Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кравченко Методичка по Історії ВС.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
19.11.2019
Размер:
449.02 Кб
Скачать

Міністерство освіти і науки України

Луганський національний педагогічний університет

імені Тараса Шевченка

кафедра журналістики і видавничої справи

О. Л. Кравченко

ІСТОРІЯ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ І РЕДАГУВАННЯ

Методичні вказівки з організації самостійної роботи та підготовки до модульної роботи студентів спеціальностей 6.030500 “Українська мова та література. Редагування освітніх видань”,

6.030500 “Літературна творчість”, 6.030200 “Видавнича справа і редагування”, 6.030200 “Журналістика”

Луганськ

Альма-матер”

2008

Рецензенти:

Галич В. М. – доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри журналістики і видавничої справи Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Хавкіна Л. М. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики Харківського національного університету імені В. М. Каразіна.

Кравченко О. Л.

Історія видавничої справи і редагування: Методичні вказівки з організації самостійної роботи та підготовки до модульної роботи студентів спеціальностей 6.030500 “Українська мова та література. Редагування освітніх видань”, 6.030500 “Літературна творчість”, 6.030200 “Видавнича справа і редагування”, 6.030200 “Журналістика”. – Луганськ: Альма-матер, 2008. – 68 с.

Методичні рекомендації для організації самостійної роботи та підготовки студентів до модульної роботи з історії видавничої справи і редагування висвітлюють сучасні наукові погляди на виникнення й розвиток видавничої справи у світі та в Україні. Структура видання відповідає основним завданням курсу: подано стислі теоретичні відомості, сформульовано питання для самоконтролю та контрольних модульних робіт, умішено плани практичних занять, перелік наукових джерел із дисципліни.

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою Луганського національного педагогічного університету

імені Тараса Шевченка

(протокол № 7 від 5 березня 2008 р.)

Пояснювальна записка

Нормативний курс “Історія видавничої справи і редагування” відноситься до циклу професійно орієнтованих дисциплін і вивчається протягом двох семестрів студентами спеціальностей “Журналістика”, “Видавнича справа”, “Літературна творчість”, “Українська мова і література та зарубіжна література” зі спеціалізацією “Редагування освітніх видань”.

Об’єкт курсу – видавнича справа в історичному зрізі.

Предмет – особливості створення, розвитку, використання та поширення видавничої продукції у світі та в Україні, зародження редагування як свідомого процесу, становлення науки про редагування.

Мета університетського навчального курсу – з’ясувати значення книги для цивілізаційного поступу, окреслити цілісну історію видавничої справи і редагування у світі й Україні, визначити форми існування книжок від виникнення до сучасного етапу.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання низки завдань:

- охарактеризувати основні етапи розвитку видавничої справи і редагування у світі й в Україні;

- проаналізувати концепції виникнення друкарства в Україні;

- показати спадкоємність традицій від осередків рукописної книги доби Київської Русі до редакційно-видавничих центрів кінця ХVІ – ХVІІІ ст. і перших українських видавництв;

- висвітлити особливості діяльності редактора й функціонування видавничої справи за доби радянської влади;

- з’ясувати технологічні особливості книговидання від ручного друкарського верстату до сучасних методів друку;

- проаналізувати здобутки книговидання незалежної України;

- визначити проблеми розвитку галузі на сучасному етапі.

Відповідно до навчального плану курс поділений на два проблемно-тематичні модулі:

1. Українське книгодрукування й редагування від зародження до кінця ХVІІІ ст.

2. Українська видавнича справа й редагування ХІХ – початку ХХІ ст.

Засвоєння кожного модуля перевіряється контрольною роботою за змістом лекцій та додатковими завданнями.

При підготовці до практичних занять студентам рекомендується опрацьовувати не тільки основні джерела, але й відповідну літературу, вміщену в списку до всього курсу. Студенти повинні систематично цікавитися публікаціями з питань історії розвитку видавничої справи і редагування, які друкуються на сторінках періодичних видань та спеціалізованих наукових збірників (“Друкарство”, “Книга: Исследования и материалы”, “Вісник Книжкової палати”, “Наукові записки Інституту журналістики” тощо).

Після засвоєння курсу студенти повинні знати:

  • етапи розвитку писемності у світі;

  • концепції виникнення письма в Україні;

  • первинний видавничий матеріал, форми книги;

  • центри рукописної книги в стародавньому світі;

  • періоди розвитку видавничої справи на давньоукраїнських землях, осередки рукописання в українській державі ХІ – ХVІІ ст.;

  • передумови впровадження у видавничу практику рухомих літер, винахідників друкарства;

  • концепції витоків книгодрукарства в Україні;

  • осередки видавничої справи в Україні ХVІ – ХVІІІ ст.;

  • особливості розвитку української видавничої справи ХІХ – початку ХХ ст.;

  • зародження видавничої справи в Луганську;

  • характеристику видавничої справи в УРСР;

  • поняття, причини виникнення і періоди розвитку самвидаву;

  • осередки української видавничої справи за кордоном;

  • особливості видавничої справи в незалежній Україні.

Атестація студентів із дисципліни “Історія видавничої справи і редагування” відбувається за наслідками їхньої підготовки до практичних занять (усні відповіді, виконання письмових завдань) та написання контрольної модульної роботи. Кожне практичне заняття оцінюється за десятибальною системою (5 балів за усне опитування, 5 балів за написання тестових завдань). Кожний модуль курсу завершується письмовою контрольно-модульною роботою за матеріалами лекцій (максимально 15 балів).

Максимальна кількість балів, яку можна набрати під час вивчення дисципліни “Історія видавничої справи і редагування”, – 100.

Екзаменаційна оцінка виставляється згідно із загально університетськими стандартами:

- оцінка “відмінно” – 84 – 100%;

- оцінка “добре” – 67 – 83%;

- оцінка “задовільно” – 50 – 66%;

- оцінка “незадовільно” – менше 50%.