7. Грамота про федерацію з Росією.

В умовах кризи гетьманського режиму, що особливо загострилася восени 1918 р., в Україні активізувалися політичні партії і групи, які виступали за відновлення Української Народної Республі­ки і усунення від влади консервативних елементів. У серпні 1918 р. в Києві було створено Український національний союз (УНС). До його складу ввійшли українські есери, українські соціал-демократи, Партія українських соціалістів-федералістів, ряд дрібних громадсько-політичних організацій. Головою УНС було обрано В. Винниченка. Союз стояв в опозиції до гетьман­ського режиму та його союзників в Україні.

Час працював на опозиціонерів. Розвиток подій - революція у Німеччині, розклад окупаційного режиму, наростання повстанського руху - викликав зміну політичної орієнтації в урядових колах. 14 листопада 1918 р. гетьман опублікував грамоту про федераціюУкраїни з небільшовицькою Росією ("До всіх укра­їнських громадян"). Був призначений новий уряд, у якому переважали політики проросійської орієнтації. У Києві та інших містах почалося формування офіцерських загонів.

У істориків не склалось одностайної оцінки цього кроку ге­тьмана. Дехто вважає його суто тактичним, спрямованим на консолідацію України з антибільшовицькими силами Дону і Кубані, які також прагнули федеративної перебудови Росії. Керівна роль України у боротьбі з більшовизмом, на думку цих авторів, забезпечила б їй самостійне існування після ліквідації радянської влади в Росії.

Інші історики вважають, що грамота про федерацію знамену­вала перехід гетьмана П. Скоропадського до табору велико­державної контрреволюції і зраду ідеї самостійності України.

8. Падіння Гетьманату.

11 листопада 1918 p. закінчилася І світо­ва війна поразкою німецько-австрійського блоку. Почалася евакуація німецьких військ з України. У цих умовах Раднарком Росії анулював Брестський мир з Німеччи­ною, в т.ч. і положення про визнання Ро­сією самостійності України. Тим самим ра­дянська Росія зняла з себе обов'язок не втру­чатися у внутрішні справи України. Втративши іноземну військову підтрим­ку, гетьман переорієнтувався на Антанту і білогвардійців, сподіваючись на їх допо­могу.

У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною бо­ротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР, до складу якої ввійшли В. Винниченко (голова, член УСДРП), С. Петлю­ра (член УСДРП), Ф. Швець (Селянська спілка), А. Макаренко (представник Об'єднаної ради залізничників України), П. Андрієвський (член УПСС).

15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши народові демократичні свободи, 8-годинний робочий день, передачу по­міщицьких земель селянам. 17 листопада Директорія підписа­ла угоду з представниками окупаційних військ про їхній, нейтралітет у подіях.

Директорії вдалося завоювати масову підтримку селянства, яке стихійно піднімалося на антигетьманську боротьбу. На її бік перейшла певна частина гетьманських військ, у тому числі добре навчений і дисциплінований полк Січових стрільців, яким командував Є.Коновалець. Під селом Мотовилівка (за 40 км від Києва) 18 листопада гетьманські війська, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, були вщент розбиті. Після цього повстання стало всеукраїнським. 20 листопада повстанські війська, підійшли до столиці і почали її облогу. Через три тижні становище гетьмана стало безнадійним.

28 листопада з ініціативи КП(б)У було створено Тимчасовий робітничо-селян­ський уряд України на чолі спочатку з Г.П'я­таковим, а згодом - X.Раковським. На до­помогу українським більшовикам знову прийшла Росія, відкривши Український фронт. Протягом листопада-грудня 1918р. більшовикам вдалося відновити радянську владу на частині української території.

14 грудня Скоропадський зрікся влади. Гетьманський режим пере­став існувати. Рада Міністрів передала владу Директорії. 18 грудня 1918 р. Директорія УНР урочисто вступила до Киє­ва. Отаманом республіканських військ був С. Петлюра.

Цікаві факти

* За 7,5 місяця гетьманства Павла Скоропадського, попри помилки і невдачі, в Україні почалося утворення власних збройних сил, відродження козацького стану, розвивалась освіта, культура. Було створено понад 150 українських гімназій, у т.ч. сільських; вийшло з друку кілька мільйонів примірників українських підручників. Восени 1918 p. було відкрито два державних українських університети - у Києві та Кам'янці-Подільському, утворено в листопаді того ж року Українську академію наук, засновано Український державний архів. Національну галерею мистецтв. Український історичний музей та Українську національну бібліотеку. Український національний театр, Українську державну капелу та Державний симфонічний оркестр.

* Влітку 1918р. відбулось утворення української автокефальної Православної Церкви на чолі з митрополитом В.Липківським.

* першим президентом Української академії наук, створеної у листопаді 1918р., був В.І.Вернадський - відомий геолог і геохімік, член багатьох академій наук та наукових товариств.

Контрольні запитання

1.Охарактеризуй соціальну базу гетьманського режиму.

2. За рахунок яких елементів відбувалося формування держав­ного апарату Української держави?

3. Що бую зроблено для формування української армії?

4. Чому, на твій погляд, гетьман зробив спробу відновити україн­ське козацтво?

5. Проаналізуй міжнародну діяльність гетьманського уряду.

6. Назви сильні і слабкі сторони в аграрній політиці Скоропадського.