12.2. Роль нтр в економічному зростанні

Науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форми розвитку. Еволюційна форма НТП – це розширення виробництва на основі кількісного збільшення його функціонуючих факторів при збереженні попередніх техніко-технологічних і кваліфікаційних параметрів. Революційна форма НТП означає появу принципово нових видів техніки, предметів праці, фундаментальних наукових відкриттів, їх практичного застосування, тобто докорінну революційну зміну технологічного способу виробництва – НТР.

З урахуванням структури технологічного способу виробництва глибинну суть НТР можна визначити як революційні зміни у взаємодії людини та природи, а також у системі продуктивних сил і техніко-економічних відносин.

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних рисах, розгортаючись у цілісну систему, охоплюючи основні структурні елементи технологічного способу виробництва.

Першою такою рисою є перетворення науки на безпосередню продуктивну силу.

Другою важливою рисою НТР є кардинальні зміни у техніці – штучно створених засобів праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і природи. Праця людини все більше замінюється працею машин. У результаті функціонування автоматизованої системи людина виходить із безпосереднього процесу виробництва і стає поряд з ним.

Третьою характерною рисою НТР є докорінні перетворення головної продуктивної сили – людини працівника. Такі перетворення людини-працівника передбачають перевагу розумових зусиль, духовних здібностей людини до організації й управління виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації.

Четвертою характерною рисою НТР є докорінне перетворення предметів праці, поява принципово нових видів матеріалів із попередньо заданими властивостями. Вони створюються на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей, що мають необхідні фізико-хімічні властивості. Так були створені композитні матеріали.

П'ятою важливою рисою НТР, є впровадження принципово нових технологій, що з'явилися на базі фундаментальних відкриттів. До них належать лазерні, плазмові, мембранні, електронно-променеві та інші технології. Цим технологіям властива маловідхідність, зростання продуктивності праці в декілька разів, висока якість продукції.

Шоста риса НТР – революція у формах і методах організації виробництва. Це виявляється в тому, що на зміну системі Тейлора прийшли найдосконаліші – системи аналітичної оцінки робіт, збагачення змісту праці, людських стосунків та ін.

Сьомою рисою НТР є також інформаційна революція (космічні, волоконно-оптичні засоби зв’язку) тощо.

12.3. Нагромадження, його ефективність і напрямки розвитку

Для розширеного відтворення необхідне нагромадження – використання частини національного доходу на збільшення основного і оборотного капіталу, а також страхових запасів. Розширене та якісне вдосконалення основного капіталу сфери матеріального виробництва являє собою виробниче нагромадження.

Розширення, реконструкція оновлення житлового фонду, лікарень, навчальних закладів, об'єктів культури, спорту, науки – це невиробниче нагромадження.

В умовах ринкової економіки об'єктивна потреба нагромадження випливає з необхідності зростання життєвого рівня населення. Але досягнення цього наштовхується на кожному етапі розвитку суспільства на недостатній обсяг і якість національного багатства. Існування цієї суперечності пов'язане з постійним зростанням потреб населення, необхідністю забезпечення раціональних норм споживання, новими вимогами підвищення рівня життя, що випливають із науково-технічного прогресу.

Засобом розв'язання цієї проблеми виступає нагромадження, яке забезпечує зростання і необхідний обсяг національного багатства у вигляді виробничих і невиробничих засобів. Отже, підвищення життєвого рівня населення об'єктивно обумовлює необхідність зростання обсягу та якості національного багатства на основі нагромадження. Цей причинно-наслідковий зв'язок має постійний характер і являє собою економічний закон нагромадження.

Методами використання закону нагромадження є регулювання капітальних вкладень; забезпечення їх ефективності; використання всіх факторів, що визначають розмір нагромадження.

Фонд нагромадження – це частина національного доходу, що використовується для приросту виробничих основних і невиробничих основних засобів, а також оборотних капіталів і резервів.

Нагромадження здійснюється шляхом капітальних вкладень. Але це не означає, що нагромадження і капітальні вкладення – тотожні поняття і кількісно збігаються. Збіг стосується тільки коштів, що йдуть на збільшення основних засобів. Відмінність між капітальними вкладеннями і нагромадженням полягає в тому, що капітальні вкладення включають фонд амортизації, а нагромадження – приріст оборотних фондів і фонду оплати праці для нових працівників. Структура фонду нагромадження визначається співвідношенням між фондом виробничого нагромадження і фондом невиробничого нагромадження.

Ефективність фонду нагромадження(ЕФН) визначається співвідношенням між зростанням фонду нагромадження (ФН) і зростанням реальних доходів населення (РД) і може бути представлена такою формулою:

ЕФН = РД / ФН

Ця формула показує кількісний вираз закону нагромадження.

Крім цього, ефективність нагромадження можна вимірювати за допомогою формули ефективності капітальних вкладень:

ЕКВ = НД / КВ

де ЕКВ – ефективність капітальних вкладень, НД - приріст НД, КВ – капітальні вкладення.

Підвищення ефективності капітальних вкладень означає збільшення випуску потрібної для суспільства продукції при найменшій сумі вкладень, або зменшення питомих капітальних вкладень на одиницю продукції.

Використовують різні шляхи підвищення ефективності нагромадження. Серед них першочергове значення мають такі: поліпшення технологічної структури капітальних вкладень; удосконалення відтворювальної структури капітальних вкладень (підвищення питомої ваги капітальних вкладень на переозброєння і технічну реконструкцію діючих підприємств); значне скорочення тривалості будівництва за рахунок концентрації всіх ресурсів; здійснення необхідної реконструкції виробничої бази будівельного комплексу для нарощування обсягів будівництва житла й інших об'єктів соціальної сфери. Вирішальним засобом підвищення ефективності капітальних вкладень виступає науково-технічний прогрес.