6.3.15. Порушення права на об'єкти промислової власності

Стаття 41 Конституції України закріпила право кожної особи володіти, користуватися і розпоряджатися своєю вла­сністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльно­сті, а статтею 54 Конституції України громадянам гарантує­ться свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв'язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Злочин, передбачений ст. 177 КК, посягає на ці консти­туційні права громадянина.

Об'єктивну сторону діяння утворює один з видів перед­бачений ч. 1 ст. 177 КК, незаконного використання об'єктів промислової (виробничої) власності, якщо таке незаконне використання завдало шкоди власникові у великому розмі­рі, який у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян - (примітка до ст. 177 КК).

Вчинення діяння повторно, чи заподіяння ним матері­альної шкоди у особливо великому розмірі, тобто на суму, яка у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мі­німум доходів громадян (примітка до ст. 177 КК), кваліфі­кується за ч. 2 ст. 177 КК.

Предметами незаконного використання можуть бути ви­находи, моделі, зразки промислових виробів, інтегральні схеми, нові сорти рослин та інші об'єкти промислової вла­сності.

Порушення прав на об'єкти промислової власності мо­жуть бути необережними і умисними.

Відповідальними за порушення прав на використання об'єктів промислової властивості можуть бути всі осудні особи, які досягли віку шістнадцяти років.

Карається порушення прав на об'єкти промислової влас­ності за ч. 1 ст. 177 КК штрафом у розмірі від ста до чо-тирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з конфіс­кацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених для й виготовлення, а за ч. 2 ст. 177 КК - штрафом у розмірі від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправ­ними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк до двох років, з конфіскацією незаконно виго­товленої продукції та обладнання і матеріалів, призначених Для и виготовлення.

6.3.16. Пошкодження релігійних споруд чи культових будинків

Стаття 35 Конституції України гарантує всім можли­вість вільно і безперешкодно відправляти одноособове чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релі­гійну діяльність.

Діяння, передбачене ст. 178 КК, руйнує цю конститу­ційну можливість і є спеціальними видом знищення чи по­шкодження чужого майна (ст. 194 КК).

Склад злочину утворює зруйнування (тобто повне зни­щення, при якому вже неможливе ні використання ні поно­влення) чи пошкодження у якійсь частині релігійної спору­ди чи культового будинку.

Предметом злочину можуть бути будь-які релігійні спо­руди - церкви, монастирі, храми, костьоли, мечеті, синаго­ги, собори, або культові будинки - каплиці, молільні будин­ки тощо.

Зруйнування чи пошкодження релігійних споруд чи культових будинків вчинюється умисно з антирелігійною метою. Необережне заподіяння такої шкоди за відповідних умов може кваліфікуватися за ст. 196 КК.

Відповідальність за зруйнування чи пошкодження релі­гійних споруд чи культових будинків настає з шістнадцяти .років.

Карається пошкодження релігійних споруд чи культових будинків (ст. 178 КК) штрафом у розмірі до трьохсот неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років.