VI. Систематизація й узагальнення знань учнів

Дати відповіді па запитання:

1. Що таке пряма мова? Навести приклади.

2. З якою метою люди використовують пряму мову?

3. Яке значення має інтонація при прямій мові? Навести при­клади.

7. Підсумок уроку

8. Домашнє завдання

Виписати з творів художньої літератури дев'ять речень із прямою мовою різної структури. Накреслити схеми їх. По­значити силу голосу відповідно до правильного інтонування речень.

Урок №54

Тема: Мовлення як предмет вивчення стилістики і культури мовлення

Мета: дати поняття про загальнонародну мову та літературну мову, мовну норму та мовний варіант, культуру мови та культуру мовлення, розмежувати мовлення правильне (таке, що відповідає мовним нормам) і мовлення комунікативно доцільне (скероване на максимальне досягнення мети спілкування); розвивати логічне мислення, увагу до системи вимог щодо вживання мови в мовленнєвій діяльності, повагу до рідної мови.

Зміст уроку

І. Організаційно-психологічний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Підготовка до вивчення нового матеріалу

*Прочитати спроектовані на дошку речення. Про які види мовленнєвої діяльності прямо або опосередковано йдеться в кожному з речень? Чому мова й мовлення нерозривні? Які види мовленнєвої діяльності являє собою спілкування?

Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). Як крапля довбає камінь не силою, а падінням, так людина стає вченою не примусом, а читанням. (Овідій ) Навчившись слухати, матимеш користь навіть від тих, хто говорить погано. (Плутарх.) Очі – дзеркало душі... Та ще більше дзеркало – язик! (О.Сухомлин.) Вірнішого і сердечнішого побратима, ніж папір, я не знаю. (В.Симоненко.) Розумного одразу видно, дурного одразу чутно. (О.Перлюк.) Перо коротше за багнет, а коле глибше (М.Полотай). Думай довго, пиши коротко. (А.Коваль.) Читання робить людину обізнаною, бесіда — кмітливою, а звичка записувати — точною. (Ф.Бекон.) Чим менше думаєш, тим більше говориш. (Ш.Л. Монтеск’є.)

ІV. Сприйняття нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу.

Спілкування – це передавання певної інформації, обмін нею між людьми.

Процес спілкування являє собою різні види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння,

читання, письмо. Форми спілкування бувають різні: полілог (групова розмова), діалог

(розмова двох людей), монолог (наявність співрозмовника не обов»язкова). Отже,

мовлення – це діяльність, пов»язана з функціонуванням мови, це спілкування засобами мови, тобто через посередництво мовних одиниць. Мова і мовлення нерозривні.

Розмежовують поняття загальнонародна мова і літературна мова.

^ Загальнонародна мова - це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови

й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова рідна.

Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони тощо

Вищою формою загальнонародної мови є літературна мова.

^ Літературна мова - відшліфована форма загальнонародної мови, що постає на основі її

писемної форми і в усному та писемному виявах обслуговує життя нації: державну діяльність,

законодавство, науку, культуру, художню літературу, театр, засоби масової інформації.

Сучасна українська літературна мова опрацьовується науковцями, письменниками та

іншими діячами культури і науки.

Шанобливе та дбайливе ставлення до літературної мови є ознакою патріотизму й високої

духовності.

^ V. Вправи на закріплення здобутих знань.

*Робота з підручником.

Усне виконання вправи 2.

* Дати відповіді на запитання: Які види мовленнєвих помилок вам відомі? Які помилки найпоширеніші в мовленні ваших однокласників? Друзів? Як ставитеся до помилок у мовленні ви? Наскільки важливо володіти літературною мовою?

*Усне виконання вправи 3.

*Прочитати. Пояснити відмінність між поняттями культура мови та культура мовлення.

Важливим поняттям мовознавства є варіативність.

Варіанти - це паралельні форми існування мовних одиниць. Серед мовних варіантів

виділяють : варіанти звука, фонетичні варіанти слова (униз/вниз), словотвірні варіанти

слова (олениця/олениха), варіанти морфеми (префікси з-/зі-/із), варіанти

словосполучення (українська пшениця/пшениця з україни) і речення (^ Сказати слово/

Сказано слово), варіанти фразеологізмів (підрізати/обтяти крила).

Мовна норма – мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який

закріплений практикою та рекомендований до вживання як обов’язковий. Порушення

мовних норм утруднює спілкування.

Саме з поняттям мовної норми нерозривно пов’язана літературна мова. Адже літературна

мова – це унормована та відшліфована форма загальнонаціональної мови.

^ Мовне правило - це наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми.

Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному і

писемному мовленні.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ Домашнє завдання.

Урок 58

Тема: Виступ з ораторською промовою.основні способи виступу.

Мета:

Ознайомитися з виступом, його основними способми; розвивати пам'ять, мислення, мовлення; виховувати повагу до слухачів.

ХІД УРОКУ

1. Виклад нового матеріалу.

Успіх публічного виступу залежить не тільки від його змісту, а й від того, яким стилем викладу ви користуєтеся. Стиль – це спосіб ви¬бору мовних засобів для вираження своїх думок і впорядкування їх в одне ціле.

З плином часу ви зрозумієте, що мова подібна до музичного інструмента, на якому треба навчитися грати. Ви відчуєте і мелодійність, вишуканість і ніжність, побачите, які багатющі можливості дає вона для спілкування й зближення з людьми, що вас оточують. І, можливо, ви переконаєтесь, що досі ставилися до неї не та, як вона того заслуговує. Приділивши їй більше уваги, ви навчитеся краще вправлятися зі словами і тоді вона не відштовхуватиме від вас людей, а навпаки – робитиме їх вашими друзями. Ви зрозумієте, що ра¬ніше не використовували всіх можливостей мови як засобу спілку¬вання для точного вираження думок з їх найменшими відтінками. Говорячи, ми майже завжди зосереджуємося на змісті доповіді або лекції, які готуємо, забуваючи стежити за мовними особливостями, а це часто призводить до погіршення виступу

1. Поняття про публічний виступ

публічний виступ – це різновид усного спілкування. А жанровий різновид публічного виступу – це доповідь (звітна, ділова, політична), промова (агітаційна, мітингова, повілейна), бесіда, лекція, репортаж.

Види публічного виступу:

 публічне повідомлення на означену тему;

 текст такого повідомлення;

 усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь керівникові або начальникові.

Промова – публічний виступ з якого-небудь приводу; текст такого публічного виступу; слова, звернення до кого-небудь; мова, розмова.

2. Види і жанри публічних виступів

Залежно від змісту, призначення, форми чи способу виголошення, а також обставин публічний виступ поділяється на такі жанри, як доповідь, промова, бесіда, лекція, репортаж.

Доповідь ділова містить виклад певних питань із висновками і пропозиціями. Інформація, що міститься в доповіді, розрахована на підготовлену аудиторію, готову до сприйняття, обговорення та розв’язання проблем. Максимальний результат буде досягнуто, якщо учасники зібрання будуть завчасно ознацомлені з текстомдоповіді. Тоді можна очікувати активного обговорення, аргументованої критики, посутніх доповнень і плідно вираженого рішення.

Доповідь звітна містить об’єктивно висвітлені факти та реалії за певний період життя й діяльності керівника, депутата, організації чи її підрозділу тощо. У процесі підготовки до звітної доповіді доповідач мусить чітко окреслити мету, характер і завдання, до кожного положення дібрати аргументовані факти, вивірені цифри, переконливі приклади, влучні і доречні цитати. Варто також укласти загальний план й усі положення та частини пов’язати в одну струнку систему викеладу.

Після обговорення, доповнень і коректив доповідь схвалюють зібранням і приймають остаточне рішення, як програму майбутніх дій на подальший період.

Промова - це усний виступ із метою висвітлення певної інформації та впливу на розум, почуття й волу слухачів, логічною стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами мовця.

4. Залежність публічного виступу від мови

Мова - як фундамент, на якому побудовано суспільні відносини, „як один із факторів самоорганізації нації, є важливим критерієм духовності, культури, освіченості народу і студентської молоді зокрема”. Українське професійне мовлення перебуває на етапі становлення, унормування. Йому властиві ознаки, що визначають рівень культури усного й писемного ділового мовлення: правильність, комунікативна досконалість, аргументованість, доцільність, стислість, точність. Специфіка професійного мовлення полягає в обслуговуванні сфери виробничих відносин, потреб спілкування між представниками однієї професії. Добре знання мови фаху „підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації”. Кожна галузь науки має свої мовленнєві особливості, що виражаються в специфічній фаховій термінології, мовних кліше, професіоналізмах і утворюють мову фахової галузі.

Висновки

Насамперед, ораторська промова — промова усна. Вся її побудова, усі мовленнєві засоби, всі виразні можливості мови повинні бути підпорядковані цілям без¬посереднього спілкування зі слухачами. Публічному ви¬ступу повинні бути притаманні всі кращі якості усної про-мови: інтонаційна виразність, гнучкий синтаксис, безпо¬середність переживання думки, єдність слова і жесту, живе відчуття співрозмовника і контакт з ним.

Адресувати своє звернення промовець повинен не лише доповідачеві чи президії, а й до всіх присутніх, побудувавши його таким чином, щоб одержана ними інформація була зрозумілою й лягла в основу їх власних роздумів і висновків

Мова обслуговує комунікативні потреби людей у різних галузях: науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культурі, побуті. Мовою користуються соціально і професійно неоднорідні групи. Кожна з груп має свої мовні інтереси і виробляє свою власну систему спілкування. Так виникають соціальні, професійні діалекти, жаргони, різновиди загальнонародної мови, так звані субкоди мови.

Гарний оратор завжди прагне до установлення не тільки інтелектуальних, моральних, ідейних контактів з аудито¬рією, але й контактів словесних.

4. Підсумок уроку.

6. Домашнє зівдання.

Урок № 59

Тема:ВИСТУП НА ЗБОРАХ, СЕМІНАРАХ (ЗАЗДАЛЕГІДЬ ПІДГОТОВЛЕНИЙ І НЕ ПІДГОТОВЛЕНИЙ)

Мета: поглибити знання учнів про особливості проведення

зборів, семінарських занять, публічного виступу, вчити планувати і виголошувати непідготовлені промови; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, логічне мислення, творчі й організаторські здібності; виховувати самостійність, активну життєву позицію.

Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. Мотиваційно-організаційний етап

Мотивація навчальної діяльності учнів

► Прочитайте епіграф уроку і поясніть його. Спрогнозуйте, про що піде мова, що нового дізнаємося, чому навчимося на уроці.

Добре говорити уміє тільки той, хто вміє слухати.

Сократ

II. Інформаційний етап

Людина — суспільна істота, тому має потребу в спілкуванні, спільній роботі, колективному вирішенні проблем. Одним із засобів вирішення поточних питань і проблем є збори. Що ж таке збори? (Актуалізація особистісного досвіду учнів методом «Коло ідей»)

Звернемося до тлумачного словника:

Збори — зустріч членів якого-небудь колективу для обговорення або вирішення якогось питання; зібрання, збірка; сходини (зустріч, зібрання людей, об'єднаних спільними інтересами).

Наукові та навчальні проблеми розв'язують на семінарах. Семінар — форма групових занять з якого-небудь предмета або теми, проблеми, яка поглиблює і систематизує знання. Передбачає обговорення учасниками заздалегідь підготовлених повідомлень, доповідей.

► Розгляньте схему. За поданими назвами семінарів спробуйте визначити їх мету й особливості.

На зборах і семінарах учасники виголошують думки і пропозиції зазвичай у монологічній формі. Пригадайте, що ми називаємо монологом. (Це висловлювання однієї особи, здебільшого значне за обсягом, що має тему, головну думку, певну композиційну структуру. Вимагає від автора певного рівня підготовленості, вольових зусиль, необхідних для складання плану висловлювання, добору адекватних задумові мовних засобів.) Зверніть увагу: виступи можуть бути заздалегідь непідготовленими і підготовленими. Сьогодні ми будемо працювати над непідготовленими виступами.

III. Процесуально-діяльнісний етап

Групова робота

► Знайдіть і виправте помилки, що трапляються під час виступу на зборах.

• Повістка дня слідуюча. (Порядок денний такий)

• Слідуючі збори відбудуться в три години. (Наступні збори розпочнуться о третій годині)

• Першим ділом треба вирішити це питання. (Насамперед (передусім, щонайперше) треба вирішити це питання)

• Ви правий. (Ви маєте рацію)

• Хочу сказати про зовсім друге. (Хочу сказати про зовсім інше)

• Невільно приходить на думку слідуюче. (Мимоволі спадає на думку таке)

• Мова йде про саме важне. (Йдеться про найважливіше)

• Я настоюю на тому, щоб. (Я наполягаю на тому, щоб...)

• Мені кажеться, що. (Мені здається, що...)

• Скажу ще пару слів. (Скажу ще кілька слів)

• Мій виступ не протирічить вашому. (Мій виступ не суперечить вашому)

• На збори прийшли всі без виключення. (На збори прийшли всі без винятку)

• Збори прийняли слідуючі рішення. (Збори прийняли такі ухвали / рішення)

Ситуативне завдання (індивідуальне)

► Уявіть, що в нас проходять збори класу. Розглядається питання міжособистісних стосунків. Продумайте (2-3 хв.) виступ на тему «Як ти людям, так і люди тобі» і виголосіть його. Під час виступу уживайте виправлені мовні конструкції з попереднього завдання.

► Колективне обговорення ключових проблем, виявлених під час індивідуальних виступів. Окреслення перспектив на майбутнє заняття.

Робота в групах

► Прокоментуйте афоризми. На їх основі складіть поради доповідачеві.

«Справжнє красномовство — це вміння сказати все, що треба, і не більше, ніж треба» (Ф. Ларошфуко).

«Промова повинна виростати й розвиватися із знання речей: якщо оратор не проник у речі, не пізнав їх, мова його беззмістовна.» (Цицерон).

«Не дозволяй, щоб язик випереджав твою думку» (Хілон). «.Враження від десяти висловів, які вплинули на розум, легше згладити, ніж враження від одного, яке вплинуло на серце.» (Г. Ліхтенберг).

«Багато говорити і багато сказати — це не є те сааме» (Софокл). «Поетами народжуються, ораторами робляться» (Цицерон). Перевірка роботи груп.

IV. Контрольно-рефлексивний етап

Рефлексія у вигляді суджень

1. Смисл цієї теми;

2. її головні частини або спрямування;

3. Об'єкти, що вивчаються;

4. Питання, що виникають;

5. Практичні рекомендації.

!V. Домашнє завдання (на вибір)

► Знайдіть цікаві матеріали і підготуйтесь виступити з повідомленням «Культура мови, думки, почуттів».

► Підготуйте картки «Завдання для товариша».

Урок 60

Тема: ВИСТУП ПІД ЧАС ДИСКУСІЇ

Мета:ознайомити з виступом під час дискусії, формами та прийомами правильного мислення, з основними законами формальної логіки.

Повсякденне життя від кожної людини вимагає вміння чітко висловлювати і обстоювати власну думку, обґрунтовувати свою позицію. Корисно оволодіти основними законами логіки – науки про закони, форми та прийоми правильного мислення.

Основні закони формальної логіки такі:

• закон тотожності

• закон протиріччя

• закон виключеного третього

• закон достатнього обґрунтування

1. Прочитати прислів’я. Розкрити їхній зміст.

Ти йому про діло, а він тобі про козу білу. Їй кажи "овес", а вона каже - "гречка". Я йому про індики, а він мені про кури дикі. Ти йому про Тараса, а він тобі про півтораста. Я тобі про Данила, а ти мені про Гаврила.

2. Прочитати анекдот. Як витлумачує Ходжа Насреддин слушність протилежних суджень про один і той самий предмет? Чому підкреслює, що протилежні оцінки висловлені ним залежно від різних обставин? Справедливість якого закону формальної логіки ілюструє анекдот?

Спекотного дня Ходжа попросив принести йому миску холодного кислячку.

• Кисле молоко дуже корисне, - пояснив він.

• Ти просиш кисляку? - здивувалась дружина. – Ми й ложки його не маємо в хаті!

• Ну й добре! - погодився Насреддин. - Кисляк дуже шкідливий.

• Ну й дивак ти, чоловіче! - промовила дружина. - То в тебе кисляк корисний, то він же шкідливий...

• Якщо кисляк є, то правильне те, що він корисний. Якщо його немає, то правильне те, що він шкідливий, - пояснив Ходжа.

3. Прочитати. Дію якого закону формальної логіки (або порушення цього закону) увиразнює жарт?

1. На учнівську вечірку запросили батьків. Роздивляючись танцюючих, учитель дивується:

- Все гарно, тільки деякі учні кумедно вдягнені. Гляньте на те створіння:

коротке волосся, в штанях... Але струнке й граційне, як дівчина... Невідомо, то дівчина чи хлопець? Здається, хлопець. Ні, все-таки дівчина...

• Це моя дочка!

• Ой, пробачте, я не знав, що ви її батько.

• Я зовсім не батько їй, я - мати.

2. Двоє п'яних сваряться, бо не можуть второпати, що то на небі: місяць чи сонце. Повз них проходить перехожий.

• Скажи, чоловіче, що то на небі - місяць чи сонце? - питають його п'яні.

• Не місяць і не сонце, а що, не знаю, бо я не тутешній.

4. Прочитати байку. Визначити в її тексті тези та аргументи. Чи можна сказати, що істинність думки (тези) обґрунтовано за допомогою інших істинних думок?

Голова і Тулуб

• Без мене ти давно б не була жива, - сказав Голові Тулуб, - тому що всі життєві соки ти витягуєш тільки з мене.

• Це щира правда, - погодилась Голова. - Та й ти маєш від мене чималу користь, тому що моє око тобі світить, і саме я допомагаю тобі порадою.

За Г. Сковородою

5. Прочитати. Який закон формальної логіки ілюструє кожне з на­родних прислів'їв?

Як у поле - Анцю в боці коле; як до танцю - вже не коле Анцю. Або долі, або на волі. Я тобі про свої лати, а ти мені про чужі шати. Молодиця як ружа за доброго мужа, вона ж люта баба за лихого драба. Лиш до Дмитра дівка хитра, після Дмитра головою поникла. Хто про Хому, а він про Ярему. Не допікай іншим, тому що завжди знайдуться такі, що тобі дошкулять.

Дискусія – це публічна суперечка, мета якої – з’ясування та зіставлення різних поглядів на одну проблему, пошук такого загального уявлення про обговорення, яке визнавалося б усіма дискутантами.

6. Пригадати дискусії, які виникали у вас на уроках літератури, історії. Щодо яких проблем виникала незгода? Чи вдалося вам у процесі обговорення порозумітися, наблизитися до істини? Чи вважаєте ви дискусії корисними? Чому?

Підсумок уроку.

Домашнє завдання.