Тема: «Сутність та види податків»

 

1. Суть податків, їх ознаки як економічної категорії

Історія виникнення податків досить давня. Вважається, що податки виникли разом із утворенням держави. Держава не могла забезпечити ефективне виконання своїх функцій без відповідної системи надходжень. Отже, виникла потреба у створенні основного джерела наповнення казни або бюджету держави. Цим основним інструментом і в далекому минулому і на даний час вважаються податкові платежі. Початково централізація здійснювалась у натуральній формі, пізніше – у змішаній, а з розвитком суспільства – повністю набула грошової форми.

Необхідність централізації ресурсів обумовлюється виникненням спільних потреб, які неможливо задовольнити в індивідуальному порядку.

Пізніше у суспільстві виникла проблема соціального захисту населення, а ще згодом – екологічні, космічні та інші проблеми, які вимагають централізації коштів на міжнародному рівні.

Становлення та розвиток податків відбувалося протягом декількох етапів:

1-й – податки існували у вигляді безсистемних платежів, які переважно мали натуральну форму.

2-й – припадає на середину 18 – початок 19 ст. і характеризується появою в країнах Європи податкових систем, що включали в себе прямі та непрямі податки. Податки стали основним джерелом доходів бюджету багатьох країн.

3-й – після першої світової війни почався третій період розвитку оподаткування, протягом якого були проведені науково обґрунтовані податкові реформи.

Сучасний період розвитку оподаткування характеризується більш глибоким теоретичним обґрунтуванням його проблем.

Обсяг таких потреб зростає з розвитком виробничих відносин. Отже, зростає і потреба в залученні коштів для цих цілей. У багатьох розвинених країнах вважається, що основним призначенням податків є задоволення суспільних потреб.

Податковими платежами вважаються – податок, збір і плата.

Податок – це обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до податкового законодавства.

Збір – це платіж, який стягується в основному до державних цільових фондів та місцевих бюджетів (пенсійний збір, ринковий збір, курортний збір).

Плата – це сума коштів, яка повертається державі (в основному) за тимчасове або постійне користування ресурсами (плата за воду, рентна плата, орендна плата).

Сукупність податків, зборів та інших обов’язкових платежів утворює податкову систему держави. Встановлення і скасування податків, зборів, інших обов’язкових платежів, а також пільги їх платникам надаються Верховною Радою України, ВР АРК і місцевими радами народних депутатів.

За економічним змістом податки – це фінансові відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідного для виконання державою її функцій.

Централізований фонд грошових коштів держави може бути сформований як за рахунок податків, так і за рахунок інших надходжень, таких як: плата; відрахування; власні доходи держави і неподаткові доходи. Ці поняття необхідно розрізняти за допомогою ознак, що характеризують ту чи іншу фінансову категорію. На даний час в Україні питома вага непрямих податків є досить значною, хоча спостерігається тенденція до її зменшення в загальній структурі бюджетів порівняно з прямими податками.

Податок як фінансову і економічну категорію характеризують такі ознаки:

- примусовий характер (обов’язковість),

- безеквівалентність – означає, що частку відчужуваного доходу (прибутку) держава не відшкодовує індивідуальному платнику в адекватному розмірі товарами чи послугами,

- відсутність цільового використання,

- законодавча регламентація,

- однаковий підхід до всіх платників,

- зміна форми власності (перехід права власності під час його сплати).