Нормативні документи, що регулюють систему опіки дітей-сиріт в Україні.

Постанови Кабінету Міністрів:

• Закон України від 16 листопада 2005 р. № 3097-1У «Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо Центру з усиновлення дітей»

• Закон України (проект) «Про затвердження Державної цільової програми розвитку національного усиновлення дітей в України «Кожній дитині – власну родину» на 2006-2016 роки»

• Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків

• Постанова Кабінету міністрів України від 27 квітня 1994 р. № 267 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу»

• Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 № 241 „Положення про прийомну сім’ю); Постанова Кабінету міністрів України від 15 січня 2005 р. № 33 «Про внесення змін до положення про прийомну сімю»

• Про Центр по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України (від 30.03.96 № 380)

• Наказ Міністерства освіти України від 13 травня 1993 р. № 137 «Про затвердження Положення про навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків»

• Типове Положення про дитячий будинок-інтернат, затверджене наказом Міністерства праці та соцполітики України від 29 грудня 2001 р. № 549 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 р. за № 687/6355

• Юрист консультує: соціальний захист дітей-сиріт

• Розпорядження від 22 квітня 2006 р. № 229-р «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на 2006-2016 роки»

• Постанова Верховної Ради України від 22 вересня 2005 р. № 2894-1У «Про Рекомендації парламентських слухань «Забезпечення прав дітей в України. Охорона материнства та дитинства»

• Наказ Міністерства України у справах молоді та спорту від 29.07.2005 № 1466 «Про затвердження порядку ведення банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»

• Указ Президента України від 17 жовтня 1997 р. № 1153/97 «Про затвердження заходів щодо поліпшення становища дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків»

• Закони України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про соціальні послуги", наказ Міністерства освіти України від 13 травня 1993 р. № 137 «Про затвердження Положення про навчально-виховні заклади для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків», Закон України «Про охорону дитинства»

Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 вперше дає визначення і визнання тим самим існування в Україні бездоглядних дітей, дітей-інвалідів, дітей-біженців, неповної, багатодітної і прийомної сімей, що дозволяє визначити напрями і заходи щодо охорони дитинства в Україні відповідно до міжнародних стандартів (Конвенції про права дитини), чинного законодавства.

Розділи “Дитина і суспільство”, “Дитина в несприятливих та екстремальних ситуаціях” забезпечують захист прав дітей в суспільстві (право на освіту, користування дитиною надбаннями культури, на працю, зайняття підприємницькою діяльністю, на обєднання в дит. і мол. організації).

В законах йдеться про несприятливі та екстремальні умови що стосуються (утримання і виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, бездоглядних дітей, їх соціальний захист, захист прав дітей-інвалідів і дітей з недоліками розумового чи фізичного розвитку; дітей, які постраждали внаслідок стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф; дітей, які вражені ВІЛ-інфекцією, іншими невиліковними хворобами; захист дітей під час військових конфліктів, дітей-біженців; захист дітей від незаконного пересування, їх права на особисту свободу, в спеціальних установах для неповнолітніх).

Відповідно до ст. 24 утримання і виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та безпритульних дітей забезпечує держава.

Безпритульні діти тимчасово розміщуються у притулках для неповнолітніх служб у справах дітей, у яких створюються належні житлово-побутові умови та умови

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, повинні бути передані під опіку чи піклування, на усиновлення або влаштовані на виховання в сім’ї громадян (прийомні сім’ї), в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу на повне державне утримання.

Стаття 25 закріплює механізми соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Закон: “Про соціальну роботу з дітьми та молоддю”, вперше дає визначення соціальної роботи, розкриває її мету, завдання, зміст, засоби здійснення, вперше дає визначення поняттям “обслуговування”, “супровід”, “реабілітація”, уточнює поняття “профілактика” з точки зору теорії соціальної роботи, вперше вводить в обіг “соціальне інспектування”.

Закон України “Про органи і служби у справах неповнолітніх і спеціальні установи для неповнолітніх” від 25.01.1995 базується на Конституції України та Конвенції ООН про права дитини. Основна ідея – соціальний захист і профілактика правопорушень серед неповнолітніх, які повинні здійснювати спеціальні установи для неповнолітніх та інші державні органи (в межах свої компетенції).

У Додаткових заходах щодо забезпечення виконання національної програми «Діти України» на період до 2005 року наголошується на необхідності власного виявлення проблемних сімей та посилення контролю суспільства за вихованням дітей у неблагополучних сімях.