3. Початок українського національного руху.

Кирило-Мефодіївське братство

Політичне життя на Україні розвивалося й набирало силу дуже повільно, що було зумовлено репресивною шовіністичною політикою царизму щодо будь-яких проявів невдоволення українцями. Але в 1840-х рр. революційно-демократичні настрої серед інтелігенції посилюються завдяки діяльності геніального українського мислителя і поета, вихідця з кріпосних селян Т.Г.Шевченка (1814-1861 рр.). Шевченківська вільнолюбна демократична поезія мала і високу естетичну цінність, була глибоко народною і написана літературною мовою найвищої проби. Перша збірка його поетичних творів «Кобзар» піднімав народ на боротьбу проти кріпосництва, царизму та його колоніальної і шовіністичної політики за краще майбутнє України.

Твори Шевченка вплинули на згуртування молодих людей, пов’язаних зі студентами університету. У грудні 1845 р. виникла перша таємна українська політична організація – Кирило-Мефодіївське братство. У 1846 р. в ньому було 12 постійних учасників: вчитель П.Куліш, історик М.Костомаров, Т.Шевченко та інші. З членами товариства підтримували зв’язки близько 100 осіб. В. Білозерський і М. Костомаров розробили основні програмні документи організації, в яких ставились завдання ліквідації царизму і кріпосництва, створення республіканської федерації слов’янських народів на підставі їх дружби, національного рівноправ’я і широкої автономії кожному народу, ліквідації станів, досягнення християнських ідеалів справедливості, свободи і рівності людей, поступового поширення християнського ладу на весь світ та ін. Товариство виступало за необхідність спиратися на широкі верстви населення. Але у березні 1847 р. за доносом провокатора члени Кирило-Мефодіївського товариства були заарештовані, їх засудили до різних строків ув’язнення. Найжорстокіше царизм розправився з Т.Г.Шевченком, якого віддали рядовим в солдати без права писати та малювати. Лише через 10 років він отримав свободу уже після смерті царя Миколи І.

Історичне значення «Кирило-Мефодіївського товариства» полягало в тому, що його ідеї, як і ідеї декабристів, носили прогресивний, революційний характер. Таким чином, народжувана в першій половині XIX ст. нова українська інтелігенція усвідомлювала необхідність згуртування сил для рішучої боротьби проти політичного, соціального і національного гноблення царизму.

9.4. Становище українців в західноукраїнських землях

У першій половині XIX ст. населення західноукраїнських земель, що було під владою Австрії та Угорщини, теж знаходилось в тяжкому становищі. Відірваність західних українців від основної маси українського народу, постійне політичне, соціальне, національне і економічне гноблення гальмувало хід вільного цивілізованого розвитку, яким йшли європейські країни. Внаслідок низки причин, насамперед асиміляторських зусиль і шовіністичної політики правлячих кіл і панівної верхівки відносна кількість українців у загальній масі населення поступово зменшувалась.

Сільське господарство, що займало провідне місце в економіці Західної України, знаходилось на низькому рівні розвитку, бо носило екстенсивний характер. Малоземелля українських селян, примітивні засоби виробництва, великі феодальні повинності зумовили низьку продуктивність землеробства. Врожайність озимих культур в середньому становила 6 центнерів, а ярих – 4,5 центнера з гектару. Лише на середину XIX ст. у кращих господарствах вона стала досягати 11-12 центнерів. Регулярні недороди основних культур прирікали населення на постійні злидні і голодну смерть.

Промисловість в західноукраїнських землях знаходилась на відсталому ремісничо-мануфактурному рівні. Мануфактури працювали в основному в панських маєтках. Кількість мануфактур в містах з найманою робочою силою залишалась незначною. У 30-40-х рр. XIX ст. намітилось деяке промислове піднесення, почалось використовування механічних двигунів. Проте переростання мануфактурної промисловості у фабричну гальмувалось дискримінаційними заходами уряду (адміністративні обмеження, непомірне високі податки тощо) та всевладдям великих землевласників.

Селянство Західної України постійно вело боротьбу проти феодальної експлуатації, відмовлялось виконувати повинності, піднімало повстання Одне з таких повстань сталося в 1846-1848 рр. під проводом Лук’яна Кобилиці.

Під впливом революції 1848-1849 рр. в Австрійській Україні було скасовано кріпосництво і феодальні повинності селян. Однак отримавши волю, селяни не отримали землі. Оскільки ж промислового виробництва в Західній Україні майже не було і знайти роботу було практично неможливо, більшість селянства в результаті такого «звільнення» залишилася без засобів до існування. Відтак сотні тисяч українців з Галичини, Буковини й Закарпаття мусили шукати кращої долі в інших країнах, здебільшого за океаном – у США, Канаді, Бразилії, Чилі тощо, де в цей час відбиралися у індіанців і розорювалися великі території. Відтоді в цих країнах утворилися великі українські діаспори, які в наступні роки поповнювалися все новими іммігрантами з України.

У пробудженні національної самосвідомості населення Західної України у першій половині ХІХ ст. значну роль відіграло громадсько-культурне об’єднання «Руська трійця», засновниками якої стали Маркіян Шашкевич, Яків Головацький, Іван Вагилевич, які були студентами Львівського університету. У виданому трійцею альманасі «Русалка Дністрова» та інших творах, орієнтуючись на передові демократичні ідеї, вони виступали проти політичного, економічного і духовного гноблення українського народу, домагаючись, щоб він відчув «гідність свою і свою силу». Вони виступали за возз’єднання українського народу проти політики денаціоналізації українців і латинізації української писемності, популяризували найкращі сторінки минулого українського народу, поширювали твори Т.Шевченка, М.Костомарова, П.Куліша та ін.

Контрольні запитання

1. Чим було схожим і чим відрізнялося становище українців у Російській і Австрійській імперіях?

2. У чому проявлявся розклад феодально-кріпосницької системи?

3. Як вплинула Вітчизняна війна 1812 р. на суспільні настрої?

4. Чим відрізнялися програмні документи Північного й Південного товариств?

5. Які ідеї обстоювала «Руська трійця»?

6. Які основні положення програми Кирило-Мефодіївського товариства?

7. Чим була викликана масова еміграція західних українців?

Теми рефератів

1. Декабристський рух в Україні.

2. Катеринославщина в першій половині ХІХ ст.

3. Українці у Вітчизняній війні 1812 р.

4. Царська Росія в поезії Т.Шевченка.

5. «Руська трійця» та її значення для українського національного руху.

6. Вплив революції 1848-1849 рр. на західноукраїнські землі.

7. Українська діаспора в Північній і Південній Америці.