Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
посібник Цив пр ч.1 Шаповалова.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.11.2019
Размер:
1.31 Mб
Скачать

3. Суб'єкти зобов'язань

  • кредитор (правомочна сторона),

  • боржник (зобов'язана сторона). У договорі кожна сторона може бути і кредитором, і боржником залежно від стадії виконання умов договору.

Зобов’язання бувають:

  • У залежності від кількості суб'єктів:

- прості – один боржник та кредитор

- складні – декілька боржників (пасивна множина) та/або кредиторів (активна множина) або змішана множина

  • У залежності від характеру розподілу прав та обов'язків між учасниками:

- дольові – кожний боржник зобов'язаний виконати певну частину зобов’язання;

- солідарні – кожний кредитор має право вимоги у повному обсязі, кожний боржник зобов'язаний виконати у повному обсязі (при спричиненні шкоди, неподільності об'єкта);

- субсидіарні – додатковий боржник виконує зобов'язання, якщо його не може виконати основний боржник;

- регресні – зворотні вимоги боржника, який виконав зобов'язання за інших боржників, до справжніх боржників, перерозподіл обов'язків між боржниками.

  • У залежності від можливості заміни учасників зобов'язання:

  • зобов'язання особистого характеру – зобов'язання пов'язано з певним суб'єктом-виконавцем, якого не можна замінити (наприклад, творця);

  • зобов'язання з можливістю правонаступництва.

4. Предмети зобов'язання та види зобов’язань залежно від предмета

У цивілістиці існує думка, що об’єкти зобов'язання – це те, з приводу чого ці зобов'язання виникають та об’єкти зобов'язання поділяються на: 1)юридичний об'єкт – це певна поведінка зобов'язаної особи, 2) матеріальний об'єкт (предмет) – це майно (речі, майнові права та обов'язки).

Вважаємо, що термін «об'єкт» треба використовувати, якщо мова йде, по-перше, про об'єкт правового регулювання – це цивільно-правові відносини, по-друге, про об'єкт цивільних прав – це певні блага, щодо яких у конкретних суб’єктів існують суб’єктивні цивільні права. Якщо такі права у суб’єктів ще не виникли, але існує можливість їх виникнення внаслідок виконання обов’язків іншою особою у зобов’язанні, то ті блага, з приводу яких ці зобов'язання виникають, доцільно називати предметом зобов’язань.

Види зобов’язань залежно від визначеності предмета:

  • Зобов’язання з конкретним предметом виконання (передаються, створюються конкретні блага).

  • Альтернативне зобов’язання – боржник має право вибору предмета зобов'язання, якщо інше не передбачено договором, законодавством, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв (наприклад, боржник зобов’язаний передати або річ, або гроші).

  • Факультативне зобов'язання – боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретні дії щодо визначеного предмету, але при неможливості може замінити їх іншим, завчасно передбаченим предметом (наприклад, передати певну річ, але якщо ця річ знищена – то гроші).

Система розміщення окремих видів договірних зобов’язань залежить від того основного правового результату, якого добиваються сторони, укладаючи договір. Однак договір може складатися з декількох зобов’язань.

5. Класифікація зобов'язань:

  • У залежності від підстав виникнення:

  • договірні зобов'язання – виникають на підставі договору: 1) зобов'язання про передачу майна у власність, 2) зобов'язання про передачу майна у користування, 3) зобов'язання про виконання робіт, 4) надання послуг, 5) зобов'язання щодо розпорядження правами інтелектуальної власності, 5) зобов'язання з багатосторонніх правочинів.

  • недоговірні зобов'язаннявиникають в силу інших юридичних фактів: одностороннього правочину, спричинення шкоди (делікту), спасіння майна тощо.

    • У залежності від мети (спрямованості):

- Регулятивні зобов'язання – регулюють правомірну поведінку учасників

- Охоронні зобов'язання – захищають порушений інтерес учасників

  • У залежності від характеру правового зв'язку:

- Ординарне зобов'язаннясторони мають по одному праву та по одному зобов'язанню;

- Складне зобов'язання – сторони мають декілька прав та обов’язків.

  • У залежності від юридичної значимості:

- основне зобов'язання – самостійне;

- додаткове (акцесорне) зобов'язання не самостійне (застава), забезпечує належне виконання основного. Припинення або недійсність основного спричинює такі наслідки й для додаткового, однак не навпаки.

  • У залежності від пов'язаності зобов'язання з особистістю учасника:

  • Персоніфіковані – зобов'язання виконується особисто (відомий художник);

  • не персоніфіковані – виконавець може бути замінений.

Грошові зобов'язання – предметом є дії щодо сплати грошових коштів у будь-якої формі (безготівкою тощо). Відповідальність за їх порушення настає навіть при неможливості виконання зобов'язання (без вини).