3. Види цін Класифікація цін ринкової економіки

Для країн ринкової економіки можна здійснити класифікацію цін за певними критеріями. Залежно від розмірів купів­лі-продажу товарів існують біржові, внутрішньофірмові, транс­фертні, роздрібні ціни.

Ціни за впливом на них конкуренції (далі називатимемо їх цінами за умовами встановлення) поділяють на конкурентні, мо­нопольні, регульовані.

Ціни відрізняються за територією дії — поясні, національні, світові.

Існують також базові ціни, ціни пропозиції, прейскурантні, ви­робництва, пільгові.

Багатоманітність цін у багатьох випадках залежить не від кон­кретного виду товару, а від характеру купівлі-продажу, від відносин, які виникають на ринку. Наприклад, цукор може продаватися за біржовою (оптова торгівля) і роздрібною ціною (для населення).

Біржова ціна — це ціна на товари, що

Ціни за розмірами купівлі-продажу

реалізуються у порядку біржової торгівлі. Вона є дуже важливим і досить до­стовірним джерелом інформації про рівень і динаміку певних то­варів. При визначенні біржової ціни враховують усі угоди між продавцями і покупцями кожного дня на біржових зборах, поза-біржові угоди, зареєстровані на біржі, а також усі заявки про пропозицію товарів і про попит на них. Вони надходять від броке­рів або від учасників зборів. Усі ці дані котирувальна комісія уважно вивчає і, враховуючи попит і пропозицію, визначає ціну

189

товару на відповідний день. В окремих випадках можуть встанов­люватись верхня і нижня межі ціни. Інформацію про біржові ціни можна одержати з бюлетенів товарних бірж, періодичних котиру­вань (щоденних, щомісячних).

У країнах з ринковою економікою набула поширення внутрішньофірменна трансфертна ціна. її застосовують при обміні това­рами і послугами в межах міжнародних монополій. Об'єктивною основою існування такої ціни є розвиток виробничої кооперації всередині монополії. Внутрішньофірменні ціни використовують при поставках деталей, вузлів, агрегатів, комплектуючих виробів. Як правило, відомості про ці ціни обмежені і є комерційною таємни­цею. Рівень їх значно відрізняється від цін, що використовуються при поставках такої продукції як запасних частин.

Населення купує товари за роздрібними цінами через багато-чисельні магазини і підприємства громадського харчування. Роз­дрібні ціни грунтуються на витратах виробництва і обігу товарів, прибутках підприємств-виробників, підприємств торгівлі, збутових організацій.

В умовах становлення ринкової економіки існують державні роздрібні ціни, ціни сільськогосподарського ринку, ціни коопера­тивної торгівлі, ціни різноманітних комерційних структур.

Якщо товар реалізується великими партіями оптовикам, то за­стосовують ціни виробництва. Така ціна дорівнює сумі всіх вироб­ничих і маркетингових витрат фірм плюс середній прибуток на весь авансований капітал. Ціна виробництва в деяких країнах ринкової економіки складає 40—60 відсотків від роздрібної ціни.

Ціни за способом формування

В умовах ринкової економіки переважна більшість цін формується в умовах вільної конкуренції, тобто під впливом співвідношення попиту і пропозиції. Тому такі ціни можна вважа­ти конкурентними.

Серед конкурентних можна виділити групу цін, які встановлю­ють для завоювання лідерства на ринку. Окремі підприємці можуть свідомо піти на зниження цін нижче ринкових, щоб по­збавитися конкурентів. Але це не може тривати довго. До того ж такий маневр можуть дозволити собі тільки підприємці, що мають, як кажуть, “запас міцності”, який визначається використанням передової техніки, прогресивної технології, значними фінансовими ресурсами.

Ринкова економіка не може повністю виключити застосування монопольних цін. Нагадаємо, що це ціни, які монополісти встанов­люють на вищому рівні, ніж ціни виробництва. Монополії встанов­люють більш високі ціни збуту на свої товари і більш низькі на придбання товарів інших фірм. 190

На противагу конкурентним цінам монопольні ціни встанов­люють в умовах відсутності вільної конкуренції.

Для монополіста про конкуренцію не може бути й мови. Йому вже не доводиться боротися за своє місце на ринку. Він сам має змогу значною мірою визначати кількість товару і його ціну. А че­рез те що конкуренції немає, то немає і необхідності модернізу­вати виробництво, враховувати нові технології. В результаті по­треби населення в якомога кращих товарах уже не задовольняю­ться так, як цього вимагає основна ідея ринкової економіки.

У зв'язку з цим держава з ринковою економікою прагне обме­жити існування монопольних цін, розробляє для цього антимонопольне законодавство. Але усунути повністю монополію в усіх га­лузях господарства неможливо. При цьому в більшості випадків монополія зберігається за державою. Це підприємства зв'язку, видобування цінних металів, виробництво алкогольних напоїв, оборонна промисловість.

Ціни, встановлення яких є компетенцією держави, називають регульованими.