть собі ту ситуацію і той настрій, при яких відбувалося запам’ятовування. Мислено поверніться до тих місць. Організуйте спогади таким чином, щоб кожна наступна думка випливала з попередньої.

• Згадуйте події, поки вони ще свіжі і ви не зіткнулися з їх спотворенням. Якщо вам довелося бути свідком важливої події, розкажіть про неї до того, як інші люди висловлять свої погляди.

• Зведіть до мінімуму ймовірність змішування різноманітної інформації. Вчіть матеріал перед сном (за годину до сну). Не вчіть одразу схожі одна на одну теми, наприклад, іспанську та французьку мови.

• Перевіряйте свої знання, щоб одночасно і закріпити їх, і виявити, що ви ще не знаєте. Коли потім вам треба буде пригадати інформацію, не будьте надто самовпевненими. Перевірте засвоєне. На чистому аркуші паперу складіть план підрозділів. Самостійно визначте поняття до того, як ви прочитаєте їх у кінці глави.

Висновок. Психологія пам’яті пропонує конкретні прийоми її вдосконалення. Серед них: запам’ятовування, тривале в часі; активне повторення, організація корисних, жвавих, образних асоціативних зв’язків, мнемонічні прийоми; мислене звернення до конкретної ситуації і настрою; переказ спогадів до того, як вони можуть спотворюватися неправдивою інформацією; уникнення змішування інформації; самоконтроль і повторення (Майерс Д. Психология – Мн.: 000 „Попурри”, 2001. – С. 409–411).

Завдання 13. Перевірте свої знання, накресливши схему на підставі вивченої теми „Пам’ять”.

Висновок до завдання 9. Талановитість і память не паралельні поняття, оскільки одна талановитість без памяті була б полководцем без війська, художником без фарби. Тому на запитання про те, чому в однієї людини память краща від іншої, або чому одна людина розумніша за іншу, можна сказати: це поки що фізіологічна таємниця, тому що можливості памяті лише частково відображають природжені властивості людського мозку. Але безперечне значення, особливо для вищих проявів памяті, має загальний рівень ерудиції людини, що дозволяє повязувати кожний новий факт із знаннями, які вже є.