3. Економічні знання як предмет навчання. Основні етапи формування економічних знань.

Базові економічні знання являють собою систему понять, законів та теорій. Закони та теорії виражають взаємозв’язки та відношення між основними поняттями. Оволодіння економічними поняттями пов”язане з активною мисленевою діяльністю, а також з виконанням таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння та співставлення, абстрагування та узагальнення. Саме поняття складають основу понятійного мислення і є засобом пізнання економічної дійсності.

Зміст шкільного курсу економіки є системою взаємопов’язаних понять, що складають базові знання про природу та особливості економічних явищ. Тому процес формування економічного поняття можна розглядати як послідовний процес розкриття кількісних та якісних властивостей економічних явищ, доведення їх до словесного визначення та свідомого практичного використання.

Яким чином економічні знання трансформуються в свідомості учня ? Це значною мірою залежить від індивідуальних психологічних особливостей та захоплень учня, індивідуального творчого досвіду, набутого в процесі навчання, емоційного настрою. В учня поступово формується свій стиль вивчення предмета. Завдання викладача створювати умови для розквіту цього стилю, а не вироблення “потрібного”, педагогічно чи методично доцільного з точки зору вчителя. Для того, щоб перевірити, наскільки успішно відбувається трансформація знання “що?” в знання “як?” (пасивного в активне), варто виявити прикладний аспект, вміння використовувати знання на практиці, мислити та відшукувати вірні рішення.

Формування економічних понять у свідомості учнів може здійснюватися різними методами, включаючи складну мислиневу діяльність над засвоєнням словесно-теоретичних узагальнень, висновків.

Можна виокремити два основних етапи формування економічних понять:

1. Від чуттєво-конкретного сприйняття до абстрактного. На цьому етапі учні вчаться виділяти суттєві ознаки економічних явищ, відкидати несуттєві. Цей процес завершується словесним визначенням поняття

2. Від абстрактного до конкретного. На цьому етапі відбувається узагальнення понять, збагачення їх змісту, більш повне розкриття його зв”язку та співвідношення з іншими поняттями

Формування економічних понять варто розпочинати зі спостережень та аналізу фактів, які відомі учням із повсякденого життя. Зокрема така послідовність доцільна при вивченні попиту та прозиції, природи та функції грошей, валютних операцій та ін.

Якщо при утворенні економічного поняття неможна звернутися до конкретно-чуттєвого сприйняття, то для формування понять доцільно використовувати аналіз проблемних економічних ситуацій, аналіз яких може призвести до введення нового поняття.

Таким чином, формуючи відповідні економічні поняття, можна рухатися

Від:

1. Створення понятійної бази для введення нового поняття;

2. Вибору та аналізу конкретної ситуації, що забезпечить виникнення в свідомості учнів нового поняття, використання модельних уявлень;

3. Аналіза об’єкта, що вивчається або явища та виявлення його зв’язків з іншими.

До:

1. Формування визначення економічного поняття.

2. Конкретизації та розвитку поняття, як перехід від абстрактного до конкретного на основі узагальнень.

Основні критерії сформованності економічних понять:

1. Знання суттєвих ознак поняття та вільне формулювання його визначення.

2. Знання суттєвих зв”язків та відношень цього поняття з іншими.

3. Вміння виділяти важливі ознаки поняття від другорядних.

4. Уміння відрізнити поняття від інших, подібних даному за певними ознаками.

5. Вміння застосовувати поняття при розв”язуванні економічних задач.

Рівні засвоєння понять та вміння оперувати ними:

1. Не систематизовані уявлення про економічне явище, коли учень може відрізнити це поняття від інших, але не може вказати його основних ознак та застосувати поняття для розв”язування стандартних практичних ситуацій.

2. Основні ознаки поняття виділені, але учень не може відрізнити суттєві ознаки від другорядних.

3. Засвоєння поняття характеризується вмінням оперувати суттєвими ознаками поняття, проте розуміння не узагальнено, учень не може перенести знання та застосувати їх в нестандартних (для нього) умовах (ситуаціях).

4. Засвоєння не лише суттєвих ознак поняття, але і його зв”язком з іншими поняттями; поняття узагальнене, учень може застосувати поняття як в знайомих, так і в нових ситуаціях.

Приклад узагальненого плану вивчення певного явища:

1. Зовнішні ознаки явища.

2. Умови протікання явища.

3. Зміст явища та механізм його протікання (пояснення явища на основі сучасних наукових теорій).

4. Означення явища.

5. Зв’язок даного явища з іншими.

6. Кількісні характеристики явища (величини, що характеризують явище, звє’язок між величинами, формули, що відображають цей зв*язок, для IX-XI класів).

7. Використання явища на практиці.

8. Способи попередження шкідливої дії явища.

Висновки.

• Економічні знання становлять основу економічної освіти, економічного виховання та розвитку економічного мислення і поведінки. Вони є специфічним товаром, що має цінність і корисність.

• Економічна культура є категорією, що характеризує економічні відносини як спосіб, форму, результат творчої діяльності людей в процесі виробництва, обміну, розподілу та споживання матеріальних і духовних благ. Вона стимулює розвиток ринкових перетворень через свою зміну та оновлення тому органічно пов’язана з економічним вихованням та економічним мисленням.

• Процес формування економічних понять є послідовним процесом розкриття кількісних та якісних властивостей економічних явищ, доведення їх до словесного визначення та свідомого практичного використання.