- •1.1. Регіон як об'єкт дослідження
- •1.3. Методологічні основи і методи науки
- •1.4. Сутність державної регіональної політики
- •2.1. Загальна характеристика стану населення регіону
- •36 Таблиця 2.2
- •2.2. Трудові ресурси регіону, зайнятість населення
- •2.3. Міграція населення як складний соціальний процес
- •3.1. Загальна характеристика природних ресурсів, їх роль у розвитку продуктивних сил
- •3.2. Земельні ресурси: стан та використання
- •3.3. Водні ресурси: стан та використання
- •3.4. Лісові ресурси: стан та використання
- •3.5. Загальнодержавні підходи до охорони природних ресурсів
- •3.6. Охорона земельних ресурсів
- •3.7. Охорона водних ресурсів
- •3.8. Охорона лісових ресурсів
- •3.9. Охорона атмосферного повітря
- •3.10. Чорнобильська катастрофа та її наслідки
- •3.11. Формування та збереження екологічно чистих територій та територій населених пунктів
- •4.1. Характеристика виробничої сфери — основи економічного розвитку
- •4.2. Вплив організаційно-економічних факторів на розвиток виробничої сфери
- •4.3. Загальна оцінка стану та розвитку промисловості
- •4.4. Паливно-енергетичний комплекс
- •4.5. Гірничо-металургійний комплекс
- •4.6. Машинобудування, хімічна та деревообробна галузі енономіки
- •4.7. Стан та розвиток агропромислового комплексу
- •4.8. Стан та розвиток транспорту та зв'язку
- •4.9. Інноваційна та інвестиційна діяльність
- •4.10. Послуги. Мале підприємництво
- •5.1. Характеристика соціальної сфери
- •5.2. Стан та розвиток освіти
- •5.3. Охорона здоров'я
- •5.4. Соціальний захист та соціальне забезпечення людей
- •5.5. Культура і мистецтво
- •5.6. Іуризм
- •5.7. Готельне господарство
- •5.8. Житлово-комунальне господарство та побутове обслуговування
- •6.1. Сутність спеціальних економічних зон
- •6.2. Характеристика спеціальних економічних зон
- •6.3. Оцінка виробничої діяльності
- •7.1. Характеристика малих міст
- •7.2. Основні напрями соціально-економічного розвитку малих міст
- •8.1. Сутність регіонального управління та місцевого самоврядування
- •8.3. Повноваження представницьких органів влади
- •8.4. Повноваження виконавчих органів влади
- •8.5. Підготовка кадрів для органів регіонального управління
- •8.6. Основні напрями вдосконалення системи регіонального управління
- •9.1. Планування — центральна функція управління. Сутність поняття планування
- •9.2. Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів
- •9.3. Характеристика програм соціально-економічного розвитку регіону
- •10.2. Принципи формування місцевих бюджетів
- •10.3. Доходи місцевого бюджету
- •10.4. Видатки місцевого бюджету
- •10.5. Норматив бюджетної забезпеченості. Міжбюджетні трансферти
- •Регіональна економіка
36 Таблиця 2.2
Кількість наявного населення, що проживає в містах та селах по регіонах
Розділ
2
НАСЕЛЕННЯ
РЕГІОНУ
Одночасно спостерігається зменшення загальної кількості населення міст на 6,5 %, сільського населення — на 8,5 %. На території окремих регіонів вказані процеси відбуваються неоднозначно. Особливо інтенсивне скорочення кількості сільського населення відмічено в Поліському регіоні (на 14,2%), Сумській (на 18,2%), Житомирській (на 17,8%) областей, та Подільському регіоні (на 11,4%). Тут виділяються Хмельницька область, де кількість сільського населення зменшилась на 13,7 %, Вінницька - (на 12,1 %) та Полтавська (на 13,2%) області.
В селах стає менше населення усіх категорій: дітей, молоді, людей працездатного віку, особливо жінок у молодому віці. Чисельність сільського населення значною мірою зменшується в результаті міграції, головним чином у міста, що негативно впливає на статево-вікову структуру сільського населення, на стан трудового потенціалу на селі.
37
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Для оцінки стану природного відтворення населення використовують інформацію про народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) кількості населення окремих регіонів. Крім абсолютних даних також використовують відповідні коефіцієнти. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності являють собою відношення відповідно кількості народжених і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення. В табл. 2.3 наведені вказані коефіцієнти та коефіцієнт загального приросту (скорочення) кількості населення в 2002 р. в цілому по регіонах та в містах та в сільській місцевості.
Таблиця 2.3
Коефіцієнти народжуваності, смертності та природний приріст (скорочення) кількості населення у 2002 р. (на 1000 чоловік наявного населення)
Наведені дані свідчать про наявність демографічної кризи в державі, якою охоплені всі регіони. В цілому по Україні смертність перевищує народжуваність в 1,94 рази. Надзвичайно складна ситуація існує на території усіх регіонів України, особливо в Донбаському регіоні, де смертність перевищує народжуваність в 2,51 рази, особливо в Донецькій (в 2,63 рази), Луганській (в 2,61 рази) та Харківське (в 2,25 рази) областях. Перевищують загальнодержавні співвідношення народжуваності та смертності показники Подільського та Степового регіонів. Особливо складна ситуація склалася на території
39
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та інших областей. Звертає на себе увагу співвідношення між народженими та померлими в зоні, що прилягає до Чорнобильської ЛЕС, особливо в Чернігівській області, де кількість померлих перевищує кількість народжених в 2,86 рази, в Сумській (в 2,69 рази), Київській (в 2,17 рази). Житомирській (в 1,92 рази) областях. Складною залишається ситуація на території інших областей України.
Додаткову оцінку стану природного відтворення населення можна зробити використовуючи коефіцієнт загального приросту (скорочення) населення, в тому числі в містах та сільській місцевості (табл. 2.3). Наведені дані свідчать про те, що скорочення природного приросту населення відмічається як в містах, так і сільській місцевості. Проте в селах скорочення населення набуло катастрофічних розмірів. Особливо значний за інтенсивністю процес вимирання населення на селі відмічено в Подільському регіоні (-13 осіб на 1000 наявного населення). Поліському (-12) та Донбаському (-12) регіонах. Серед областей необхідно відмітити надзвичайно складну ситуацію в селах Чернігівської області (-21 особа на 1000 наявного населення), Сумської (-18), Черкаської (-15,2), Полтавської (-15), Кіровоградської (-13) та всіх областей Донбаського регіону.
Складність демографічної ситуації розкривається з використанням показників, що характеризують дитячу смертність та смертність за причинами смерті. Коефіцієнт дитячої смертності визначається як відношення кількості померлих дітей віком до одного року до кількості народжених живими (на 1000 народжених). У 2002 р. значення коефіцієнта дитячої смертності такі:
Усього по Україні — 10,3; в т. ч. по регіонах: Поліський — 10,7; Подільський — 10; Степовий — 10,6; Карпатський — 9,8; Донбаський — 10,5; Крим — 11,5; м. Київ — 9,4.
Надзвичайно високий рівень дитячої смертності (значно вищий порівняно із середнім по Україні) в Рівненській області (11,7 дітей померлих на 1000 народжених), Чернігівській (11), Черкаській (11,3), Запорізькій (12,8), Дніпропетровській (11,6), Чернівецькій (11,4), Донецькій (11,8), Луганській (11,3) областях.
40
/£а& Розділ 2
НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ
Коефіцієнти смертності, в тому числі з причини смерті, визначаються як відношення кількості померлих до середньорічної кількості наявного населення, обчислюються на 100 000 населення. Значення коефіцієнтів смертності на території окремих регіонів наведені в табл. 2.4.
Дані табл. 2.4 свідчать про наявність складної демографічної ситуації, якою охоплені практично всі регіони, особливо Поліський, де коефіцієнт смертності складає 1652, Подільський (1659), Степовий (1635) та Донбаський (1679) регіони. За причин, пов'язаних із хворобами систем кровообігу та новоутвореннями помирає 70-78 % населення від загальної кількості померлих. Серед областей своєю складністю виділяються Чернігівська область (коефіцієнт смертності 1996), Сумська (1800), Житомирська (1715), Черкаська (1763), Полтавська (1805), Кіровоградська (1796), Донецька (1712), Луганська (1722) області.
Таблиця 2.4
Коефіцієнти смертності, в тому числі з основних причин смерті у 2002 р. (на 100 000 наявного населення)
Негативний вплив на здоров'я людей здійснює стан способу життя. Економічна та соціальна невизначеність, шкідливі звички, незба-лансоване харчування, незадовільні екологічні побутові умови тощо
41
РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА
негативно впливають на здоров'я людини. Забруднення землі, води, повітря — важливі фактори, що негативно впливають на людину.
Зниження народжуваності, зростання смертності, зокрема смертності людей працездатного віку, стало причиною випереджаючого скорочення працездатного населення, небезпечного зменшення трудового і демовідтворюючого потенціалу.
Боляче вдарило по громадянам похилого віку, молоді, дітей зниження рівня життя. Дедалі більше стає безпритульних дітей. Втрата багатьма людей впевненості у своєму майбутньому і майбутньому своїх дітей стали головними причинами зростання кількості самогубств, абортів, а також утримання від народження дітей. Деформоване соціальне середовище, руйнуючи фізичне, психічне та духовне здоров'я людей, знижує їх життєву активність, творчу продуктивність. За таких умов людина як основний суб'єкт соціальної життєдіяльності перестає бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.
Подолання демографічної кризи є проблемним завданням і потребує комплексного підходу до її вирішення на рівні держави.
Для значного покращення демографічної ситуації необхідна державна Концепція демографічного розвитку. З врахуванням досвіду передових європейських країн необхідно запровадити цілісну систему заходів економічного, правового, соціального, освітнього, культурного, інформаційно-пропагандистського та організаційного характеру, спрямованих на зниження смертності, підвищення народжуваності, захист, реабілітацію та відновлення генофонду населення України, відвернення міграції. Необхідно забезпечити належне фінансування заходів, спрямованих на реалізацію гарантованих Конституцією України прав на працю та можливість заробляти собі на життя, соціальний захист, достатній життєвий рівень, охорону здоров'я, медичну допомогу, безпечне довкілля, освіту. Слід зосередити зусилля на забезпеченні сталого економічного зростання та підвищення рівня і якості життя населення, подолання масового безробіття та різкого майнового розшарування населення, збільшення кількості робочих місць, достойної оплати праці, ефективного функціонування системи соціального захисту
42
інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З метою підтримки молодих сімей з дітьми запровадити:
пільгове оподаткування та довгострокове кредитування сімей з дітьми залежно від кількості дітей;
збільшення видатків на пільгове кредитування будівництва житла;
одноразову допомогу сім'ї при народженні дитини, яка має бути адекватною всім витратам;
розвиток системи дошкільного виховання дітей;
економічне стимулювання активності сім'ї шляхом зменшення оподаткування сукупного доходу сім'ї залежно від кількості дітей тощо.