- •Спідниці кльош і клинові
- •Первинна обробка крупів
- •В’язання гачком
- •Догляд за в'язаними виробами
- •Інструменти і матеріали для в’язання спицями
- •1.Умовні позначення петель. Запис узорів.
- •Рекомендоване споживання білків, жирів, вуглеводів та їх енергетична цінність для дітей та підлітків *
- •Оздоблення текстильних матеріалів вишивкою
- •Оздоблення виробів мережкою
- •Проста мережка «одинарний прутик»
- •Інструменти та матеріали:
- •Мережки «подвійний прутик» та «роздвоєний прутик»
- •Композиція художньої вишивки
- •Обробка краю вишивки
Композиція художньої вишивки
Гарний вигляд виробу великою мірою залежить від побудови композиції вишивки. Композиція — творче поєднання різних елементів узору в єдине ціле та розташування їх на виробі. Кожна майстриня, вишиваючи, дає простір своїй фантазії, доповнює той чи інший візерунок новими мотивами та орнаментами.
Композиція вишивки для виробу має відповідати певним художнім вимогам. Насамперед вона залежить від призначення, форм та якості матеріалу оздоблювального виробу. Кожен виріб потребує свого особливого композиційного рішення (мал. 89).
Сучасним виробам декоративного призначення характерне найрізноманітніше розміщення узорів: по вузькій або широкій каймі, в центрі, в кутах або довільне.
У побудові композиції часто використовують поєднання техніки прозоро-лічильної групи з поверхнево-нашивними лічильними техніками та поверхнево-нашивними нелічильними техніками (мал. 90). До техніки прозоро-лічильної групи належать усі види мережок. Назва «поверхнево-нашивні лічильні» техніки пояснює спосіб їх виконання, тобто вишивання на поверхні тканини, відлічуючи нитки. До цієї групи техніки належать усі види «хрестика», «лиштви», «занизування» тощо. Обидві групи технік гармонійно поєднуються перш за все тому, що виконуються тільки на тканинах полотняного переплетення.
Нині спостерігається тенденція до збагачення традиційних технічних прийомів виконання вишивок. Розробляються більш декоративні шви. їх перевага полягає в тому, що виконані на основі простих і складних мережок, з використанням кольорових швів, вони в різних поєднаннях створюють неповторний декоративний узор. Сучасні майстрині поєднують 10—15 технік одночасно.
Композиції вишивки характерні орнаментальність та стильність. Орнамент — це оздоблювальний візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів, стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.
Г армонія між формою виробу й оздобленням, між оздобленням і матеріалом, з якого він зроблений, називається стилем. Кожен історичний період має свій стиль і формується творчими зусиллями сучасників. Ці стилі залежать від духовних устремлінь людей.
Краса істинних українських народних мистецьких виробів полягає в тому, що кожен вид речей має свій стиль узорів. Він випливає як із самої техніки виробу, так і з гармонії між формою поверхні предмета, матеріалом, з якого він зроблений, і оточенням, для котрого той предмет призначений.
Вишивка тепер у моді, вона прикрашає сучасний одяг, інтер'єр, надаючи йому своєрідності й неповторності.
Одна з вимог до виконання вишивок — гармонійне поєднання їх в інтер'єрі сучасної оселі. Вишивка гарно поєднується з керамікою, з букетами квітів. Органічне поєднання декору інтер'єру квартири з вишивкою створює справжнє естетичне середовище (мал. 91).
Враховуючи сучасні погляди на впорядкованість житла, можна вишитим творам надати нових форм, урізноманітнити розміщення узорів, поєднання відтінків кольорів. Кожен творець сам добирає кольори, як він їх бачить. Навіть в одному інтер'єрі можна створювати велику кількість різноманітних композицій кольорів. Для цього треба періодично змінювати кольорові скатертини, серветки на столі, занавіски або декоративні подушки на дивані.