3. 1. Народні збори

Це юридично і фактично найважливіший орган Афінської держави, який вирішував найважливіші справи країни. В засіданнях мали право і обов'язок брати участь тільки повноправні громадяни Афін чоловічої статі, які досягли 18 років, але фактично - з 20 років, бо молодь з 18 до 20 років навчалася військовій справі у спеціальних таборах і служила в охороні кордонів. Не мали права участі у зборах позбавлені політичних прав громадяни, жінка, метеки, чужинці і раби. Отож, незабаром був встановлений кворум - 6 тис. Чоловік. З меншою кількістю громадян збори не проводились. Місцем зібрань був пагорб Пнікс біля Акрополя, потім афінський театр або агора (площа в Афінах). Спочатку народні збори скликались один раз у місяць (місяців у греків було 10). Потім (у IV ст. до н. е.) - чотири рази на місяць, тобто 40 разів на рік. У разі потреби відбувалися позачергові, надзвичайні збори.

Збори скликали спеціальні геральди. При вході урядовці перевіряли по списках правомочність учасників. По кожному громадянину видавали значок ("символ"), на підставі якого потім виплачували за присутність на зборах гроші. За головні збори - по 9 оболів, за всі інші - по 6 оболів (з IV ст. до н. е.). За порядком стежили ЗО наглядачів, що мали загін поліцейських - токсотів.

Перші збори кожного місяця (пританій) вважалися головними. На них приймали найважливіші закони і загальнодержавні рішення, проводили перевірки діяльності вищих службових осіб (епіхойротонія). Кожне з питань, яке виносили на народні збори, попередньо обговорювали у Раді 500.

Другі збори були призначені для розгляду поданих громадянами всіляких заяв і прохань. Кожен громадянин міг звернутися до народних зборів з приводу як державних справ, так і своїх особистих проблем, які не могли бути вирішені органами виконавчої влади.

Треті і четверті збори призначалися для розгляду всіх інших державних питань, причому три питання порядку денного могли стосуватися культу, три - прийому послів і три - інших справ.

Перед початком зборів приносили жертви, читали молитви. Обговорення питань починали з викладення їх суті і оголошення проекту рішення Ради 500 - пробулевми. В обговоренні питань міг виступити кожен громадянин. Виступаючий вставав на відведене місце і одягав на голову миртовий вінок - в знак того, що він виконує державну функцію і в цей момент є недоторканою особою. Оскільки в Афінах було високо розвинене і цінувалось ораторське мистецтво (існували спеціальні ораторські школи), то виступали, як правило, професійні політики, оратори ("демагоги").

Голосування в народних зборах проводилось в давні часи криком, згодом - піднесенням рук (хейротонія). Таємне голосування іноді також мало місце (білими і чорними камінцями) - у справах, що стосувалися окремих громадян. Остракізм проводили шляхом таємного голосування глиняними черепками, де писали ім'я людини, яку вважали за потрібне вигнати з Афін.

Компетенцію народних зборів не було чітко визначено. Вони могли розглядати будь-яки питання внутрішнього і зовнішнього життя. Народні збори обирали вищих посадових осіб держави.

Кожен учасник народних зборів мав право запропонувати проект нового закону, проте, якщо члени народних зборів не приймали його, то автор ніс кримінальну відповідальність (аж до смертної кари)1.

Народні збори розглядали також питання про війну чи мир, фінансові питання (накладання податків, встановлення зборів, мит), питання заборони чи дозволу ввозити чи вивозити певні товари, культові справи, обирання державних урядовців, а у військовий час - військового командування. У будь який час вони могли зажадати від урядовців звітувати про свою діяльність, притягати їх до відповідальності і віддавати до суду. Народні збори виступали і як найвища судова інстанція.

Народні збори розглядали скарги громадян з приводу хабарництва, зловживань державних урядовців владою, на зловмисних донощиків ("добросовісні" донощики одержували половину майна засуджених ворогів держави). В Афінах навіть були спеціальні люди, які порушувализвинувачення проти недобросовісних урядовців і політичних діячів - сикофанти.

У народних зборах, як уже згадувалось, проводився і остракізм. Для законності рішення на зборах мав бути встановлений кворум не менше 6 тис. громадян." Засуджений остракізмом повинен був протягом 10 днів залишити Афіни. [4] 1) Засуджений не позбавлявся ні громадянських, ні інших прав, майно теж не конфіскувалось.