- •Оглавление
- •Розділ 1.Поняття про валеологію. Об'єкт, метод та методологічні основи, історія розвитку науки
- •1.1. Валеологія як наука
- •1.2. Здоров'я та хвороба
- •1.3. Об'єкт валеології
- •1.4. Методологічні основи валеології
- •1.5. Основні завдання валеології
- •1.6. Початок та історія розвитку валеології
- •1.7. Дефініції та понятійний апарат
- •1.8. Вплив екологічних факторів на здоров'я людини
- •Розділ 2. Людина та її здоров'я з позиції системного підходу
- •2.1. Людина як система, феномен людини, принципи її організації, свідомість і несвідомість, біополя
- •2.2. Давні холістичні системи
- •2.3. Здоров'я та його механізми з позиції системного підходу
- •Розділ 3. Діагностика індивідуального здоров'я
- •3.1. Класифікація діагностичних моделей
- •3.2. Донозологічна діагностика здоров'я за функціональними показниками
- •3.3. Діагностика рівня здоров'я за прямими показниками
- •3.4. Діагностика рівня здоров'я за резервами біоенергетики
- •Розділ 4. Валеологічні аспекти психічного здоров'я
- •4.1. Поняття про психіку здоров'я, структура психіки
- •4.2. Природні особистості психіки
- •4.3. Набуті у процесі життя особливості психіки. Вчення про стрес, загальний адаптаційний синдром
- •4.4. Механізми психічного та фізіологічного стресу
- •4.5. Наслідки стресу
- •4.6. Профілактика психічного стресу та корекція його наслідків
- •4.7. Сучасні підходи до психічного оздоровлення
- •Розділ 5. Репродуктивне здоров'я та хвороби, що передаються статевим шляхом
- •5.1. Фізіологія репродуктивної системи
- •5.2. Статевий цикл людини та статева поведінка
- •5.3. Загальне уявлення про репродуктивну здатність, репродуктивний потенціал
- •5.4. Фактори формування та збереження репродуктивного здоров'я
- •5.5. Статева культура, як передумова репродуктивного здоров'я
- •5.6. Венеричні хвороби як фактор ризику репродуктивного здоров'я
- •Розділ 6. Оздоровлення, механізми управління здоров'ям
- •6.1. Залежність здоров'я людини від стану хребта
- •6.2. Механізм оздоровчої дії фізичних вправ
- •6.3. Методи загартовування
- •6.4. Масаж
- •Розділ 7. Функції органів травлення. Принципи оздоровчого харчування
- •7.1. Їжа та характер харчування
- •7.2. Поживні речовини — білки, жири, вуглеводи
- •7.3. Вітаміни (від vita — життя)
- •7.4. Мінеральні речовини (від minera - - руда)
- •7.5. Голодування, фізичні процеси під час голодування
- •7.6. Використання голодування з метою оздоровлення
- •Розділ 8. Дихання та механізм оздоровлення організму дихальною гімнастикою
- •8.1. Механізм газообміну між повітрям та тканинами організму
- •8.2. Регуляція дихання
- •8.3. Дихання як спосіб оздоровлення
- •Розділ 9. Загальне уявлення про серцево-судинну систему
- •9.1. Серце та його функції
- •9.2. Будова та функція судин
- •9.3. Порушення діяльності серцево-судинної системи та їх запобігання
- •Розділ 10. Медико-соціальні проблеми наркотизму
- •10.1. Наркоманія та її розповсюдження
- •10.2. Вплив наркотиків на фізичне та психічне здоров'я, репродуктивну функцію людини
- •10.3. Вплив алкоголю на організм людини
- •10.4. Вплив паління на організм людини
- •10.5. Заходи боротьби з наркоманією
- •Розділ 11.Види та форми насильницької поведінки
- •11.1. Поняття насильницької поведінки, її ознаки та класифікація
- •11.2. Агресивність та її природа
- •11.3. Насильство у сімейних відносинах, насильство проти жінок та дітей
- •11.4. Попередження та подолання насильства: міжнародний досвід та роль правоохоронних органів
1.3. Об'єкт валеології
Об'єктом науки є предмет, на який спрямована її активність. У медицині об'єктом є хвороба людини та середовище якому проходить життєдіяльність індивіда. Здорова людина не потрапляє у поле зору лікаря. Саме тому процес зниження рівня здоров'я, формування передхвороби і початкових (недемонстративних) форм захворювання відбувався без контролю лікаря, без активних заходів із попередження розвитку хвороби. Тому головним об'єктом валеології є здорова людина та людина, яка знаходиться у "третьому" стані.
Завдяки валеології потрібно виявляти людей зі зниженим рівнем здоров'я та використовувати методи оздоровлення з метою вивести їх за межі "третього" стану. Такі дії можна охарактеризувати як ідеальний варіант первинної профілактики.
Валеологічні засоби можливо використовувати і в разі виникнення хвороби, щоб досягти кращого використання резервів організму, відновлення його здатності до саморегуляції та покращення стану здоров'я — це буде вторинна профілактика хвороби.
1.4. Методологічні основи валеології
Методологія науки — учення про її структуру, логічну організацію, методи та засоби діяльності. Методологічний підхід у науці — це в кожному конкретному випадку виявляти матеріальну основу причинно-наслідкових зв'язків між окремими явищами.
Живі організми нашої планети (біосфера) мають здатність до самобудови (формування біосистеми) і репродукції. В основі цієї здатності — типові спеціалізовані структури.
На молекулярному рівні — це амінокислоти, ліпіди, вуглеводи та інші органічні сполуки, зокрема такі, що здатні до депонування енергії, тобто макроерги, єдиний спосіб зберігання спадковості, тобто молекули ДНК та РНК.
На клітинному рівні — специфічні утворення, тобто органели клітин.
На тканинному й органному рівні — однорідні популяції клітин, що утворюють тканини та формують органи.
На рівні організму — різноманітність індивідів та видів. Сукупності окремих індивідів одного виду утворюють популяції, а з популяцій різних видів на спільних територіях формуються біогеоценози.
Реалізація життя як основної функції структури визначається діяльністю всіх її елементів. А ця діяльність забезпечується постійною циркуляцією потоків пластичних речовин, енергії та інформації, з одного боку, у самій біосистемі, а з іншого — між біосистемою та середовищем, в якому вона існує. Саме ці потоки і визначають наявність феномена життя, є основою самовідновлення, саморегуляції і репродукції живих систем.
Ступінь упорядкування, удосконаленість біосистеми визначається як значеннями показників гомеостазу, так і можливістю їх відновлення при дії зовнішніх і внутрішніх факторів надмірної сили.
Розглядаючи людину як вищу форму реалізації феномена життя, слід пам'ятати про її здатність пізнавати світ, відчувати своє місце в колективі, сім'ї, самопроявлятись через соціальну активність. Ця здатність характеризує психічні (емоційно-інтелектуальні) і духовні аспекти здоров'я людини як вищі прояви її цілісності.
Саме з усього цього і випливають методологічні основи валеології:
1. Здоров'я людини розглядається як самостійна соціально-біологічна категорія, яка може бути кількісно та якісно охарактеризована певними показниками та якою можна керувати — формувати, зберігати та зміцнювати.
2. Між здоров'ям і хворобою існує перехідний "третій" стан.
3. Підхід до людини та її здоров'я є інтегральним (системним) та холістичним (від holos — цілісний). Методи валеології — переважно природні, без використання медикаментів.
4. Теоретичні принципи валеології відповідають завданням загальної теорії медицини, що поєднує філософські погляди на суть здоров'я, хворобу та перехідний стан.