- •6.030508 "Фінанси та кредит"
- •Передмова
- •1 Методологічні основи оцінки вартості підприємства
- •1.1 Основні поняття, необхідність і мети оцінки бізнесу
- •1.2 Види вартості, які визначаються при оцінці
- •1.3 Фактори, що впливають на величину оцінної вартості
- •1.4 Принципи оцінки
- •1.5 Ризик та його види
- •1.6 Практична робота з оцінки вартості підприємства
- •1.7 Звіт по оцінці вартості бізнесу
- •2 Підходи і методи, використовувані для оцінки бізнесу
- •2.1 Дохідний підхід
- •2.1.1 Метод дисконтування грошових потоків
- •2.1.2 Метод капіталізації доходів (прибутку)
- •2.2 Порівняльний (ринковий) підхід
- •2.2.1 Метод ринку капіталу (метод компанії-аналога)
- •2.2.2 Метод угод (метод продажів)
- •2.2.3 Метод галузевих коефіцієнтів
- •2.3 Витратний (майновий) підхід
- •2.3.1 Метод чистих активів
- •2.3.2 Метод ліквідаційної вартості
- •3 Оцінка фінансових активів
- •3.1 Визначення ринкової вартості облігацій
- •3.2 Визначення ринкової вартості акції
- •4 Особливості оцінки окремих об'єктів нерухомості, використовуваних для бізнесу
- •4.1 Оцінка офісних будинків
- •4.2 Оцінка магазинів
- •4.3 Оцінка готелів
- •Питання для перевірки знань Питання для перевірки знань по дисципліні "Оцінка бізнесу та підприємства"
- •Питання для перевірки знань по Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність в Україні"
- •Методичні вказівки до виконання контрольної роботи
- •1 Загальні рекомендації
- •2 Завдання до виконання контрольної роботи
- •Рекомендована література
2.2.2 Метод угод (метод продажів)
Представляє собою окремий випадок методу ринку капіталу, заснований на аналізі цін купівлі-продажу контрольних пакетів акцій компаній-аналогів чи на аналізі цін придбання підприємства цілком. Ціна акцій приймається за результатами угод на світових фондових ринках.
Головна відмінність методу угод від методу ринку капіталу полягає в тім, що перший визначає рівень вартості контрольного пакета, що дозволяє цілком керувати підприємством, тоді як другий визначає вартість підприємства на рівні неконтрольного пакета.
Процес оцінки підприємства методами ринку капіталу й угод включає у себе наступні етапи:
збір необхідній інформації;
зіставлення списку аналогічних підприємств;
фінансовий аналіз;
розрахунок оцінних мультиплікаторів;
вибір величини мультиплікатора;
визначення підсумкової величини вартості;
внесення підсумкових поправок.
2.2.3 Метод галузевих коефіцієнтів
Його суть полягає в тім, що на основі аналізу продажів бізнесу в тій чи іншій галузі виводиться визначена залежність між ціною продажу і яким то показником. Цей метод в основному використовується для оцінки малих компаній. Галузеві коефіцієнти розраховані на основі статистичних спостережень спеціальними науково-дослідницькими інститутами. У результаті узагальнення були розроблені досить прості формули для визначення вартості оцінюваних підприємств.
Наприклад, виходячи з досвіду західних оцінних фірм:
- ціна АЗС коливається в діапазоні 1,2-2 від місячного виторгу;
- рекламні агентства і бухгалтерські фірми продаються за 0,7 і 0,5 від річного виторгу
- ціна підприємств роздрібної торгівлі формується наступним образом: 0,75-1,5 величини чистого річного доходу збільшується на вартість устаткування і запасів, якими розташовує оцінюване підприємство.
Цей метод поки не одержав достатнього поширення у вітчизняній практиці в зв'язку з відсутністю необхідної інформації, що вимагає тривалого періоду спостереження.
2.3 Витратний (майновий) підхід
Оцінка вартості бізнесу з застосуванням методів витратного підходу здійснюється виходячи з величини тих активів і зобов'язань, що придбала компанія за період свого функціонування на основі принципу заміщення. Актив не повинний коштувати більше витрат на заміщення його основних частин.
Активи і зобов'язання компанії в рамках витратного підходу приймаються до розрахунку по ринковій вартості. Визначення іншої вартості активу чи зобов'язання, якщо договором чи у нормативному правовому акті не встановлене інше, повинне бути аргументовано оцінювачем.
Витратний підхід в оцінці вартості компанії розглядає вартість компанії з погляду понесених витрат.
Базовою формулою у витратному підході є:
Власний капітал = Активи - Зобов'язання
Основними джерелами інформації, використовуваними в рамках витратного підходу, є:
Бухгалтерська звітність компанії;
Дані про поточну ринкову (чи іншу - відповідно до бази оцінки) вартості матеріальних активів компанії;
Дані про поточну ринкову (чи іншу - відповідно до бази оцінки) вартість фінансових вкладень компанії;
Дані про поточну величині зобов'язань компанії;
Дані про поточну ринкову (чи іншу - відповідно до бази оцінки) вартості (прибутковості) нематеріальних активів компанії;
Інша інформація про ринкову чи іншу вартість активів, зобов'язань, речових і інших прав і обов'язків компанії.
Невикористання якого-небудь із зазначених джерел інформації повинне бути аргументовано оцінювачем.
Оцінка вартості бізнесу витратним підходом припускає наявність наступних основних процедур:
- аналіз бухгалтерського балансу на дату оцінки;
- збір інформації про ринкову вартість активів і зобов'язань компанії;
- визначення ринкової (чи інший - відповідно до бази оцінки) вартості матеріальних активів компанії;
- визначення ринкової (чи інший - відповідно до бази оцінки) вартості фінансових вкладень компанії;
- визначення ринкової (чи інший - відповідно до бази оцінки) вартості нематеріальних активів компанії, включаючи інтелектуальну власність;
- визначення ринкової вартості зобов'язань компанії;
- визначення вартості компанії (бізнесу) як різниці між сумарними вартостями його активів і зобов'язань;
У рамках зазначених процедур оцінювач оцінює:
- активи і зобов'язання компанії, що відображені в балансі компанії;
- обтяження активів компанії;
- ділову репутацію компанії та інші нематеріальні активи, не відбиті в балансі;
- речові, інші права компанії;
- обов'язки, що пов'язані з забезпеченням виконання зобов'язань;
- інші активи, права, зобов'язання й обов'язки, не відбиті в бухгалтерському балансі.
У випадку якщо вартість активу, права, зобов'язання чи обов'язки є незначної, оцінювач має право не здійснювати їхню оцінку.
Витратний підхід здобуває більшу вагу при оцінці бізнесу в наступних умовах:
- оцінювана компанія володіє значними матеріальними активами;
- велика частина активів оцінюваної компанії складається з ліквідних активів (наприклад, цінних паперів, що звертаються на ринку, вкладень у нерухомість і т.д.);
- оцінювана компанія або тільки що утворена, або знаходиться в стадії банкрутства;
Даний метод складно застосовувати при оцінці унікальних об'єктів, що володіють історичною цінністю чи застарілих об'єктів.
Заснований на принципі заміщення, найкращого і найбільш ефективного використання.
Витратному підходу відповідають 2 метода: метод чистих активів та метод ліквідаційної вартості.